Про зняття депутатської недоторканності по формі і по суті

І у зв'язку з допитом нардепа Софії Федини. Це власне та ситуація, про котру попереджали експерти і досвідчені політики. Я також неодноразово писав: в наявній ситуації зняття депутатської недоторканності по формі – банальний піар, а по суті – відновлення механізмів тиску на опозицію.

Ніхто (крім, мабуть, найнаївніших виборців) навіть близько не розраховував, що зняття недоторканності дійсно зробить депутатів «доторканними», чесними і «такими ж, як прості громадяни».

Зняття недоторканності в жоден спосіб не могло вирішити проблему корупції (і історія про 158 депутатів СН, котрі отримують виплати в конвертах, є прекрасною ілюстрацією). І «порішати» з судом чи прокуратурою депутати з кримінальними провадженнями за плечима могли і можуть не через недоторканність, а геть з інших, системних причин.

Тобто, з цієї точки зору і наявність депутатської недоторканності, і її скасування – не більше, ніж декор.

А от з точки зору інструментів жорсткого політичного тиску в дуже умовно правовій державі з наскрізь корумпованою судовою системою і з Антикорупційним бюро, очолюваним засудженим корупціонером, скасування депутатської недоторканості відкриває дуже широкий простір для маневру. І саме цей аспект побачили фахівці і політики ще на стадії анонсування.

Власне, це й відбувається зараз в ситуації з Фединою: стаття «погроза вбивством» опозиціонеру за жорстку політичну сатиру. А от Герусу за явну антидержавну енергетичну диверсію можна не хвилюватись – він лишиться недоторканним, поки потрібен патрону. Дубінському теж немає причин хвилюватись. Як і решті. А опозиція без недоторканності має сидіти дуже-дуже тихо. Бо навіть як просто нах пошлють будь-кого з влади – пришиють «погрозу зґвалтування». Групою осіб. За попередньою змовою.