Уряд Гройсмана продовжує "танці на пательні МВФ"

Уряд Гройсмана продовжує «танці на пательні МВФ»: одночасно намагаючись вибити можливість не підвищувати ціну для населення до промислових понад 10 000 грн за кубометр – і при тому отримати нові транші. Бо до нового року Україна має віддати 3,3 млрд доларів з 44 млрд, котрі проїли на соціальному популізмі з 2007 по 2014 роки. Наступного року віддавати маємо вже 10 мільярдів. За час війни ми повернули 5 мільярдів доларів запозичень.

Щоб закрити такі суми виплат, наявного зростання в 3% замало – принаймні, цього не вистачає в абсолютних цифрах. Будь-яка раціональна економіка зазвичай шукає нових запозичень під мінімальні відсотки сьогодні, щоб закрити дорожчі «вчорашні» запозичення – інакше завтра незакриті старі запозичення накриють державу дефолтом. Але саме раціональність диктує, що слід максимально уникати жорстких умов кредиторів. Це стосується не тільки відсотків за новими запозиченнями чи умови із підвищенням вартості газу для населення. Сюди ж входить і експорт необробленої деревини, і взагалі сировинний експорт.

Але, знов ж таки, якщо ми домовимось сьогодні і закриємо дірки в цьому році – це збільшить наш кредитний рейтинг, а отже – шанс досягти компромісу щодо виплат 2019-го року. Адже і ті 10 мільярдів не є чимось непорушним – їх можна реструктуризувати, розтягнути на трошки більший період, частково закрити безповоротними зовнішніми вливаннями, щось навіть списати, можливо. Але з цим треба тяжко і наполегливо працювати – жоден кредитор не відступиться просто так, навіть зважаючи на серйозний політичний резонанс економічних взаємин.