Гонка штучного інтелекту між Китаєм і США: новий Манхеттенський проект?
Забудьте міфи про «дешеву робочу силу» — Китай здійснив технологічний стрибок, аналогів якому немає в історії, перетворившись із наслідувача на світового лідера.
Поки в США експлуатують автозаводи, побудовані 100 років тому, Китай зводить сучасне роботизоване виробництво з нуля всього за 17 місяців.
Створено унікальну екосистему, де кожен постачальник знаходиться в радіусі 300 км, а будь-яка проблема вирішується одним дзвінком того ж дня.
Китай не боїться «анти-еволюції», свідомо знищуючи слабких і підтримуючи лише лідерів у робототехніці та ШІ.
Сьогодні вчорашні учні більше не потребують західних наставників, скоротивши кількість експатів на 75%.
Масштаб і підприємницька агресія Сходу переписують правила глобальної гри.
Тим часом сім техногігантів уклали угоди з Пентагоном: ШІ в секретних мережах США.
Контракти передбачають використання технологій для виявлення цілей та пришвидшення виконання рутинних завдань.
Міністерство війни США уклало угоди з сімома технологічними компаніями щодо штучного інтелекту. Йдеться про використання інструментів у секретних мережах та бойових операціях. Рішення ухвалене на тлі дискусій щодо безпеки та ролі людини в сучасній війні, пише AP Politics (AP).
Пентагон повідомив про укладення угод із сімома технологічними компаніями щодо використання їхніх систем штучного інтелекту в секретних комп’ютерних мережах. До співпраці залучені Google, Microsoft, Amazon Web Services, Nvidia, OpenAI, Reflection і SpaceX.
У Міністерстві війни заявили, що ці ресурси допоможуть “розширити прийняття рішень бійцями в складних операційних середовищах”. Зокрема, ШІ застосовуватимуть для більш швидкого виявлення цілей, планування ударів, а також для управління технічним обслуговуванням та логістикою.
Окремі угоди передбачають обов’язковий людський нагляд у випадках, коли системи діють автономно або напівавтономно. Також в документах зазначено, що використання ШІ має відповідати конституційним правам та громадянським свободам.
Cистеми ШІ можуть допомагати узагальнювати інформацію або аналізувати відео зі спостереження для визначення потенційних цілей. Водночас питання рівня участі людини, ризиків і підготовки операторів залишаються відкритими.
Один з провідних розробників ШІ — Anthropic — не увійшов до списку партнерів після публічного конфлікту з адміністрацією Дональда Трампа. Суперечка стосувалася етичних обмежень компанії щодо використання штучного інтелекту в автономній зброї та системах масового стеження.
Частина нових партнерів Пентагону, зокрема Nvidia та Reflection, розвивають моделі з відкритим кодом, що розглядається як альтернатива швидкому розвитку китайських систем ШІ.
Компанії Amazon і Microsoft вже тривалий час працюють з військовими у секретних середовищах.
Пентагон також повідомив, що військові вже використовують ШІ через платформу GenAI.mil. За даними відомства, ці інструменти дозволяють скорочувати час на виконання окремих завдань із місяців до днів.
Експерти зазначають, що ШІ активно застосовується і для рутинних завдань — від прогнозування технічного обслуговування техніки до оптимізації переміщення військ. Водночас існує ризик так званого “упередження щодо автоматизації”, коли люди схильні переоцінювати точність машинних рішень.
Як пише AP, дискусії щодо військового застосування штучного інтелекту посилилися через війну Ізраїлю в Газі та Лівані, де подібні американські технології використовувалися для відстеження цілей. Зростання кількості жертв серед цивільного населення підживило побоювання щодо наслідків таких рішень.
Уряд США занепокоєний кіберризиками та дефіцитом обчислювальних ресурсів.
