Росія використає «плівки» у справі Шеремета, аби нашкодити Україні на світовій арені.
Наміри колишнього співробітника спецпідрозділу «Алмаз» МВС Білорусі Ігоря Макара приїхати в Україну і дати свідчення у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета в контексті оприлюднених ним «плівок», цілком влаштовує Російську Федерацію. До того ж, російські спецслужби реалізовують в українському інформаційному просторі інформаційно-психологічну спецоперацію, що має завдати Україні економічних збитків, а також погіршити політичний клімат всередині країни і на міжнародній арені.
Варто звернути увагу на слова Ігоря Макара про те, що він не оприлюднив записи у справі Шеремета відразу ж у 2012 році, оскільки не був переконаний, що ця інформація когось зацікавить і на неї піде відповідна реакція. Крім того Макар вважає, що у цьому б випадку існувала б загроза його життю. «Якби намагався опублікувати це раніше, у 2012 році, політична ситуація була зовсім інша. Я 100% пожертвував би своїм життям, і цей запис сьогодні ми б не почули. Ми б не відкрили очі на усі ці злочини, які планувалися, які були вчинені, зокрема, вбивство Павла Шеремета».
Проте чому він не оприлюднив записи, коли Шеремета вбили, він так і не сказав. Пояснення Макара на кшталт того, що у разі публікації плівок у 2016 році він би не допоміг цим своєму білоруському народові впоратися з цим диктаторським режимом, не витримує критики.
Водночас, нагадаю, що людина, яка володіє інформацією про ймовірний кримінальний злочин, але не інформує правоохоронні органи, сама наражається на питання з боку правоохоронної системи. Переконаний, що це усвідомили куратори т.зв. «опозиціонера» і нещодавно Макар змінив риторику – він уже заявляє про те, що у 2012 році начебто поінформував українські та російські спецслужби про підготовку вбивства Павла Шеремета.
«У 2012 році Павло ще тільки збирався переїжджати в Україну. Але я знаю, що інформація була передана і в Російську Федерацію, і в Україну, і навіть в білоруський МЗС», — заявив Макар.
На питання, чому українські спецслужби не відреагували на дані про підготовку вбивства Шеремета, він відповісти не зміг. Також він додав, що отримав «плівки» від своїх джерел в КДБ Білорусі тоді ж, коли вони і були зроблені. Тобто, в 2012 році.
Утім білоруському силовику вигідніше було оприлюднити відповідну інформацію, аби зупинити підготовку ліквідації журналіста, оскільки це ламає можливості проведення подібних спецоперацій.
Наміри Ігоря Макара приїхати в Україну і дати свідчення у справі про вбивство Шеремета є сценарієм, що цілком влаштовує Російську Федерацію.
Особливість нинішньої ситуації полягає навіть не у розслідуванні справи Шеремета, не у візиті і дачі екс-силовиком свідчень. Йдеться про створення певного інформаційного простору, т.зв. «оперативної ситуації», за якою відмова України від співпраці з Макаром, автоматично демонструє незацікавленість української правоохоронної системи в об’єктивному розслідуванні. Водночас, якщо білоруський силовик приїде в Україну і дасть свідчення, ми знову ж таки, будемо змушені реагувати на них проведенням відповідних слідчих дій.
Крім того зазначу, що не проведена експертиза «плівок» у справі Шеремета та не доведена їхня автентичність. На мою думку, українські слідчі повинні допитати Макара, але водночас його слід попередити про кримінальну відповідальність.
Головне в цій ситуації те, що російські спецслужби реалізують в українському інформаційному просторі інформаційно-психологічну спецоперацію, що має завдати Україні економічних збитків, а також погіршити політичний клімат всередині країни і на міжнародній арені. Тобто, Кремль намагається створити імідж України, як держави-терориста, що не дбає про громадян своєї держави. Адже Павла Шеремета було вбито у Києві, тобто українські спецслужби не попередили і не відвернули цей терористичний акт на своїй території.
Відповідно, це уже питання до Департаменту захисту національної державності СБУ щодо готовності протистояти подібним інформаційним операціям російських спецслужб. Вони мають пояснити, чому українські ЗМІ використовуються в якості інструмента для просування подібних сценаріїв спецслужб РФ. До того ж, українським силовикам слід мінімізувати інформаційно-психологічну операцію російських спецслужб, завданням якої є нанесення шкоди економічним інтересам держави Україна.
Нагадаю, журналіст видання «Українська правда» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року через підрив автомобіля у центрі Києва.
На початку 2021 року колишній співробітник спецпідрозділу «Алмаз» МВС Білорусі Ігор Макар оприлюднив записи, на яких глава Комітету держбезпеки Білорусі у 2008-2012 роках Вадим Зайцев обговорює організацію вбивства журналіста Павла Шеремета. Розмова була записана у 2012 році. Макар також додав деякі документи оперативної розвідки, яку проводило КДБ для виявлення усіх пересувань Шеремета.
