Куди зникли українські "рачки", пане Порошенко, або чому українські політики так не люблять Україну?
Пане Порошенко, куди зникли українські “рачки” або чому ви так не любите Україну?
Думаю, що я не особливо відрізняюсь від решти українських заробітчанок, коли їдучи з Іспанії в Україну, везу багато гостинців своїм близьким. Хочеться привезти в Україну смак Іспанії. Тож кладу до валізи іспанські сири, вина, іспанську ковбасу”chorizo”, чечевицю(lentejas), турецький горох(garbanzo), консерви з тунця, зелені оливки.
Ну і, звісно, коли повертаюсь до Іспанії, теж хочеться і собі і іспанським друзям привезти у валізах шматочок України. Думаю, що я тут також не відрізняюсь оригінальністю, коли везу пшоно та гречку, сало та гірчицю. Ну і, як буковинка, також везу овечу бринзу і кукурудзяну муку. А з солодощів халву, пряники і традиційні “Рачки”. Ну і ніхто, звичайно, не їде з України без кількох пляшок нашої горілки.
Я вже давно вирішила для себе не купувати продукцію “Рошен” із зрозумілих мотивів. Але шукаючи для гостинців ”Рачки” і скуштувавши карамельки кількох фабрик, все-таки вирішила поступитись політичними поглядами і повезти більш смачні рошенівські. Хай вже мої соратники вибачать мою поступливість.
Але коли я побачила вдома, що українські “Рачки”, смак і обгортку яких ми знаємо з дитинства, раптом перетворились на “CRABS”, моєму обуренню не було меж. Думаю, що людина, яка є патріотом своєї держави, то чи в якості бізнесмена, чи в якості політика, вона продовжує бути патріотом.
Порошенку мало було вклонятись від імені українського народу полякам, мало було привести до нашої Ради президента Ізраїлю, щоб він звинуватив наш народ у нацизмі, мало було не підписати відміну закону КК про мови. Ні, цього мало. Ще треба замість російської ввести в український паспорт англійську, і також треба популярну карамель, яку він ні створив, ні назвав, перейменувати на англійський манер.
Увесь цивілізований світ хоче мати якісь свої символи, за якими країна, народ взнається. Іспанці по всій Іспанії поставили фігури чорних биків, швейцарці навіть корову фарбують у фіолетовий колір і випасають на альпійському лузі, щоб популяризувати свій шоколад і привернути туристів, фіни побудували палац Діда Мороза( не знаю, як вони його там по-фінські називають), німці своїм сосискам влаштовують свято, а наш Порошенко вирішив, що наші знамениті “Рачки” неодмінно треба назвати англійською. Замість того, щоб цю улюблену карамель зробити обличчям фабрики, її переіменовують. Скільки можна плазувати перед чужим і не помічати, не поважати того, що є гарним у власній державі? Може, пан Порошенко порадить і французам перейменувати шампанське на шипучку, а коньяк на квас?
Складається враження, що наші можновладці йдуть до влади, щоб знищити все українське. Як огидно було недавно спостерігати, як презирливо махнув рукою син мера Києва, коли журналісти задали йому питання про українську мову. Кличко ж жив за кордоном, бачив, як функціонує цивілізований світ. Так само добре знає, як функціонує цивілізований світ і Порошенко. Але, здається, що не завжди оточення впливає позитивно на людей, тому що і Кім Чен Ин і Башад Асад також вчились на Заході і бачили, як функціонує цивілізований світ, але цей факт не заважає їм зараз нищити свій народ.
Я не знаю англійської мови, але добре знаю іспанську. Як філолог, завжди шукаю спорідненість у мовах, люблю прислів’я, які розповідають мені про особливості менталітету іспанців. Іспанці, як і всі народи, запозичують чужі слова. Деякі російські слова впевнено зайняли своє місце у іспанській мові. Серед цих слів окрім традиційної “водка”, також є “перестройка”. Слово“ тройка” іспанці вживають коли йдеться про зустріч трьох очільників різних держав. Також іспанці знають слово “ бабушка”, мають дороге печиво, яке називається moscovitas — тобто “москвички” салат “ олів’є іспанці називають російським салатом, американські горки вони називають російськими. Як бачимо не так густо, але своє місце російська мова у іспанській завоювала.
