Доганяючи останній вагон


Імітація політичної активності Порошенка говорить про те, що вибори не за горами.

Зараз Петро Олексійович готує чергову порцію передвиборчих обіцянок (згадаємо, як було в 2014 році: закінчити АТО за лічені години, долар по 10 грн, відкриті виборчі списки, продаж «Рошену» і т.д. Список невиконаних, порожніх обіцянок Порошенка довжелезний).

Нарешті Головнокомандуючий на фоні обвалу свого рейтингу усвідомив, що в країні вже 4 рік йде війна і дав доручення запровадити санкції щодо російських олігархів.

Складається таке враження, що США в боротьбі з російською агресією мчаться вперед, а Адміністрація Президента України намагається вскочити в останній вагон.

Своєю жорсткою та послідовною позицією стосовно Росії адміністрація Дональда Трампа доводить, що США не стоїть осторонь проблем України.

Персональні, секторальні санкції та санкції щодо публічних компаній є дієвим тиском на Росію. Днями ми спостерігали, як санкційний тиск Штатів призвів до того, що найбагатші російські «кити» щогодини втрачали свої доларові мільйони.

До повного краху Росії ще довго, але перший крок вже зроблений і російському олігархату доведеться втрачати свої капітали.

А що ж Україна? Санкції щодо російських олігархів ми робимо жорсткішими лише услід за США (наче це вони воюють, а не в нас ллється кров), російських дипломатів ми висилаємо услід за всім цивілізованим світом, що висловив рішучий протест проти безпрецедентного застосування Росією хімічної зброї в британському Солсбері. Натомість, вислати цих кремлівських шпіонів мали б відразу після зазіхання РФ на наші території і введення російських військ на Донбас.

Тим часом українська владна верхівка заробляє на війні, російські компанії здійснили «експансію» українського енергетичного ринку, процвітає корупція в оборонній сфері…

І лише наближення виборів та низькі рейтинги змушують Порошенка частково робити ті кроки, які давно мали б бути пріоритетними у захисті національних інтересів держави.

Нет комментариев