Ігор Макар також висловився про готовність дати свідчення в Офісі генерального прокурора України про обставини прослуховування керівництва білоруського КДБ. Він також сказав, що передав відповідні докази українській стороні в грудні 2020 року.
Спеціально для інтернет-видання UA.News
Варто звернути увагу на слова Ігоря Макара про те, що він не оприлюднив записи у справі Шеремета відразу ж у 2012 році, оскільки не був переконаний, що ця інформація когось зацікавить і на неї піде відповідна реакція. Крім того Макар вважає, що у цьому б випадку існувала б загроза його життю. «Якби намагався опублікувати це раніше, у 2012 році, політична ситуація була зовсім інша. Я 100% пожертвував би своїм життям, і цей запис сьогодні ми б не почули. Ми б не відкрили очі на усі ці злочини, які планувалися, які були вчинені, зокрема, вбивство Павла Шеремета».
Проте чому він не оприлюднив записи, коли Шеремета вбили, він так і не сказав. Пояснення Макара на кшталт того, що у разі публікації плівок у 2016 році він би не допоміг цим своєму білоруському народові впоратися з цим диктаторським режимом, не витримує критики.
Водночас, нагадаю, що людина, яка володіє інформацією про ймовірний кримінальний злочин, але не інформує правоохоронні органи, сама наражається на питання з боку правоохоронної системи. Переконаний, що це усвідомили куратори т.зв. «опозиціонера» і нещодавно Макар змінив риторику – він уже заявляє про те, що у 2012 році начебто поінформував українські та російські спецслужби про підготовку вбивства Павла Шеремета.
«У 2012 році Павло ще тільки збирався переїжджати в Україну. Але я знаю, що інформація була передана і в Російську Федерацію, і в Україну, і навіть в білоруський МЗС», — заявив Макар.
На питання, чому українські спецслужби не відреагували на дані про підготовку вбивства Шеремета, він відповісти не зміг. Також він додав, що отримав «плівки» від своїх джерел в КДБ Білорусі тоді ж, коли вони і були зроблені. Тобто, в 2012 році.
Утім білоруському силовику вигідніше було оприлюднити відповідну інформацію, аби зупинити підготовку ліквідації журналіста, оскільки це ламає можливості проведення подібних спецоперацій.
Наміри Ігоря Макара приїхати в Україну і дати свідчення у справі про вбивство Шеремета є сценарієм, що цілком влаштовує Російську Федерацію.
Особливість нинішньої ситуації полягає навіть не у розслідуванні справи Шеремета, не у візиті і дачі екс-силовиком свідчень. Йдеться про створення певного інформаційного простору, т.зв. «оперативної ситуації», за якою відмова України від співпраці з Макаром, автоматично демонструє незацікавленість української правоохоронної системи в об’єктивному розслідуванні. Водночас, якщо білоруський силовик приїде в Україну і дасть свідчення, ми знову ж таки, будемо змушені реагувати на них проведенням відповідних слідчих дій.
Крім того зазначу, що не проведена експертиза «плівок» у справі Шеремета та не доведена їхня автентичність. На мою думку, українські слідчі повинні допитати Макара, але водночас його слід попередити про кримінальну відповідальність.
Головне в цій ситуації те, що російські спецслужби реалізують в українському інформаційному просторі інформаційно-психологічну спецоперацію, що має завдати Україні економічних збитків, а також погіршити політичний клімат всередині країни і на міжнародній арені. Тобто, Кремль намагається створити імідж України, як держави-терориста, що не дбає про громадян своєї держави. Адже Павла Шеремета було вбито у Києві, тобто українські спецслужби не попередили і не відвернули цей терористичний акт на своїй території.
Відповідно, це уже питання до Департаменту захисту національної державності СБУ щодо готовності протистояти подібним інформаційним операціям російських спецслужб. Вони мають пояснити, чому українські ЗМІ використовуються в якості інструмента для просування подібних сценаріїв спецслужб РФ. До того ж, українським силовикам слід мінімізувати інформаційно-психологічну операцію російських спецслужб, завданням якої є нанесення шкоди економічним інтересам держави Україна.
Нагадаю, журналіст видання «Українська правда» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року через підрив автомобіля у центрі Києва.
На початку 2021 року колишній співробітник спецпідрозділу «Алмаз» МВС Білорусі Ігор Макар оприлюднив записи, на яких глава Комітету держбезпеки Білорусі у 2008-2012 роках Вадим Зайцев обговорює організацію вбивства журналіста Павла Шеремета. Розмова була записана у 2012 році. Макар також додав деякі документи оперативної розвідки, яку проводило КДБ для виявлення усіх пересувань Шеремета.
Ігор Макар також висловився про готовність дати свідчення в Офісі генерального прокурора України про обставини прослуховування керівництва білоруського КДБ. Він також сказав, що передав відповідні докази українській стороні в грудні 2020 року.
Спеціально для інтернет-видання UA.News
Нет комментариев