Парамедики в Україні: утопія чи реальність?


Недавнопрочитала в інтернет-виданні про те, що МОЗ на чолі з пані міністром вирішили реалізувати в Україні те, що вже багато-багато років є у США. Так, я про парамедиків. В Америці ця служба працює дуже добре. Вони завжди вчасно приїжджають, і їх ефективність є однією з найвищих у світі.
Пані в.о.міністра Уляна Супрун стверджує, що лікарів перепрофілюють в парамедиків.

Тепер питання: у лікарів відберуть диплом?

Парамедик — термін, утворений від використовуваного в США поняття «парапрофесіонал» (англ. paraprofessional), — фахівець, що володіє відповідною професійною підготовкою, але не має диплома про вищу освіту і професійної ліцензії, а тому працює під безпосереднім керівництвом і наглядом ліцензованого спеціаліста; помічник професіонала.

Звісно, затратність державних коштів на навчання парамедиків буде набагато нижчою. Тобто, якщо у нас, в Україні, лікаря ШМД готують протягом 6 років + 1,5роки інтернатури, в той самий час, коли підготовка фельдшерів займає близько 4 років. За словами О.Лінчевського, наш фельдшер=парамедик США. Вигідно, егеж?!

А тепер, давайте подивимось на це з іншого боку.

Як стверджує пан Лінчевський у посиланні, яке я наводила вище, доїзд до пацієнта в Україні складає 10 хвилин в місті і 20 хвилин до пацієнта, який знаходиться в селі. І це стандарт у нашій країні, коли в США він складає менше 8 хвилин. Хтось може подумати, що це лише 2 хвилини різниці, АЛЕ коли ми говоримо про екстрену медичну допомогу — кожна секунда є надважливою.

Але ж ми знаємо, що карета швидкої їде по дорозі, яка розсипається на дрібні камінчики чи про те, що у нас у країні пропустити швидку на дорозі- то геройський вчинок. Чому наші карети швидкої допомоги стоять в заторах і, як наслідок, страждають люди?!

Я думаю тому, що:

а) водії не думають про те, що машина їде з пацієнтом, якому треба термінова допомога, або (що ще гірше) не може доїхати до людини, яка помирає;

б) інколи треба транспортувати пацієнта для спеціалізованої допомоги в інший кінець міста.

Тобто, у нас, на жаль, немає так багато високоспеціалізованих лікарень. Якщо ми говоримо про Київ, то швидкій часто доводиться транспортувати пацієнта з правого на лівий берег (зазвичай, в лікарню швидкої допомоги), бо в іншому місці потрібного спеціаліста немає.

Пан Лінчевський стверджує, що швидкість доїзду можна змінити вже зараз адекватним менеджментом. У планах МОЗу – автоматизована диспетчерська, щоб миттєво відстежити на карті, яка машина знаходиться найближче до виклику. І кол-центр, аби відсіяти непрофільні виклики й аби «швидка» приїхала до того, хто справді її потребує.

Але ж це все вже давно існує і створено було задовго до теперішнього керівництва МОЗу. Не скажу про всі міста, а в Києві точно є. Саме завдяки цій службі доїзд у столиці, зазвичай, і складає 10 хвилин, а не більше, і приїздить на складніший випадок лікар, на стандартний — фельдшер.

Звідси виникає питання: чи зможуть парамедики справитись з тим, що роблять наші лікарі і везти людину до лікарні протягом години та підтримувати її життя, яке згасає, і довезти, — що найголовніше.

Бути медиком ШМД — це не лише поставити катетер і капати розчини, чи зробити серцево-легеневу реанімацію та довезти пацієнта до лікарні за декілька хвилин(як це виходить у закордонних парамедиків).

У нашій країні бути медиком ШМД — це, крім всього вище написаного, ще підібрати правильні ліки і дозування, часто-густо — наркотичні препарати. І треба не забувати, що в кожній ситуації(навіть схожій), тактика може бути різною.

Наші лікарі, як чарівники, підтримують життя ледь не в агонуючих пацієнтів, інколи такий тривалий час і з таким обмеженим набором медикаментів, що й найкращі лікарі світу здивуються на скільки в них це висококласно!

Більше того, вони це роблять за ті гроші, за які парамедики навіть не вийшли б на роботу.
Ремарка: зарплатня парамедика- початківця — $37 346 в рік ($3 112 в місяць)

Зарплатня лікаря-інтерна швидкої допомоги — 30 000 гривень в рік(2 500 в місяць)

(ЗВЕРНІТЬ УВАГУ НА РІЗНИЦЮ ВАЛЮТИ)

Тож, парамедики — то чудова ідея з великим закордонним досвідом, але для цього треба іще дуже багато чого змінити. І, будь ласка, не принижуйте лікарів, запропонуйте їм перекваліфікацію, а не робіть з них парапрофесіоналів. Пам'ятайте, що в кожного за плечима уже 7 років навчання: ВНЗ+інтернатура.

P.S. «Будемо затверджувати нову програму навчання для поліцейських та пожежників. Щоб поліцейський десь на дорозі, коли сталася дорожно-транспортна пригода, не стояв і конуси розставляв навколо чи дзвонив у «швидку», а щоб сам надавав допомогу, бо ці перші хвилини є критичні», – зазначає О.Лінчевський.

Але вони ВЖЕ повинні вміти це робити. Як колись, так і зараз!

Нет комментариев