Екологія Донбасу як Дамоклів меч для України


Після звільнення окупованої частини Донбасу від російських найманців, окрім повернення психологічно зазомбованих кремлівською пропагандою людей, нам доведеться долати серйозні екологічні проблеми.



Окупована частини нашої території — це здебільшого міста та райони, в яких знаходились промислові підприємства та шахти. Частина підприємств була вирізана, частина — вивезена в Росію, але залишився «Стирол» — найбільший в Україні завод аміачних добрив.

Також залишились шахти, які перебувають в аварійному стані. Так, на 14 квітня на окупованій частині Донеччини заплановано припинення водовідливу на шахті «Юнком». («Юний комунар» в Єнакієве). Це сумнозвісна копальня, в східній частині якої в 1979 році на глибині 903 метри був проведений радянський експеримент — ядерний вибух.

В 2001 вугілля тут припинили видобувати, але до початку війни на Сході України там завжди виміряли радіаційний фон і відкачували радіаційну воду. Українська влада, розуміючи всю небезпеку, не наважувалася затоплювати цю збиткову і дуже проблемну копальню.

Бандитське ж керівництво так званої ДНР, очевидно, не надто перейматиметься екологічними загрозами на окупованій території.

На жаль, зараз ніхто не хоче усвідомлювати, що підземні радіоактивні води не обирають, куди текти: на окуповану частину, чи ні, в Україну чи в Росію. У разі непродуманих і безвідповідальних рішень екологічна катастрофа загрожуватиме всім.

Шахта «Юнком» — це лише один із кричущих прикладів того, які загрози на нас чекають після повернення окупованих агресором територій. А скільки ще ховається скелетів в шафах Донбасу?..

Ще один виклик – міни у землі. В 2014 році ніхто не складав карт замінування території. Після звільнення частини Луганщини саперам довелося багато попрацювати, щоб вилучити небезпечні предмети. Та й зараз їх багатенько знаходять, і доволі часто приховані вбивці забирають життя наших військових.

За 4 роки війни російські найманці добряче нашпигували мінами окуповану територію. І зараз постійно надходить інформація про нові й нові заміновані місця.

Шахта «Юнком» — це лише один із кричущих прикладів того, які загрози на нас чекають після повернення окупованих агресором територій. А скільки ще ховається скелетів в шафах Донбасу?..

Ще один виклик – міни у землі. В 2014 році ніхто не складав карт замінування території. Після звільнення частини Луганщини саперам довелося багато попрацювати, щоб вилучити небезпечні предмети. Та й зараз їх багатенько знаходять, і доволі часто приховані вбивці забирають життя наших військових.

За 4 роки війни російські найманці добряче нашпигували мінами окуповану територію. І зараз постійно надходить інформація про нові й нові заміновані місця.

Нет комментариев