Політичні висновки Дня хрещення Русі

Триває відзначення Дня хрещення Русі. Вчора була хресна хода РПЦ(уа), сьогодні – всіх решти. Фактично, тих, хто готовий об’єднатись довкола помісної церкви. Настрій ходи був відповідним: якщо вчора похмурий натовп справляв враження якогось середньовічного «ексгібіціонізму віри» як речі все ж доволі інтимної, то сьогодні багато людей вийшли у вишиванках, було багато прапорів. Загалом атмосфера легша, більш приязна.

Вчора РПЦ, звісно, продемонструвала значно серйознішу підготовку – кадрову й організаційну передусім. Священики і монахи (чи ким були ті люди, що відганяли богомольців від тротуарів і шикували лави) жорстко контролювали натовп, аби той тримався акуратною колоною чітко посеред дороги, не розповзався тротуарами. Це забезпечило доволі ефектну картинку для ТБ. Сьогодні учасники хресної ходи йшли вільно, трохи розпорошено. Але, тим не менш, виглядало це більш святково і менш схоже на марш приречених.

Загальну чисельність сьогоднішнього дійства поліція оцінила як 65 тисяч приблизно. Я б як спостерігач оцінив кількість ближче до 80-х тисяч: люди то сприйняли швидше як культурну і патріотичну подію, ніж як релігійне дійство, тому приходили активніше, цікавились більше. Зрештою, це факт: просто українців і патріотів в нас більше, ніж православних, і набагато більше, ніж парафіян РПЦ(уа). Тому з усією підготовкою і вбуханими коштами в них від початку не було підстав розраховувати переграти українців в ході відзначення річниці хрещення.

Основний підсумок обох подій, тим не менш, є політичним: по-перше, вдалось обійтись без жорстких сценаріїв, анонсованих Новінським, Мураєєвим і журналістами кремлівського пулу. По-друге, єдина помісна церква справді є об’єднавчим проектом, котрий підтримує переважна більшість українців. Тобто, найближчим часом нам вдасться убезпечити державу від російських агресорів і з цього боку.