Візит Путіна в Мінськ: найбільша загроза - ракетні атаки з Білорусі, не виключений також "Сувалкський сценарій"
Візит російського диктатора Путіна до Республіки Білорусь (РБ), який анонсується на 19 грудня, слід сприймати як елемент військово-політичного тиску. І на Україну (нам дають зрозуміти, що можливі сценарії лютого 2022), і на країни НАТО – насамперед Польщу та Балтійські держави.
РБ потрібна РФ насамперед як можливий плацдарм для повторного вторгнення в Україну. Крім того, росіяни активно використовують інфраструктуру білоруських збройних сил, включаючи три аеродроми. У тому числі для завдання ударів по Україні. За останній тиждень зафіксовано передислокацію на білоруські аеродроми трьох російських МіГ-31К, які здатні нести гіперзвукові ракети «Кинжал». Вони під час масованої ракетної атаки на Україну 16 грудня піднімалися у повітря, але обстрілів не робили. Крім того, нам з РБ може піти нова хвиля іранських безпілотників.
Щодо сухопутного вторгнення з Білорусі в Україну на кшталт того, яке було у лютому поточного року. На даний момент на території РБ знаходиться від 9 до 10 тисяч військовослужбовців РФ. Цієї кількості недостатньо, щоб кваліфікувати цю присутність як контингент вторгнення. Водночас, повністю виключати повторення лютневого сценарію не можна. Тим більше, що питання передислокації потрібної кількості сил та засобів – питання часу. Не випадкові в цьому сенсі заяви головкому ВСУ Залужного про те, що можливий повторний наступ агресора на Київ, у тому числі – з боку Білорусі.
На думку командувача Обʼєднаних Сил ЗСУ генерал-лейтенанта Сергія Наєва, в ході цієї зустрічі будуть відпрацьовуватися питання подальшої агресії проти України та більш широкого залучення збройних сил республіки білорусь до операції проти України, зокрема, на нашу думку, і на суходолі.
Американська сторона оцінює такі ризики як мінімальні. Але й вона не виключає такого сценарію.
Збройні Сили РБ – це близько 55 тисяч особового складу. Із них 15 тисяч – цивільні. Сухопутні війська РБ налічують до 24 тисяч жителів. Найбільш боєздатними є три бригади: 38-та гвардійська окрема мобільна бригада (Брест), 103-та гвардійська окрема мобільна бригада (Вітебськ) та 5-та окрема бригада спеціального призначення (Мар’їна Гірка).
Щорічний призовний контингент складає приблизно 50 тисяч чоловік. Навчений резерв – близько 290 тисяч чоловік. До чверті військовослужбовців – контрактники.
Якщо гіпотетично припустити можливу частку ЗС РБ у вторгненні на територію України, то білоруси можуть виставити близько 15-20 тисяч підготовленого особового складу. Незважаючи на відсутність у них реального бойового досвіду, їх підготовка все одно значно вища, ніж у «чмобіків» РФ.
Окрім гіпотетичного повторного вторгнення з боку Білорусі на територію України не слід відкидати можливість так званого «Сувалкського сценарію» – вторгнення на територію країн Балтії з боку РБ.
«Сувалкський коридор» — це частина території завдовжки близько 100 км, яка гіпотетично може поєднати РБ з Калінінградською областю Росії. В даний час там проходить кордон Польщі з Литвою (названий «коридор» за розташованим на території коридору польському місту Сувалки).
Не випадково останнім часом Польща активно передислокує важку бронетехніку, включаючи танки «Абрамс» та отримані з Південної Кореї на цей напрям. Країни Заходу не виключать можливості військових провокацій проти Польщі та країн Балтії з боку РБ та РФ.
Примітно, що в день візиту Путіна до Республіки Білорусь прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак зустрінеться зі своїми колегами з країн Скандинавії, Балтії та Нідерландів на саміті Об’єднаних експедиційних сил (JEF) у столиці Латвії Ризі, а потім вирушить до Естонії, щоб зустрітися з британськими військами та НАТО.