Білий дім виступив проти плану компанії Anthropic розширити доступ до моделі штучного інтелекту Mythos. Цей інструмент уже викликав занепокоєння через потенційні кіберзагрози. Рішення ускладнює подальше розгортання технології та підкреслює напружені відносини сторін, повідомляє The Wall Street Journal (WSJ).
Адміністрація США заборонила Anthropic надавати доступ до Mythos ще приблизно 70 організаціям, що збільшило б їхню загальну кількість до близько 120. За даними джерел WSJ, чиновники вказали на ризики для безпеки та висловили сумніви щодо здатності компанії забезпечити необхідні обчислювальні ресурси. У Білому домі побоюються, що масштабування доступу може вплинути на ефективність використання моделі державними структурами.
Причиною особливої уваги до Mythos стали її можливості виявляти та використовувати вразливості програмного забезпечення. За останні тижні ці функції вразили як державні установи, так і приватні компанії, що також посилило занепокоєння щодо потенційних кібератак.
Anthropic надала доступ до Mythos приблизно 50 організаціям, переважно з сектору критичної інфраструктури. Публічного запуску моделі компанія не планує, хоча окремі державні установи вже використовують систему.
Додаткове занепокоєння викликало повідомлення Anthropic про розслідування можливого несанкціонованого доступу до Mythos. Крім того, адміністрація Трампа критикує компанію за зв’язки з організаціями, що підтримують більш жорстке регулювання ШІ, а також за присутність у команді колишніх чиновників попередньої адміністрації.
Ситуацію ускладнює конфлікт між компанією та урядом, що розпочався після того, як генеральний директор Anthropic Даріо Амодей відмовив у використанні ШІ компанії в автономній зброї та масовому стеженні за людьми.
Згодом міністр війни США Піт Хегсет офіційно визнав Anthropic ризиком для ланцюга постачання, що фактично заблокувало використання її продуктів у контрактах Пентагону й не тільки. Anthropic намагається оскаржити це рішення в суді, проте наразі він підтримав позицію Пентагону.
«Манхеттенський проєкт» (англ. Manhattan Project) — це кодова назва секретної програми США з розробки першої у світі ядерної зброї. Проєкт було офіційно започатковано 13 серпня 1942 року, і він об'єднав зусилля науковців США, Великої Британії та Канади.
Ключові фігури та керівництво.
• Роберт Оппенгеймер: науковий керівник Лос-Аламоської лабораторії, якого часто називають «батьком атомної бомби».
• Леслі Гровс: генерал інженерних військ США, який очолював організаційну, адміністративну та безпекову частини проєкту.
• Георгій Кістяківський: видатний хімік українського походження, який розробив складні вибухові лінзи для плутонієвої бомби.
Масштаб та інфраструктура.
Проєкт був одним із наймасштабніших науково-технічних підприємств в історії.
• Персонал: у програмі було задіяно понад 130 000 осіб.
• Локації: основними центрами були Лос-Аламос (розробка бомби), Оук-Ридж (збагачення урану) та Ганфорд (виробництво плутонію).
• Причина створення: страх, що нацистська Німеччина першою створить ядерну зброю.
Результати та наслідки.
• Випробування «Трініті»: перше в історії випробування ядерної бомби 16 липня 1945 року.
• Бомбардування Японії: 6 та 9 серпня 1945 року бомби «Малюк» (уранова) та «Товстун» (плутонієва) були скинуті на Хіросіму та Нагасакі, що прискорило завершення Другої світової війни.
• Початок ядерної ери: проєкт поклав початок гонці озброєнь між США та СРСР, який випробував свою першу бомбу у 1949 році.
«Манхеттенський проєкт» визначив майже на століття концепцію розвитку безпеки у світі.
Сьогодні йому на допомогу приходить ШІ: нові технології, нові можливості тотального управління масами та їхньою свідомістю.
І знову бідному селянину нікуди подітися: то атомники лякають, то кібернетики.
Нічого не бійтеся, пережили одних, переживемо й інших.
Можливо.
Пийте й закушуйте, громадяни, нехай вас не хвилюють ці дурниці.
