Медична реформа та процес децентралізації суттєво змінюють життя української громади. І далеко не завжди чудові на паперах бюрократів реформи, не створюють нових проблем, стикнувшись з реаліями життя простих українців. Особливо, потрібно бути дуже зваженими у такій чутливій темі як медицина. Адже прорахунки в цій темі коштують людям життя.

Одна з тем, що викликає багато дискусій — це створення госпітальних округів. Питання, яке дуже турбує простих мешканців сіл та невеликих міст – що відбуватиметься з районними лікарнями, які не стануть центрами госпітальних округів та куди звертатися, якщо найближча лікарня вже не буде надавати необхідних послуг? Лікарні, що не відповідають критеріям перепрофілюються в лікарні планового лікування, реабілітаційні центри та хоспіси. Але ж не рідко бувають випадки, коли людині потрібно надати допомогу протягом 10 хвилин. У разі ж, якщо до лікарні їхати 60 хвилин, а найближча лікарня перепрофільована на хоспіс, це стає проблемою від якої, наразі, бюрократи продовжують відмахуватись. Українці звикли до того, що майже в кожному районі та місті України є центри первинної медико-санітарної допомоги – саме на цьому рівні 80-85% пацієнтів починають і закінчують лікування. Досі в нас не було сімейної медицини, існували дільнична система та розгалужена система стаціонарних закладів.

Наразі формування округів практично завершено і з цього року реформа вже повинна почати працювати. Я не є експертом в сфері медицини, але чудово розумію просту річ – якщо реформа не дасть змогу надавати якісну медичну допомогу навіть у найвіддаленішому селі, то цю реформу потрібно ще доопрацьовувати. На мою думку, головною проблемою є недостатня розробка критеріїв поділу госпітальних округів. Дійсно, рекомендація МОЗ щодо часу приїзду в лікарню, м’яко кажучи, не є вичерпною. Вона не враховує занадто багато нюансів, вирішення яких відправляється на місця. Формуються «госпітальні ради» – дорадчий орган, який складається з представників громади, під контролем якої знаходяться місцеві лікарні. За ідеєю, вони мають вибрати тих, хто найкраще розуміє потребу мешканців громади в медичних послугах і найкраще представить їхні інтереси в переговорах з іншими містами та районами. Але «госпітальна рада» не має ніякого юридичного статусу, це дорадчий орган. Вона не ухвалює жодних рішень, а лише дозволяє напрацювати їх варіанти.

Зрештою, ефективність реформи ми побачимо вже на етапі її безпосередньої реалізації, але наразі, в мене вже є великі побоювання, що виникне багато проблем, які потрібно буде вирішувати простим небайдужим громадянам – таким як ми за вами.
  • Дата создания
    5 февраля 2018
  • Топиков
    0
  • Ограничение на постинг
    0.000
Тут ничего нет