А як з українськими словами? З восьмидесятих років в іспанську мову назавжди увійшло слово “Чернобиль”, також ще знають іспанці добре слово “ Шевченко” ( не поета ). Ну і слово “козак” добре відоме іспанцям. Правда, слово “козак” вони вважають російським і вживають у тому самому значенні у якому росіяни вживають слово “сапожнік”, коли говорять прислів’я :”Пьян как сапожник”.
Я вже писала колись, що ми, українські заробітчани, виконуємо роль народних дипломатів у тих країнах, куди нас закинула доля. І як знати, можливо, з часом українські слова “горілка”,” Рачки” могли б стати одними з тих слів, які би символізували Україну? Але бізнесмену Порошенко не до символів України. Хіба політик, син якого може одягнути футболку з написом “Росія” у той час, коли Росія вбиває його майже однолітків, хіба такому політику важливо будувати добрий імідж України за кордоном? Хіба такому політику важливо, щоб про Україну не думали тільки як про країну, яка побирається світами, а як про країну, де люди вміють виготовляти якісний продукт, про країну, де живе мужній, сильний народ, який робить те, що ні франузи, ні німці, і ніхто інший не могли зробити- зупинити російську орду?
І доки українці не зрозуміють, що не можна обирати і терпіти при владі політиків, які не люблять Україну, доти ошатні нові будинки без нормальної каналізації, гарні паркани, якими українці прикрашають свої садиби, будуть схожі на дорогий одяг, одягнений на хвору людину з глибокими гнійними ранами. Якщо рани не лікувати, гарний одяг рано чи пізно просякне застарілим смердючим гноєм. Спочатку треба навести порядок в країні, а потім вже і паркани будемо будувати.
Думаю, що я не особливо відрізняюсь від решти українських заробітчанок, коли їдучи з Іспанії в Україну, везу багато гостинців своїм близьким. Хочеться привезти в Україну смак Іспанії. Тож кладу до валізи іспанські сири, вина, іспанську ковбасу”chorizo”, чечевицю(lentejas), турецький горох(garbanzo), консерви з тунця, зелені оливки.
Ну і, звісно, коли повертаюсь до Іспанії, теж хочеться і собі і іспанським друзям привезти у валізах шматочок України. Думаю, що я тут також не відрізняюсь оригінальністю, коли везу пшоно та гречку, сало та гірчицю. Ну і, як буковинка, також везу овечу бринзу і кукурудзяну муку. А з солодощів халву, пряники і традиційні “Рачки”. Ну і ніхто, звичайно, не їде з України без кількох пляшок нашої горілки.
Я вже давно вирішила для себе не купувати продукцію “Рошен” із зрозумілих мотивів. Але шукаючи для гостинців ”Рачки” і скуштувавши карамельки кількох фабрик, все-таки вирішила поступитись політичними поглядами і повезти більш смачні рошенівські. Хай вже мої соратники вибачать мою поступливість.
Але коли я побачила вдома, що українські “Рачки”, смак і обгортку яких ми знаємо з дитинства, раптом перетворились на “CRABS”, моєму обуренню не було меж. Думаю, що людина, яка є патріотом своєї держави, то чи в якості бізнесмена, чи в якості політика, вона продовжує бути патріотом.
Порошенку мало було вклонятись від імені українського народу полякам, мало було привести до нашої Ради президента Ізраїлю, щоб він звинуватив наш народ у нацизмі, мало було не підписати відміну закону КК про мови. Ні, цього мало. Ще треба замість російської ввести в український паспорт англійську, і також треба популярну карамель, яку він ні створив, ні назвав, перейменувати на англійський манер.