Будьмо!
Ось така путня та трампня, малята, гарненькі хлопчики та прекрасні дівчата.
Поки в США експлуатують автозаводи, побудовані 100 років тому, Китай зводить сучасне роботизоване виробництво з нуля всього за 17 місяців.
Створено унікальну екосистему, де кожен постачальник знаходиться в радіусі 300 км, а будь-яка проблема вирішується одним дзвінком того ж дня.
Китай не боїться «анти-еволюції», свідомо знищуючи слабких і підтримуючи лише лідерів у робототехніці та ШІ.
Сьогодні вчорашні учні більше не потребують західних наставників, скоротивши кількість експатів на 75%.
Масштаб і підприємницька агресія Сходу переписують правила глобальної гри.
Тим часом сім техногігантів уклали угоди з Пентагоном: ШІ в секретних мережах США.
Контракти передбачають використання технологій для виявлення цілей та пришвидшення виконання рутинних завдань.
Міністерство війни США уклало угоди з сімома технологічними компаніями щодо штучного інтелекту. Йдеться про використання інструментів у секретних мережах та бойових операціях. Рішення ухвалене на тлі дискусій щодо безпеки та ролі людини в сучасній війні, пише AP Politics (AP).
Пентагон повідомив про укладення угод із сімома технологічними компаніями щодо використання їхніх систем штучного інтелекту в секретних комп’ютерних мережах. До співпраці залучені Google, Microsoft, Amazon Web Services, Nvidia, OpenAI, Reflection і SpaceX.
У Міністерстві війни заявили, що ці ресурси допоможуть “розширити прийняття рішень бійцями в складних операційних середовищах”. Зокрема, ШІ застосовуватимуть для більш швидкого виявлення цілей, планування ударів, а також для управління технічним обслуговуванням та логістикою.
Окремі угоди передбачають обов’язковий людський нагляд у випадках, коли системи діють автономно або напівавтономно. Також в документах зазначено, що використання ШІ має відповідати конституційним правам та громадянським свободам.
Cистеми ШІ можуть допомагати узагальнювати інформацію або аналізувати відео зі спостереження для визначення потенційних цілей. Водночас питання рівня участі людини, ризиків і підготовки операторів залишаються відкритими.
Один з провідних розробників ШІ — Anthropic — не увійшов до списку партнерів після публічного конфлікту з адміністрацією Дональда Трампа. Суперечка стосувалася етичних обмежень компанії щодо використання штучного інтелекту в автономній зброї та системах масового стеження.
Частина нових партнерів Пентагону, зокрема Nvidia та Reflection, розвивають моделі з відкритим кодом, що розглядається як альтернатива швидкому розвитку китайських систем ШІ.
Компанії Amazon і Microsoft вже тривалий час працюють з військовими у секретних середовищах.
Пентагон також повідомив, що військові вже використовують ШІ через платформу GenAI.mil. За даними відомства, ці інструменти дозволяють скорочувати час на виконання окремих завдань із місяців до днів.
Експерти зазначають, що ШІ активно застосовується і для рутинних завдань — від прогнозування технічного обслуговування техніки до оптимізації переміщення військ. Водночас існує ризик так званого “упередження щодо автоматизації”, коли люди схильні переоцінювати точність машинних рішень.
Як пише AP, дискусії щодо військового застосування штучного інтелекту посилилися через війну Ізраїлю в Газі та Лівані, де подібні американські технології використовувалися для відстеження цілей. Зростання кількості жертв серед цивільного населення підживило побоювання щодо наслідків таких рішень.
Уряд США занепокоєний кіберризиками та дефіцитом обчислювальних ресурсів.
Білий дім виступив проти плану компанії Anthropic розширити доступ до моделі штучного інтелекту Mythos. Цей інструмент уже викликав занепокоєння через потенційні кіберзагрози. Рішення ускладнює подальше розгортання технології та підкреслює напружені відносини сторін, повідомляє The Wall Street Journal (WSJ).
