Росія намагається економічно поглинути ОРДЛО: коли закінчиться війна на Донбасі?
Як довго триватиме війна на Донбасі? Головна мета Росії — «вичавити» Україну політично та економічно, а окуповані райони Луганської та Донецької областей є для цих планів Кремля зручним інструментом.
Війна на Донбасі вигідна Кремлю економічно. Викликає скепсис думка, що Росія спокійно піде з окупованих нею територій Донеччини та Луганщини.
Вона щорічно вкладає у промисловість до 2 мільярдів доларів. Побудували 5 водовідливних комплексів, залучивши спеціалістів із Ростовської області. Сподіватися, що вони повернуть нам усе це просто тому, що зміниться російська влада – дурість.
Політика Росії не зміниться від того, чи є при владі Володимир Путін, чи його немає. Той самий Олексій Навальний досить неоднозначно висловлюється щодо окупації Криму. Це свідчить про те, що так звана російська опозиція не має наміру віддавати Україні території.
Не треба жити в ілюзіях, що з відходом Путіна від справ наші території повернуть. Для них саме питання існування незалежної та розвиненої держави Україна – вже як червона ганчірка для бика.
Окуповані території потрібні Путіну ще й для того, щоб запобігати Україні вступити до ЄС та НАТО.
Поки що ми бачимо, що останні кроки президента Росії інтегрують загарбані території в економічне поле Росії. Варто згадати і масову паспортизацію жителів окупованих районів Луганської та Донецької областей, яка остаточно закріпила там політичний вплив Росії.
Також упевнений, що цією паспортною компанією Кремль намагається розв'язати ще два стратегічних завдання. По-перше – позбутися дефіциту кваліфікованих кадрів завдяки жителям окупованого Донбасу.
Здобувши громадянство Росії за спрощеною процедурою, 1,6 мільйона жителів окупованих районів навряд чи повернуться на територію України, але готові розв'язати проблему демографічної кризи та дефіциту кваліфікованих кадрів у Росії.
Нагадаю, що рівень кваліфікації робітників урбанізованих Донецької та Луганської областей із високим промисловим потенціалом істотно вищий порівняно з жителями Середньої Азії, які сьогодні є головними донорами дешевої робочої сили на території Росії.
І по-друге, видаванням паспортів Кремль розраховує прискорити формування в Україні автономних утворень.
Масовим видаванням паспортів Росії Кремль фактично легалізує бойовиків та свою військову присутність в окупованих частинах Донеччини та Луганщини.
Крім того, переконаний, що нинішня паспортна кампанія дозволить Володимиру Путіну стверджувати, що в Україні порушують права вже не просто російськомовних громадян, як про це говорили на початку російсько-української війни, а безпосередньо громадян Росії.
На мою думку, цією паспортизацією Росія під кальку копіює абхазько-осетинський сценарій. Нагадаю, що у 2008 році фактичною підставою для військового вторгнення Росії на територію Грузії був якраз захист росіян, що проживають на території Абхазії та Південної Осетії.
Не виключаю повторення подібного сценарію Кремля на загарбаних територіях Сходу України.
Таким чином, масова роздача паспортів може стати спусковим гачком для того, щоб Кремль розпочав військове вторгнення в Україну, якщо буде ухвалено рішення про силовий сценарій повернення окупованих територій. Це свого роду якір для нас – і паспортизація, і економічна інтеграція з Росією.
Загалом усе це відволікає нашу владу від проведення структурних економічних та політичних реформ, які б призвели до стабільного економічного становища в країні.
Варто зауважити, що у ситуації, що склалася, війна на Донбасі швидко не закінчиться.
Росія розглядає можливе закінчення війни винятково в момент реалізації саме кремлівських планів. Це, власне, формула Штайнмаєра у баченні Росії: проведення виборів до виведення окупаційних військ, створення фактично паралельних, незалежних від центральної влади структур, інтеграція до економічного плану та її політична залежність від Росії.
Це врешті-решт призведе до того, що окуповані території й надалі залишатимуться під впливом Кремля. Тобто навіть якщо ми досягнемо повернення цих територій винятково на політичних умовах, присутність України буде умовною. Лише на рівні державних символів: прапор, гімн.
Нагадаю, в інтерв’ю телеканалу «Дім» президент Володимир Зеленський заявив, що успіх у питанні повернення окупованих територій Донбасу та встановлення миру в Україні на 90% залежить від президента Росії Володимира Путіна.
