Комедія "Новорічна шкереберть" - це набір сцен з "Дня бабака", придатних для крадення

Витратив цілий понеділковий вечір на те, щоб передивитись всі 4 серії «комедійного серіалу для родинного перегляду», як його позиціонували, «Новорічна шкереберть» — суто для того, щоб мати реальну основу для відгуку.

Чесно кажучи, я від початку не розраховував ні на що пристойне – бо вже був в курсі, хто писав сценарій (оплачений з державного бюджету, тоді називався «Санаторій «Незабудка»): «кола, близькі до КВН», так би мовити (нашого, наскільки так можна назвати російськомовний і російськокультурний продукт від молодих совків, і білоруського). Це одразу опустило планку очікувань десь під плінтус.

Варто визнати, приємного сюрпризу не вийшло: все саме так, як я і думав.

Отже, почалось знайомство з фінансового скандалу довкола цього і ще одного серіалу: 10+4 мільйонів державних гривень з величезним скандалом в ЗМІ виділили минулого липня на сценарії (а ще ж оплатили зйомки і решту) двох серіалів. Оплатили номінально двом різним фірмам, а по факту – одній команді екс-КВНщиків. На відповідній сторінці «Прозорро» досі висить інформація про три подання до антимонопольних органів – всі три досі в статусі «рішення очікується», хоча вже й фільми вийшли в прокат. Скандал і підозріле посмерджування корупцією отриманню грошей не завадили.

Ну, добре – принаймні, гроші не розпиляли просто так, було все ж створено якийсь продукт. Продукт, який вже представлений глядачам. 4 серії по 46 хвилин.

Я не побачив, за що саме там було платити 10 мільйонів: сценарій «дуже оригінальний». Зібрані герої, що представляють різні верстви сучасного суспільства України: військовий, який їде з фронту на кордон для зустрічі з дружиною (котра раніше виїхала до Європи і вже має там коханця), дівчина-волонтер, яка теж їде на кордон (забрати дрони для армії), класична утриманка, яку підхопила на трасі волонтерка (бо хлопець, який віз у тур Європою, просто викинув з автівки), родина корупціонерів, яка їде за кордон ховатись від СБУ. Всі вони перетинаються на карпатській дорозі: бо хитрий Ступка-власник «Санаторію «Незабудка» перекрив возом шлях, щоб завернути до себе клієнтів. В підсумку якраз 31 грудня всі вони опиняються в тому готелі.

Далі всі серії складаються з повторів того самого дня 31 грудня: «унікальна сюжетна знахідка за 10 млн – день бабака» (нагадаю, «День бабака» з талановитим Біллом Мюрреєм вийшов понад 30 років тому, 1993-го). Зима, спроба впоратись з ситуацією алкоголем, залицяння, а з петлі часу героя виводить кохання – ні, це в жодному випадку не плагіат, автори самі здогадались саме такий сюжет прописати!

Там і цілковито оригінальні повороти сюжету: персонажі вбивають одне одного, калічать, зваблюють (сцени дуже дешеві, відзнято очевидно економно до рівня «хоум відео») – і щоразу повертаються в те саме 31 грудня.

Відмінності в «днях бабака» складають другорядні сюжетні лінії – приблизно такі само «оригінальні» і «цікаві».

Жарти… ну, планка для сценаристів виявилась недосяжно високою (про білоруський КВН, представники котрого мають стосунок до фірми-переможця тендеру на сценарій, це не каже нічого хорошого). Знайомі вважають мене людиною з достатньо хорошим почуттям гумору. Для мене в принципі нескладно розсміятись, якщо жарт хороший чи хоч непоганий. Але за всі 4 серії «святкової комедії» я жодного разу не посміхнувся. Чесно. Просто жодного разу. Жарти всі дуже низького рівня.
Статус «для родинного перегляду» приблизно настільки ж достовірний, як і статус «комедія». Там і достатньо прямі натяки на секс, і обмін партнерами («день бабака», нагадаю — все щоразу міняється), і взаємини утриманки з підлітком 13-14 років… Ну і різноманітне насильство та вбивства (хоч і негативного персонажа).

В підсумку все виглядає жалюгідно. Якби це була модна комедія-треш – я би зрозумів. Але по суті це набір сцен з «Дня бабака», придатних для крадення – щоб їх можна було недорого реалізувати на рівні отакого любительського відео.

Хоча, звісно, плагіат притрусили українським сучасним колоритом. Це я про появу в кадрі Сердючки. Спочатку як телевізійної трансляції в кадрі, тоді вже як живого персонажа. Котрий наповнив лінію кохання романтизмом новорічної пісні «Моя любов тобі до сраки». Дуже «оригінально». Дуже «смішно».

А Ступка просто неймовірно органічно виглядав в ролі водія-алкоголіка. Авторам видався смішним такий натяк на реальний скандал?

Ну і не можна поминути те, що я сприймаю просто ідеологічною диверсією: остання, 4-та серія. Боєць остаточно закохався у волонтерку після усвідомлення, що дружина в Європі знайшла собі багатшого. Сцена, коли волонтерка просить все ж спуститись на святкування Нового року, на що український боєць відповідає «Слово пацана!».

Зауважте: серіал знімався наприкінці 2023 року. Автори однозначно були в курсі моментальної реакції українських соцмереж на російський серіал «Слово пацана» (транслювався у листопаді-грудні 2023). 8 грудня Мінкульт України цей серіал заборонив. Але знімальна група «Новорічної шкереберті» все одно навмисно (не маю сумніву) вставила цю «пасхалочку» для українців на російський бандитський третьосортний опус за 20 хвилин до кінця всього «комедійного родинного серіалу».

Ще раз: в українському серіалі, який показують на державному каналі, який відзнятий на державні кошти, під час війни є конкретна фраза з російського серіалу – при тому режисера «Слова пацана» відомий українофоб-імперець Нікіта Міхалков прямо назвав «найкращим режисером сучасної Росії». Не за художній внесок, а саме за якісне ідеологічне наповнення. Ну і інформаційну диверсію, що спрацювала як мінімум на території України з усього російськокультурного простору. Сподіваюсь, не тільки я на це зверну увагу, але й відповідні органи.

А загалом… Якщо ця «Новорічна шкереберть» отримає свою глядацьку аудиторію, я не буду здивований. Нас українське державне телебачення, держава загалом десятиліттями привчали до російської культури. А в «Шкереберті» є всі компоненти для успіху: мінімум одна відома персона (або навіть дві), дівчина з великим бюстом, Сердючка (теж з великим бюстом), дурна пісня і актуальна тема (волонтерство і військові). А ще є симпатичний песик.

Але, сподіваюсь, хоча б у вас після моєї рецензії вже не буде потреби особисто дивитись цю «нєтлєнку».