Чому європейці не розуміють українців і навпаки?
Коли у розмові з іспанцями я торкаюсь двох тем — націоналізму і США-, то одразу відчуваю, що у цих питаннях у нас повне неспівпадання. Коли йдеться про націоналізм і не тільки націоналізм, а коли йдеться взагалі про якусь відмінність одних людей від інших ( релігія, раса, сексуальна орієнтація), іспанці найчастіше відмежуються від будь-яких негативних почуттів щодо відмінних людей. І ця риса притаманна більшості іспанців, хоча останніми роками з-за кризи, масового безробіття, погіршення матеріального становища, усе більше людей, особливо з бідніших верств, менш освічених, усе частіше критикують уряд за те, що іноземцям надається якась допомога у той час, коли потреби іспанців незадоволені.
Маю я одну подругу. Вона належить до іспанського середнього класу. Чоловік її працював у банкові, недавно вийшов на дочасну пенсію. Вони собі дозволяють подорожувати по Європі, мають велику квартиру, недавно купили нового “Опеля”.
Ця моя подруга є однією із засновниць організації, яка опікується нелегалами. М., назвемо так мою подругу, разом з іншими кількома засновниками витрачають певну суму грошей на утримання цієї асоціації. Окрім того, вона раніше давала для нелегалів уроки з інформатики, а тепер викладає для них іспанську. ( Тобто окрім витрачання грошей М. кожного робочого дня йде на 2-3 години працювати в асоціацію) Особливо важко їй з арабками та африканками, так як вони зовсім неписьменні. Наші люди на ті курси не ходять. Наші освоюють мову самотужки і швидко.
Так ось коли я намагаюсь пояснити М., що для України націоналізм зараз необхідний, тому, що для того, щоб українці збудували Україну, українцям спочатку треба стати українцями. Я просто не можу їй донести, або вона не може уявити собі, що у нас на телебаченні, у інших ЗМІ панує російська. Я не можу їй довести, що у нас маленькі діти не мають середовища для мови. Вона вважає, що можна і російською мовою спілкуватись в Україні. Мої розповіді про голодомор, про розстріли не змінюють позиції М. Моя М. не вбачає нічого страшного у тому, що Китай може заволодіти світом і що всі змушені будуть вчити китайську. Так само М. не бачить нічого страшного у тому, що Росія завоює Європу. М. теж вважає, що нічого страшного, що всі європейці змушені будуть вивчити російську. Але моя подруга не розуміє, що з китайською чи російською мовою ще прийдуть російські чи китайські порядки. Коли я говорю моїй подрузі, що я відчуваю глибоку вину перед моїми співвітчизниками за те, що мої діти насолоджуються спокійним життям у Іспанії, а їхні ровесники гинуть, захищаючи державу, вона мені доводить, що мої діти ніякого відношення до війни не мають і ні в якому разі не мають їхати захищати Україну. Слухаючи її аргументи, я тепер починаю розуміти, чому Франція, Австрія, взагалі, Європа були так легко захоплені Гітлером. У європейцях живе якийсь спокій, впевненність, що зі зміною прапору все інше залишиться так як і було. Свята європейська неляканість! Хай би іспанки попитали тих німкень, яких тисячами ґвалтували і вбивали радянські солдати, хай би побачили тих німецьких дітей та літніх людей, яких солдати убивали просто для розваги. Але не треба йти далеко. Теперішні фотографії сірійських дітей показували скрізь. Але, напевно, людство так влаштоване, що всім здається, що з ними та з їхніми родинами поганого не станеться.
Думаю, що головна причина, з-за чого іспанці не розуміють українців полягає у тому, що вони собі не можуть уявити, що хтось може представників титульної нації принижувати у 21 столітті двомовністю на телебаченні, відсутністю можливості отримати освіту державною мовою, неможливістю отримати послугу державною мовою. Думаю, що європейці НЕ МОЖУТЬ СОБІ ЦЬОГО УЯВИТИ І ТОМУ НЕ МОЖУТЬ НАС ЗРОЗУМІТИ.
Щодо США, то з розмов з багатьма іспанцями я дійшла висновку, що іспанцям не подобається, що на їхній території є військові бази НАТО,іспанцям не подобається політика США, не подобається, що північноамериканці мають великий вплив на світ. Іспанці не відчувають ніякої вдячності щодо військ НАТО, їм не здається, що завдячуючи цим військовим базам можна почуватись більш захищеними.
І тепер, коли Росія змушує світ озброюватись, коли НАТО вимагає від європейських урядів збільшення фінансування на військові витрати, серед іспанців шириться невдоволення. Президент іспанського уряду М. Рахой знаходиться у складній ситуаціі, коли на тлі загального збідніння населення потрібно збільшити витрати на оборону і пояснити, чому це потрібно. Іспанці, на мій погляд, схожі на великих дітей, які почуваються добре у батьківській хаті і не хочуть бачити, що надійну стелю може пробити ракета російського виробництва. Іспанці не хочуть бачити, що світ міняється з великою швидкістю і що треба змінювати усталені норми.
Російська пропаганда, Л. Толтой, А.Чехов, «Архіпелаг ГУЛАГ», " Доктор Жеваго" запевнили європейців у тому, що росіяни -теж європейці і поділяють європейські цінності. Тому європейці не можуть собі уявити, що росіяни можуть виколюввти очі, розпорювати животи, відрізати геніталії СЬОГОДНІ, а не у середньовіччі. Європейці міряють росіян по собі і тому не вірять нам, українцям.
