Відсутність системних змін в країні

Президент України Петро Порошенко, під час виступу на засіданні Ради регіонального розвитку, що пройшов в стилі «back in СССР», заявив: «… країна стає на шлях сталого розвитку. Ніхто і ніщо не зупинить наш упевнений рух вперед. Все буде добре."

«Статистика — головний свідок того, що найгірше в українській економіці вже в минулому. Ми не просто вистояли, а заклали основу для стійкого розвитку », — додав він.

А, ось в цьому я не впевнений. Я не впевнений в тому, що країна знаходиться на шляху стійкого економічного і соціального розвитку, і для цього була закладена впевнена основа.

Статистика, як писали автори «Дванадцяти стільців», знає все. Особливо, статистика економічна.
У чому у нас проявляється економічний, підкреслюю, економічний розвиток?

Ось вона, ця статистика:

При зростанні реального ВВП України, який планово очікувався на рівні 3%, до кінця року ми отримаємо, в кращому випадку, 1,5%.

При необхідних для стабілізації економіки 5-ти млрд доларів інвестицій на рік, в цьому році прийде не більше 1,5.

Промислове виробництво падає. Індекс промвиробництва за рік не просто не виріс, він впав на 0,5%
При плановій інфляції в 9,1%, індекс споживчих цін до кінця року може розкрутитися і до 15%

Реальні доходи різних категорій населення не ростуть. Не тільки через відсутність зростання економіки, а й з-за несправедливого розподілу Національного доходу.

Дефіцит поточного рахунку платіжного балансу до кінця року складе, майже, 6,5 млрд доларів.

З цієї причини продовжує девальвувати гривня. І, до якого рівня впаде її курс до кінця року, невідомо.

Розмір валового зовнішнього боргу України наближається до 115 млрд доларів. А, це 115% від нашого ВВП.

Ось така ось, невтішна, статистика нашого зростання.

Але, це лише цифри. А, найголовніше: передумови для стабільного економічного зростання не створені. А, без цих передумов, без об'єктивних економічних основ, будь-який розвиток буде ситуативним, і вкрай нестабільним. До чергової зовнішньої або внутрішньої кризи.

Структура економіки не змінена. Провідними галузями залишаються сільське господарство, і низькотехнологічна сировинна переробна промисловість.

Бюджетоутворюючі галузі монополізовані, і, за відсутності конкуренції, не розвиваються, перебувають на межі застою.

Розвиток внутрішньоукраїнського споживчого ринку не стимулюється. Розвитком експорту держава системно не займається. Як результат, — відсутність інтересу у потенційних інвесторів, і можливого приходу інвестицій. Що, в тому числі, призводить до відсутності зростання ВВП.

Олігархічний, несправедливий принцип розподілу Національного доходу призводить до відсутності можливостей державних інвестицій в економіку, і до відсутності росту реальних доходів українців.

Низькі доходи українських жителів не дозволяють їм відтворювати свої життєві сили, і гальмують економічне зростання держави.

Наведені, та й багато інших причин, вказують на те, що «основа для сталого економічного розвитку», на жаль, не створена. І, нас ще чекають періоди нестабільності.

Все інше — білий шум.