Дмитро Снєгирьов розповів, як Україні обійти "мінські угоди".
Співголова ГІ «Права Справа» Дмитро Снєгирьов на YouTube-каналі «Политика Наизнанку» проаналізував заяви експрезидента України, голови делегації на мінських переговорах Леоніда Кравчука щодо перспектив врегулювання ситуації на Донбасі.
Мовиться про проведення виборів на окупованих територіях вже 31 березня 2021, за умови демілітаризації та передачі проблемної ділянки україно-російського кордону під контроль Києва.
«А тепер подивімось на реалії. Реалії такі, що ми вже зіткнулися із заявою Російської Федерації про те, що подібні пропозиції Кравчука йдуть всупереч з „мінськими домовленостями“, — говорить аналітик.
Він нагадав, що російська сторона наполягає на виконанні пунктів угоди в іншому порядку: спочатку вибори, а після — передача контролю над ділянкою кордону. Для України ж на першому місці стоять не вибори, а питання безпеки.
»Однак, по ідеї, ми повинні були б наполягати на виконанні «мінських угод». Але виникає цілком слушне запитання: яким чином може проводитися голосування на окупованих територіях під дулами російських автоматів? Вибори повинні проходити під егідою ОБСЄ. Це і є дипломатична пастка для Російської Федерації", — наполягає Снєгирьов.
Аналітик зауважив, що місія виступає не лише стороною, яка спостерігає за проведенням виборів, а в першу чергу, є гарантом їхньої демократичності і прозорості. Фактично СММ озвучує свої висновки щодо визнання легетимними виборів та їхніх результатів – вони мають відповідати 15 принципам ОБСЄ, так званому Копенгагенському документу від 29 червня 1990 року. Якщо хоча б один з цих принципів буде порушений, вибори будуть визнані нелегітимними.
І другий момент. ОБСЄ – це колективна відповідальність, до її складу входять понад 60 країн, а рішення ухвалюються колегіально. Якщо хоча б дві країни заявлять про те, що вибори недійсні, вони будуть визнані такими, що не відбулися. А це фактично поставить хрест на Мінських домовленостях.
Тому Снєгирьов виступає за підвищення ролі ОБСЄ в мінському процесі. Київ, на його думку, має вимагати від СММ ОБСЄ надати висновки, чи можливо в принципі провести вибори в ОРДЛО. В такому разі Організація несе персональну юридичну і фізичну відповідальність за безпековий компонент проведення виборів і вирішує чи можна визнати їхні результати.
Якщо ОБСЄ заявить про неможливість проведення виборів, тоді Україні не варто навіть наполягати на зміні покроковості виконання Мінських домовленостей. У такому разі, політична відповідальність за неможливість провести вибори буде перекладена з української сторони, безпосередньо «на плечі» наших західних партнерів. Ось це і мало би стати головним акцентом сьогоднішньої роботи українських дипломатів і ТКГ.
Співголова ГІ «Права Справа» скептично ставиться до ідеї демілітаризації території. Як роззброїти 38 тисяч терористів «народних республік»? Та й питання контролю над кордоном викликає сумніви.
«Різниця між українським і хорватським досвідом в тому, що ми не можемо навіть умовно контролювати лінію розмежування, яка вже 7 років працює, як контрабандний хаб», — зауважує Снєгирьов.
Він підкреслив, що будь-які розмови про припинення війни не мають сенсу, поки сім відсотків української території залишаються під російською окупацією.
Раніше повідомлялося, що міністр реінтеграції Олексій Резніков заявив, що за «Планом спільних дій», Росія зобов’язана скасувати низку указів Владіміра Путіна, зокрема щодо спрощеної процедури видачі російських паспортів і визнання автомобільних номерів «Л/ДНР».
У відповідь на нього Путін спростив для мешканців окупованих територій отримання російського громадянства.
Прес-служба ГІ «Права Справа»
Мовиться про проведення виборів на окупованих територіях вже 31 березня 2021, за умови демілітаризації та передачі проблемної ділянки україно-російського кордону під контроль Києва.
«А тепер подивімось на реалії. Реалії такі, що ми вже зіткнулися із заявою Російської Федерації про те, що подібні пропозиції Кравчука йдуть всупереч з „мінськими домовленостями“, — говорить аналітик.
Він нагадав, що російська сторона наполягає на виконанні пунктів угоди в іншому порядку: спочатку вибори, а після — передача контролю над ділянкою кордону. Для України ж на першому місці стоять не вибори, а питання безпеки.
»Однак, по ідеї, ми повинні були б наполягати на виконанні «мінських угод». Але виникає цілком слушне запитання: яким чином може проводитися голосування на окупованих територіях під дулами російських автоматів? Вибори повинні проходити під егідою ОБСЄ. Це і є дипломатична пастка для Російської Федерації", — наполягає Снєгирьов.
Аналітик зауважив, що місія виступає не лише стороною, яка спостерігає за проведенням виборів, а в першу чергу, є гарантом їхньої демократичності і прозорості. Фактично СММ озвучує свої висновки щодо визнання легетимними виборів та їхніх результатів – вони мають відповідати 15 принципам ОБСЄ, так званому Копенгагенському документу від 29 червня 1990 року. Якщо хоча б один з цих принципів буде порушений, вибори будуть визнані нелегітимними.
І другий момент. ОБСЄ – це колективна відповідальність, до її складу входять понад 60 країн, а рішення ухвалюються колегіально. Якщо хоча б дві країни заявлять про те, що вибори недійсні, вони будуть визнані такими, що не відбулися. А це фактично поставить хрест на Мінських домовленостях.
Тому Снєгирьов виступає за підвищення ролі ОБСЄ в мінському процесі. Київ, на його думку, має вимагати від СММ ОБСЄ надати висновки, чи можливо в принципі провести вибори в ОРДЛО. В такому разі Організація несе персональну юридичну і фізичну відповідальність за безпековий компонент проведення виборів і вирішує чи можна визнати їхні результати.
Якщо ОБСЄ заявить про неможливість проведення виборів, тоді Україні не варто навіть наполягати на зміні покроковості виконання Мінських домовленостей. У такому разі, політична відповідальність за неможливість провести вибори буде перекладена з української сторони, безпосередньо «на плечі» наших західних партнерів. Ось це і мало би стати головним акцентом сьогоднішньої роботи українських дипломатів і ТКГ.
Співголова ГІ «Права Справа» скептично ставиться до ідеї демілітаризації території. Як роззброїти 38 тисяч терористів «народних республік»? Та й питання контролю над кордоном викликає сумніви.
«Різниця між українським і хорватським досвідом в тому, що ми не можемо навіть умовно контролювати лінію розмежування, яка вже 7 років працює, як контрабандний хаб», — зауважує Снєгирьов.
Він підкреслив, що будь-які розмови про припинення війни не мають сенсу, поки сім відсотків української території залишаються під російською окупацією.
Раніше повідомлялося, що міністр реінтеграції Олексій Резніков заявив, що за «Планом спільних дій», Росія зобов’язана скасувати низку указів Владіміра Путіна, зокрема щодо спрощеної процедури видачі російських паспортів і визнання автомобільних номерів «Л/ДНР».
У відповідь на нього Путін спростив для мешканців окупованих територій отримання російського громадянства.
Прес-служба ГІ «Права Справа»
Нет комментариев