Ще одна небезпека з боку РБ – розміщені там дивізіони оперативно-тактичних комплексів «Полонез» із дальністю ураження до 300 км. А також батареї С-300, які модифіковані для завдання ударів по наземних цілях на відстані до 200 км. Крім того, Білорусь має 20 тактичних ракет «Точка» і 60 тактичних ракет Р-11.
До потенційних загроз варто віднести наявність на озброєнні і на консервації ЗС РБ більше 1,3 тисячі танків Т-72Б. Це дуже багато. Росіяни зараз розконсервують свої танки Т-62 та Т-64 (цифри тут – рік випуску). А Т-72 – нова модель, до того ж, яка пройшла певну модифікацію у складі збройних сил Республіки Білорусь. І я не виключаю, що під час путінського візиту буде порушено питання про передачу росіянам бронетанкової техніки, яка належить РБ.
У переліку загроз також військово-технічна співпраця у моменті розконсервації білоруських військових складів. І можливості передачі рф боєкомплекту, включаючи снаряди калібром 122 мм і 152 мм. Це покращує, зокрема, питання логістики – «плече» поставок з тієї ж Білорусі значно коротше, ніж із глибинних районів Росії.
Розуміючи всі ці ризики, ми значно зміцнили тисячокілометровий кордон з РБ. Активно велися та ведуться інженерно-фортифікаційні роботи.
Нещодавно закінчилися командно-штабні навчання ЗСУ із залученням бригади територіальної оборони. Легенда навчань – відбиття можливого наступу із боку РБ. Як превентивні заходи можна використати і заяви української сторони, що у нас достатньо засобів ураження – і ми не будемо спокійно спостерігати за можливою підготовкою до вторгнення.
Є певний оптимізм, що сценарій лютого 2022 року – сухопутне вторгнення, але тепер уже спільних російсько-білоруських сил – не повториться. І зараз основні загрози – можливість повторення ракетних атак і атак дронів з боку РБ. Ну і на постійній основі головним болем для нас залишаються військові навчання на території Білорусі, які відволікають ЗСУ від ключових ділянок фронту.
За оцінками британської розвідки, Білорусь зіграла ключову роль у наступі Росії на Київ на початку повномасштабного вторгнення в лютому. Втім, білоруські та російські підрозділи, які зараз задіяні у навчаннях, навряд чи становлять достатню силу для того, щоби здійснювати успішний новий наступ на півночі України.
РБ потрібна РФ насамперед як можливий плацдарм для повторного вторгнення в Україну. Крім того, росіяни активно використовують інфраструктуру білоруських збройних сил, включаючи три аеродроми. У тому числі для завдання ударів по Україні. За останній тиждень зафіксовано передислокацію на білоруські аеродроми трьох російських МіГ-31К, які здатні нести гіперзвукові ракети «Кинжал». Вони під час масованої ракетної атаки на Україну 16 грудня піднімалися у повітря, але обстрілів не робили. Крім того, нам з РБ може піти нова хвиля іранських безпілотників.
Щодо сухопутного вторгнення з Білорусі в Україну на кшталт того, яке було у лютому поточного року. На даний момент на території РБ знаходиться від 9 до 10 тисяч військовослужбовців РФ. Цієї кількості недостатньо, щоб кваліфікувати цю присутність як контингент вторгнення. Водночас, повністю виключати повторення лютневого сценарію не можна. Тим більше, що питання передислокації потрібної кількості сил та засобів – питання часу. Не випадкові в цьому сенсі заяви головкому ВСУ Залужного про те, що можливий повторний наступ агресора на Київ, у тому числі – з боку Білорусі.
На думку командувача Обʼєднаних Сил ЗСУ генерал-лейтенанта Сергія Наєва, в ході цієї зустрічі будуть відпрацьовуватися питання подальшої агресії проти України та більш широкого залучення збройних сил республіки білорусь до операції проти України, зокрема, на нашу думку, і на суходолі.
Американська сторона оцінює такі ризики як мінімальні. Але й вона не виключає такого сценарію.
Збройні Сили РБ – це близько 55 тисяч особового складу. Із них 15 тисяч – цивільні. Сухопутні війська РБ налічують до 24 тисяч жителів. Найбільш боєздатними є три бригади: 38-та гвардійська окрема мобільна бригада (Брест), 103-та гвардійська окрема мобільна бригада (Вітебськ) та 5-та окрема бригада спеціального призначення (Мар’їна Гірка).