В оприлюдненому інтерв’ю Зеленський заявив, що окуповані території на Донбасі ніколи не будуть російськими, і закликав тих жителів цих територій, які вважають себе росіянами, а регіон – російським, їхати і «шукати собі місце в Росії».
Війна на Донбасі вигідна Кремлю економічно. Викликає скепсис думка, що Росія спокійно піде з окупованих нею територій Донеччини та Луганщини.
Вона щорічно вкладає у промисловість до 2 мільярдів доларів. Побудували 5 водовідливних комплексів, залучивши спеціалістів із Ростовської області. Сподіватися, що вони повернуть нам усе це просто тому, що зміниться російська влада – дурість.
Політика Росії не зміниться від того, чи є при владі Володимир Путін, чи його немає. Той самий Олексій Навальний досить неоднозначно висловлюється щодо окупації Криму. Це свідчить про те, що так звана російська опозиція не має наміру віддавати Україні території.
Не треба жити в ілюзіях, що з відходом Путіна від справ наші території повернуть. Для них саме питання існування незалежної та розвиненої держави Україна – вже як червона ганчірка для бика.
Окуповані території потрібні Путіну ще й для того, щоб запобігати Україні вступити до ЄС та НАТО.
Поки що ми бачимо, що останні кроки президента Росії інтегрують загарбані території в економічне поле Росії. Варто згадати і масову паспортизацію жителів окупованих районів Луганської та Донецької областей, яка остаточно закріпила там політичний вплив Росії.
Також упевнений, що цією паспортною компанією Кремль намагається розв'язати ще два стратегічних завдання. По-перше – позбутися дефіциту кваліфікованих кадрів завдяки жителям окупованого Донбасу.
Здобувши громадянство Росії за спрощеною процедурою, 1,6 мільйона жителів окупованих районів навряд чи повернуться на територію України, але готові розв'язати проблему демографічної кризи та дефіциту кваліфікованих кадрів у Росії.
Нагадаю, що рівень кваліфікації робітників урбанізованих Донецької та Луганської областей із високим промисловим потенціалом істотно вищий порівняно з жителями Середньої Азії, які сьогодні є головними донорами дешевої робочої сили на території Росії.
І по-друге, видаванням паспортів Кремль розраховує прискорити формування в Україні автономних утворень.
Масовим видаванням паспортів Росії Кремль фактично легалізує бойовиків та свою військову присутність в окупованих частинах Донеччини та Луганщини.
Крім того, переконаний, що нинішня паспортна кампанія дозволить Володимиру Путіну стверджувати, що в Україні порушують права вже не просто російськомовних громадян, як про це говорили на початку російсько-української війни, а безпосередньо громадян Росії.
На мою думку, цією паспортизацією Росія під кальку копіює абхазько-осетинський сценарій. Нагадаю, що у 2008 році фактичною підставою для військового вторгнення Росії на територію Грузії був якраз захист росіян, що проживають на території Абхазії та Південної Осетії.
Не виключаю повторення подібного сценарію Кремля на загарбаних територіях Сходу України.
Таким чином, масова роздача паспортів може стати спусковим гачком для того, щоб Кремль розпочав військове вторгнення в Україну, якщо буде ухвалено рішення про силовий сценарій повернення окупованих територій. Це свого роду якір для нас – і паспортизація, і економічна інтеграція з Росією.
Загалом усе це відволікає нашу владу від проведення структурних економічних та політичних реформ, які б призвели до стабільного економічного становища в країні.
Варто зауважити, що у ситуації, що склалася, війна на Донбасі швидко не закінчиться.
Росія розглядає можливе закінчення війни винятково в момент реалізації саме кремлівських планів. Це, власне, формула Штайнмаєра у баченні Росії: проведення виборів до виведення окупаційних військ, створення фактично паралельних, незалежних від центральної влади структур, інтеграція до економічного плану та її політична залежність від Росії.
Це врешті-решт призведе до того, що окуповані території й надалі залишатимуться під впливом Кремля. Тобто навіть якщо ми досягнемо повернення цих територій винятково на політичних умовах, присутність України буде умовною. Лише на рівні державних символів: прапор, гімн.
Нагадаю, в інтерв’ю телеканалу «Дім» президент Володимир Зеленський заявив, що успіх у питанні повернення окупованих територій Донбасу та встановлення миру в Україні на 90% залежить від президента Росії Володимира Путіна.
В оприлюдненому інтерв’ю Зеленський заявив, що окуповані території на Донбасі ніколи не будуть російськими, і закликав тих жителів цих територій, які вважають себе росіянами, а регіон – російським, їхати і «шукати собі місце в Росії».
Нет комментариев