Все це я веду до того, що кожна країна має такі проблеми, які інші країни не розуміють. Або розуміють не у повній мірі. Проблеми України повністю розуміють тільки українці. Тому до світу, звичайно, прислухатись варто, але коли поради сусідів нам не годяться, треба йти своєю дорогою і теж іноді давати поради сусідам.
Маю я одну подругу. Вона належить до іспанського середнього класу. Чоловік її працював у банкові, недавно вийшов на дочасну пенсію. Вони собі дозволяють подорожувати по Європі, мають велику квартиру, недавно купили нового “Опеля”.
Ця моя подруга є однією із засновниць організації, яка опікується нелегалами. М., назвемо так мою подругу, разом з іншими кількома засновниками витрачають певну суму грошей на утримання цієї асоціації. Окрім того, вона раніше давала для нелегалів уроки з інформатики, а тепер викладає для них іспанську. ( Тобто окрім витрачання грошей М. кожного робочого дня йде на 2-3 години працювати в асоціацію) Особливо важко їй з арабками та африканками, так як вони зовсім неписьменні. Наші люди на ті курси не ходять. Наші освоюють мову самотужки і швидко.
Так ось коли я намагаюсь пояснити М., що для України націоналізм зараз необхідний, тому, що для того, щоб українці збудували Україну, українцям спочатку треба стати українцями. Я просто не можу їй донести, або вона не може уявити собі, що у нас на телебаченні, у інших ЗМІ панує російська. Я не можу їй довести, що у нас маленькі діти не мають середовища для мови. Вона вважає, що можна і російською мовою спілкуватись в Україні. Мої розповіді про голодомор, про розстріли не змінюють позиції М. Моя М. не вбачає нічого страшного у тому, що Китай може заволодіти світом і що всі змушені будуть вчити китайську. Так само М. не бачить нічого страшного у тому, що Росія завоює Європу. М. теж вважає, що нічого страшного, що всі європейці змушені будуть вивчити російську. Але моя подруга не розуміє, що з китайською чи російською мовою ще прийдуть російські чи китайські порядки. Коли я говорю моїй подрузі, що я відчуваю глибоку вину перед моїми співвітчизниками за те, що мої діти насолоджуються спокійним життям у Іспанії, а їхні ровесники гинуть, захищаючи державу, вона мені доводить, що мої діти ніякого відношення до війни не мають і ні в якому разі не мають їхати захищати Україну. Слухаючи її аргументи, я тепер починаю розуміти, чому Франція, Австрія, взагалі, Європа були так легко захоплені Гітлером. У європейцях живе якийсь спокій, впевненність, що зі зміною прапору все інше залишиться так як і було. Свята європейська неляканість! Хай би іспанки попитали тих німкень, яких тисячами ґвалтували і вбивали радянські солдати, хай би побачили тих німецьких дітей та літніх людей, яких солдати убивали просто для розваги. Але не треба йти далеко. Теперішні фотографії сірійських дітей показували скрізь. Але, напевно, людство так влаштоване, що всім здається, що з ними та з їхніми родинами поганого не станеться.
Думаю, що головна причина, з-за чого іспанці не розуміють українців полягає у тому, що вони собі не можуть уявити, що хтось може представників титульної нації принижувати у 21 столітті двомовністю на телебаченні, відсутністю можливості отримати освіту державною мовою, неможливістю отримати послугу державною мовою. Думаю, що європейці НЕ МОЖУТЬ СОБІ ЦЬОГО УЯВИТИ І ТОМУ НЕ МОЖУТЬ НАС ЗРОЗУМІТИ.
Щодо США, то з розмов з багатьма іспанцями я дійшла висновку, що іспанцям не подобається, що на їхній території є військові бази НАТО,іспанцям не подобається політика США, не подобається, що північноамериканці мають великий вплив на світ. Іспанці не відчувають ніякої вдячності щодо військ НАТО, їм не здається, що завдячуючи цим військовим базам можна почуватись більш захищеними.
І тепер, коли Росія змушує світ озброюватись, коли НАТО вимагає від європейських урядів збільшення фінансування на військові витрати, серед іспанців шириться невдоволення. Президент іспанського уряду М. Рахой знаходиться у складній ситуаціі, коли на тлі загального збідніння населення потрібно збільшити витрати на оборону і пояснити, чому це потрібно. Іспанці, на мій погляд, схожі на великих дітей, які почуваються добре у батьківській хаті і не хочуть бачити, що надійну стелю може пробити ракета російського виробництва. Іспанці не хочуть бачити, що світ міняється з великою швидкістю і що треба змінювати усталені норми.
Російська пропаганда, Л. Толтой, А.Чехов, «Архіпелаг ГУЛАГ», " Доктор Жеваго" запевнили європейців у тому, що росіяни -теж європейці і поділяють європейські цінності. Тому європейці не можуть собі уявити, що росіяни можуть виколюввти очі, розпорювати животи, відрізати геніталії СЬОГОДНІ, а не у середньовіччі. Європейці міряють росіян по собі і тому не вірять нам, українцям.
Все це я веду до того, що кожна країна має такі проблеми, які інші країни не розуміють. Або розуміють не у повній мірі. Проблеми України повністю розуміють тільки українці. Тому до світу, звичайно, прислухатись варто, але коли поради сусідів нам не годяться, треба йти своєю дорогою і теж іноді давати поради сусідам.
Нет комментариев