Увесь цивілізований світ хоче мати якісь свої символи, за якими країна, народ взнається. Іспанці по всій Іспанії поставили фігури чорних биків, швейцарці навіть корову фарбують у фіолетовий колір і випасають на альпійському лузі, щоб популяризувати свій шоколад і привернути туристів, фіни побудували палац Діда Мороза( не знаю, як вони його там по-фінські називають), німці своїм сосискам влаштовують свято, а наш Порошенко вирішив, що наші знамениті “Рачки” неодмінно треба назвати англійською. Замість того, щоб цю улюблену карамель зробити обличчям фабрики, її переіменовують. Скільки можна плазувати перед чужим і не помічати, не поважати того, що є гарним у власній державі? Може, пан Порошенко порадить і французам перейменувати шампанське на шипучку, а коньяк на квас?
Складається враження, що наші можновладці йдуть до влади, щоб знищити все українське. Як огидно було недавно спостерігати, як презирливо махнув рукою син мера Києва, коли журналісти задали йому питання про українську мову. Кличко ж жив за кордоном, бачив, як функціонує цивілізований світ. Так само добре знає, як функціонує цивілізований світ і Порошенко. Але, здається, що не завжди оточення впливає позитивно на людей, тому що і Кім Чен Ин і Башад Асад також вчились на Заході і бачили, як функціонує цивілізований світ, але цей факт не заважає їм зараз нищити свій народ.
Я не знаю англійської мови, але добре знаю іспанську. Як філолог, завжди шукаю спорідненість у мовах, люблю прислів’я, які розповідають мені про особливості менталітету іспанців. Іспанці, як і всі народи, запозичують чужі слова. Деякі російські слова впевнено зайняли своє місце у іспанській мові. Серед цих слів окрім традиційної “водка”, також є “перестройка”. Слово“ тройка” іспанці вживають коли йдеться про зустріч трьох очільників різних держав. Також іспанці знають слово “ бабушка”, мають дороге печиво, яке називається moscovitas — тобто “москвички” салат “ олів’є іспанці називають російським салатом, американські горки вони називають російськими. Як бачимо не так густо, але своє місце російська мова у іспанській завоювала.
А як з українськими словами? З восьмидесятих років в іспанську мову назавжди увійшло слово “Чернобиль”, також ще знають іспанці добре слово “ Шевченко” ( не поета ). Ну і слово “козак” добре відоме іспанцям. Правда, слово “козак” вони вважають російським і вживають у тому самому значенні у якому росіяни вживають слово “сапожнік”, коли говорять прислів’я :”Пьян как сапожник”.
Я вже писала колись, що ми, українські заробітчани, виконуємо роль народних дипломатів у тих країнах, куди нас закинула доля. І як знати, можливо, з часом українські слова “горілка”,” Рачки” могли б стати одними з тих слів, які би символізували Україну? Але бізнесмену Порошенко не до символів України. Хіба політик, син якого може одягнути футболку з написом “Росія” у той час, коли Росія вбиває його майже однолітків, хіба такому політику важливо будувати добрий імідж України за кордоном? Хіба такому політику важливо, щоб про Україну не думали тільки як про країну, яка побирається світами, а як про країну, де люди вміють виготовляти якісний продукт, про країну, де живе мужній, сильний народ, який робить те, що ні франузи, ні німці, і ніхто інший не могли зробити- зупинити російську орду?
І доки українці не зрозуміють, що не можна обирати і терпіти при владі політиків, які не люблять Україну, доти ошатні нові будинки без нормальної каналізації, гарні паркани, якими українці прикрашають свої садиби, будуть схожі на дорогий одяг, одягнений на хвору людину з глибокими гнійними ранами. Якщо рани не лікувати, гарний одяг рано чи пізно просякне застарілим смердючим гноєм. Спочатку треба навести порядок в країні, а потім вже і паркани будемо будувати.
3 комментария