Адміністрація США заборонила Anthropic надавати доступ до Mythos ще приблизно 70 організаціям, що збільшило б їхню загальну кількість до близько 120. За даними джерел WSJ, чиновники вказали на ризики для безпеки та висловили сумніви щодо здатності компанії забезпечити необхідні обчислювальні ресурси. У Білому домі побоюються, що масштабування доступу може вплинути на ефективність використання моделі державними структурами.
Причиною особливої уваги до Mythos стали її можливості виявляти та використовувати вразливості програмного забезпечення. За останні тижні ці функції вразили як державні установи, так і приватні компанії, що також посилило занепокоєння щодо потенційних кібератак.
Anthropic надала доступ до Mythos приблизно 50 організаціям, переважно з сектору критичної інфраструктури. Публічного запуску моделі компанія не планує, хоча окремі державні установи вже використовують систему.
Додаткове занепокоєння викликало повідомлення Anthropic про розслідування можливого несанкціонованого доступу до Mythos. Крім того, адміністрація Трампа критикує компанію за зв’язки з організаціями, що підтримують більш жорстке регулювання ШІ, а також за присутність у команді колишніх чиновників попередньої адміністрації.
Ситуацію ускладнює конфлікт між компанією та урядом, що розпочався після того, як генеральний директор Anthropic Даріо Амодей відмовив у використанні ШІ компанії в автономній зброї та масовому стеженні за людьми.
Згодом міністр війни США Піт Хегсет офіційно визнав Anthropic ризиком для ланцюга постачання, що фактично заблокувало використання її продуктів у контрактах Пентагону й не тільки. Anthropic намагається оскаржити це рішення в суді, проте наразі він підтримав позицію Пентагону.
«Манхеттенський проєкт» (англ. Manhattan Project) — це кодова назва секретної програми США з розробки першої у світі ядерної зброї. Проєкт було офіційно започатковано 13 серпня 1942 року, і він об'єднав зусилля науковців США, Великої Британії та Канади.
Ключові фігури та керівництво.
• Роберт Оппенгеймер: науковий керівник Лос-Аламоської лабораторії, якого часто називають «батьком атомної бомби».
• Леслі Гровс: генерал інженерних військ США, який очолював організаційну, адміністративну та безпекову частини проєкту.
• Георгій Кістяківський: видатний хімік українського походження, який розробив складні вибухові лінзи для плутонієвої бомби.
Масштаб та інфраструктура.
Проєкт був одним із наймасштабніших науково-технічних підприємств в історії.
• Персонал: у програмі було задіяно понад 130 000 осіб.
• Локації: основними центрами були Лос-Аламос (розробка бомби), Оук-Ридж (збагачення урану) та Ганфорд (виробництво плутонію).
• Причина створення: страх, що нацистська Німеччина першою створить ядерну зброю.
Результати та наслідки.
• Випробування «Трініті»: перше в історії випробування ядерної бомби 16 липня 1945 року.
• Бомбардування Японії: 6 та 9 серпня 1945 року бомби «Малюк» (уранова) та «Товстун» (плутонієва) були скинуті на Хіросіму та Нагасакі, що прискорило завершення Другої світової війни.
• Початок ядерної ери: проєкт поклав початок гонці озброєнь між США та СРСР, який випробував свою першу бомбу у 1949 році.
«Манхеттенський проєкт» визначив майже на століття концепцію розвитку безпеки у світі.
Сьогодні йому на допомогу приходить ШІ: нові технології, нові можливості тотального управління масами та їхньою свідомістю.
І знову бідному селянину нікуди подітися: то атомники лякають, то кібернетики.
Нічого не бійтеся, пережили одних, переживемо й інших.
Можливо.
Пийте й закушуйте, громадяни, нехай вас не хвилюють ці дурниці.
Будьмо!
Ось така путня та трампня, малята, гарненькі хлопчики та прекрасні дівчата.
Нет комментариев