Гібридна Європа зі знаком "made in russia"




Цей тиждень, схоже, буде сповненим неприємних сюрпризів для України. Хоча, в якійсь мірі, немає нічого дивного в тому, що відбувається, на тлі цілковитого потурання Заходу в конфронтації з гібридною агресією Кремля. Але, про все по порядку.

Для початку нагадаю про візит президента РФ Володимира Путіна до Франції, де він зустрівся зі своїм колегою Еммануелем Макроном та за підсумками зустрічі, розродився скандальним постом у Фейсбук. Постом, в якому всіляко обласкує диктатора, тирана і вбивцю, та плекає надії прийняти його знову в Європейську сім'ю.

І для мене немає нічого дивного в тому, що черговий президент Франції на ділі виявився «недоробленим» Де Голем. Адже Путін дуже добре підготувався до цієї зустрічі, маючи в кожному рукаві по козирю, від популістів до радикалів, контрольованих і спонсорованих Кремлем практично по всій Європі. І у випадку з Францією мова йде про радикальне крило «жовтих жилетів».

Раніше я звертав увагу на те, що Путін розпочав зустріч з Макроном саме з шантажу. Шантажу, який би Де Голль відкинув і погнав юродивого зі свого газону тростиною, але Макрон далеко не Де Голль, і прогнувся у витонченому поклоні ніби акробат цирку Дю Солей зі стажем. Прогнувся в надії вийти на другий термін, задобривши російського диктатора для підтримання спокою на вулицях Парижа.

Угода з дияволом? Схоже, контракт вже підписаний.

Відразу за Францією прийшла звісточка з Італії, де прем'єр-міністр країни Джузеппе Конте подав у відставку, тим самим повністю розв'язавши руки для політичної гегемонії найбільш відверто проросійського політика, передвиборча кампанія якого фінансувалася Москвою – Маттео Сальвіні. Про останнього писали дуже багато, особливо про таємні переговори щодо спонсорування «Ліги Півночі» за рахунок поставок російської нафти. Тому зараз вимовляючи Сальвіні автоматично мається на увазі – маріонетка Путіна.

І на завершення, CNN повідомив про те, що в ході телефонних переговорів президентів США і Франції, Дональда Трампа і Еммануеля Макрона, лідери держав зійшлися на думці, що на наступну зустріч «G7» потрібно запросити Володимира Путіна.

Що ж. Хмари згущуються? Але це було справою часу. Проте, слід розуміти, що таке слова, а що таке дії.

Звичайно, при найгіршому сценарії вже цієї осені у прихильників ідеї зняття санкцій з Росії з'являться нові союзники. Але чи знімуть їх – це ще питання. Питання, оскільки в України, як і раніше є союзники в Європі, які куди краще ситого центру і заходу, що дозволив прийти до влади популістам і безхребетним особинам, розуміють всю загрозу гібридного реваншизму. Польща, Литва, Латвія, Естонія та інші. І реалізація плану щодо скасування санкцій проти РФ в результаті може вилитися в серйозну внутрішній політичний розкол, а можливо і справжній розкол ЄС.

Що ж до США, то імпульсивність і непослідовність Дональда Трампа завжди гасилась його оточенням. Симпатії Трампа до Путіна мають межу. Межа між внутрішньою психологічною вадою, яка притягує господаря Білого Дому до різного роду «тиранам-царькам» і жагою наживи, що в стократ перемагає це згубне тяжіння. Саме тому, для нас важливо не стільки те, що говорить і пропонує Трамп, а що робиться його оточенням для погіршення життя РФ. Від санкцій і до блокування «Північного потоку – 2».

А тому, так, хмари згущуються, але ми ж з вами не на Венері. Просто настав час більш жорсткої риторики та інших пріоритетів, з усвідомленням того, де царство лялькового театру, а де реальна підтримка і важелі тиску.

Нет комментариев