Арештом Шаройка Лукашенко втягнув Білорусь у гібридну війну Кремля з Україною


Арешт кореспондента «Українського радіо» у Мінську Павла Шаройка має стати моментом істини у відносинах України і Білорусі. Це – перший настільки явний і відвертий антиукраїнський виклик з боку Лукашенка. Досі «бацька» вчиняв антиукраїнські «геополітичні капості» опосередковано, прикриваючись «гігієнічним режимом» співжиття із своїм старшим партнером – Путіним. Так було, зокрема, під час запровадження митних бар’єрів проти української продукції. Більш відсторонено Лукашенко діяв під час провокативних навчань «Захід-2017», коли російське військове угруповання штурмувало міфічну Вейшнорію.


Зрештою, навіть спецоперацію із викраденням у Гродно українця Павла Гриба, із його подальшим вивезенням до РФ, офіційний Мінськ неформально пояснював непереборними обставинами, пов’язаними з особливим статусом ФСБ у Білорусі.
Натомість арешт Шаройка і його звинувачення у шпигунстві є брутальним ляпасом Україні, завданим безпосередньо Лукашенком. Не може сприйматися жодне «белькотіння» білоруського МЗС щодо обставин інциденту. Поза всякими сумнівами Павло Шаройко є українським громадянином і журналістом державного ЗМІ України. І його арешт є брутальними діями, що не укладаються у логіку країн-партнерів. Цей арешт є дзеркальним відбитком ситуації з іншим журналістом державного ЗМІ – Романа Сущенка.
Таким чином Лукашенко пішов на явне загострення із Україною, із якою досі зберігав нормальні взаємини. Чи свідомо він так вчинив? Безперечно, так. Адже він точно мав прорахувати реакцію України на арешт її громадянина, а тим паче – відомого журналіста. Але чи це його самостійне рішення? Напевно, що ні. Адже таке загострення – не в його інтересах. Конфлікт між Україною і РФ створив одіозному диктатору унікально позитивне тло для позиціонування в очах цивілізованого світу. Самий лише Мінський процес, із майданчиком у столиці Білорусі, відкрив раніше маргінальному Лукашенку можливості для розгортання власної лінії у європейській геополітиці.


Тож навіщо він зробив крок, який звужує його можливості для політичного маневру і створює серйозне напруження з Україною… Пояснення може бути лише одне: президент Білорусі не приймає ключові рішення в інтересах власної країни. Натомість визначальний для нього геополітичний центр знаходиться за 676 км на Схід від Мінська. У Москві вирішують, яку політику і з ким чинити Лукашенку. І там саме зараз зацікавлені, аби «приземлити» Лукашенка, зіпсувати його взаємини з Україною, підклавши Києву чергового сусіда із «тарганами» в голові. У цю логіку вписуються прогнози про відкриття так званого «білоруського фронту» у гібридній війні РФ з Україною.
«Бацька» отримав команду «фас», яку виконав беззастережно. А відтак ув’язався у довгу, неприємну і ризиковану для себе історію з арештом українського журналіста. Вона стане його особистою проблемою і тягарем для Білорусі, яку і надалі поглинатиме підсвідомий морок кремлівського геополітичного «привиду».

Нет комментариев