Щорічний призовний контингент складає приблизно 50 тисяч чоловік. Навчений резерв – близько 290 тисяч чоловік. До чверті військовослужбовців – контрактники.
Якщо гіпотетично припустити можливу частку ЗС РБ у вторгненні на територію України, то білоруси можуть виставити близько 15-20 тисяч підготовленого особового складу. Незважаючи на відсутність у них реального бойового досвіду, їх підготовка все одно значно вища, ніж у «чмобіків» РФ.
Окрім гіпотетичного повторного вторгнення з боку Білорусі на територію України не слід відкидати можливість так званого «Сувалкського сценарію» – вторгнення на територію країн Балтії з боку РБ.
«Сувалкський коридор» — це частина території завдовжки близько 100 км, яка гіпотетично може поєднати РБ з Калінінградською областю Росії. В даний час там проходить кордон Польщі з Литвою (названий «коридор» за розташованим на території коридору польському місту Сувалки).
Не випадково останнім часом Польща активно передислокує важку бронетехніку, включаючи танки «Абрамс» та отримані з Південної Кореї на цей напрям. Країни Заходу не виключать можливості військових провокацій проти Польщі та країн Балтії з боку РБ та РФ.
Примітно, що в день візиту Путіна до Республіки Білорусь прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак зустрінеться зі своїми колегами з країн Скандинавії, Балтії та Нідерландів на саміті Об’єднаних експедиційних сил (JEF) у столиці Латвії Ризі, а потім вирушить до Естонії, щоб зустрітися з британськими військами та НАТО.
Ще одна небезпека з боку РБ – розміщені там дивізіони оперативно-тактичних комплексів «Полонез» із дальністю ураження до 300 км. А також батареї С-300, які модифіковані для завдання ударів по наземних цілях на відстані до 200 км. Крім того, Білорусь має 20 тактичних ракет «Точка» і 60 тактичних ракет Р-11.
До потенційних загроз варто віднести наявність на озброєнні і на консервації ЗС РБ більше 1,3 тисячі танків Т-72Б. Це дуже багато. Росіяни зараз розконсервують свої танки Т-62 та Т-64 (цифри тут – рік випуску). А Т-72 – нова модель, до того ж, яка пройшла певну модифікацію у складі збройних сил Республіки Білорусь. І я не виключаю, що під час путінського візиту буде порушено питання про передачу росіянам бронетанкової техніки, яка належить РБ.
У переліку загроз також військово-технічна співпраця у моменті розконсервації білоруських військових складів. І можливості передачі рф боєкомплекту, включаючи снаряди калібром 122 мм і 152 мм. Це покращує, зокрема, питання логістики – «плече» поставок з тієї ж Білорусі значно коротше, ніж із глибинних районів Росії.
Розуміючи всі ці ризики, ми значно зміцнили тисячокілометровий кордон з РБ. Активно велися та ведуться інженерно-фортифікаційні роботи.
Нещодавно закінчилися командно-штабні навчання ЗСУ із залученням бригади територіальної оборони. Легенда навчань – відбиття можливого наступу із боку РБ. Як превентивні заходи можна використати і заяви української сторони, що у нас достатньо засобів ураження – і ми не будемо спокійно спостерігати за можливою підготовкою до вторгнення.
Є певний оптимізм, що сценарій лютого 2022 року – сухопутне вторгнення, але тепер уже спільних російсько-білоруських сил – не повториться. І зараз основні загрози – можливість повторення ракетних атак і атак дронів з боку РБ. Ну і на постійній основі головним болем для нас залишаються військові навчання на території Білорусі, які відволікають ЗСУ від ключових ділянок фронту.
За оцінками британської розвідки, Білорусь зіграла ключову роль у наступі Росії на Київ на початку повномасштабного вторгнення в лютому. Втім, білоруські та російські підрозділи, які зараз задіяні у навчаннях, навряд чи становлять достатню силу для того, щоби здійснювати успішний новий наступ на півночі України.
Нет комментариев