Украина и ее страны-гаранты должны вернуться к Будапештскому формату и восстановить международное право

8 августа 2018 года, состоялась первая международная пресс-конференция на тему: «Будапештский формат, как эффективный путь деоккупации» с участием видных ученых, юристов, политиков и политических экспертов из Украины, Беларуси и США.



От Украины:

Юрий Шулипа. Юрист. Директор международной ассоциации «Институт национальной политики». Директор Института исследования российской агрессии.

Иван Белецкий. Юрист. Председатель Правления международной ассоциации «Институт национальной политики». Лидер политической партии националистов.

Марина Багрова. Член Правления международной ассоциации «Институт Национальной Политики», директор донецкого областного филиала «Института Национальной Политики».

Юрий Кармазин. Видный украинский политический деятель, экс-судья, доктор философских наук, профессор. Заслуженный юрист Украины. Депутат Верховной Рады Украины 2, 3, 4, 6 созывов. Лидер политической партии защитников отечества. Президент Института права и общества.

Юрий Георгиевский. Доктор юридических наук, председатель Координационного совета общественной организации «Экспертиза Реформ», адвокат, экс-начальник Главного территориального управления юстиции в Харьковской области. Экс-заместитель главы администрации Харьковской области.

Риза Шевкиев. Генеральный директор «Фонда «Крым». Член Правления Меджлиса крымскотатарского народа.

От Республики Беларусь:

Игорь Ледник. Заместитель директора Института исследования российской агрессии. Соавтор совместной декларации по цифровой экономике стран ЕС и Восточного партнерства.

Михаил Пастухов. Судья конституционного суда республики Беларусь в отставке, профессор, доктор юридических наук.

От США:

Герман Обухов. Политический эксперт. Директор Фонда «Стоп Информ Террор». Член Правления международной ассоциации «Институт национальной политики».

Конференция состоялась при поддержке международной ассоциации «Институт национальной политики».

СМИ о конференции: Эхо Москвы;
UAinfo; Белорусский партизан.

Описание пресс-конференции.
Резолюция пресс-конференции

«Підсумкова резолюція міжнародної науково-практичної прес-конференції: «Будапештський формат як ефективний шлях деокупації» 08.08.2018. Україна – Білорусь – США.


На шляху до справжнього партнерства в цифрову епоху


Без малого 25 років тому, у грудні 1994 року, глави держав учасниць ОБСЄ прийняли Декларацію Будапештської зустрічі на вищому рівні – «На шляху до справжнього партнерства в нову епоху».
Документ, прийнятий напередодні п'ятдесятої річниці закінчення Другої світової війни і двадцятого ювілею підписання гельсінського Заключного акту, підвів риску під Холодною війною. Подальший розвиток потенціалу ОБСЄ у галузі запобігання конфліктам і врегулювання криз бачилося в чіткому дотриманні Кодексу поведінки, що стосується військово-політичних аспектів безпеки. Порушення прав і свобод людини розглядається ним як основного джерела напруженості в Європі.

Там же в Будапешті ядерні держави Російська Федерація, США і Великобританія надали Україні і Білорусі, майбутнім учасникам програми Євросоюзу «Східне партнерство», гарантії безпеки на принципах ОБСЄ у відповідь на їх приєднання до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 1 липня 1968 року.
Рішення чверть вікової давності щодо формування спільного простору безпеки на принципах гельсінського Заключного акта проігноровані керівництвом Російською Федерацією, що проводить експансіоністську політику щодо колишніх республік СРСР.

У відповідь на «глибоку заклопотаність» держав учасниць ОБСЄ у зв'язку з односторонніми діями, здійсненими 26 листопада 1994 року владою Абхазії (Республіка Грузія), етнічними чистками, масовим вигнанням грузинського населення з місць його проживання і загибеллю великої кількості невинних цивільних осіб Російська Федерація ініціювала війну «08.08.08.», за підсумками якої окупувала п'яту частину території Грузії.

Вітаючи в Будапешті підписання 21 жовтня 1994 року Угоди між Республікою Молдовою та Російською Федерацією про виведення російської 14-ї армії, держави-учасники ОБСЄ так і не дочекалися відходу російських військ з території Республіки Молдова (Придністров'я).

Військова агресія Російської Федерації проти України і спроба анексії нею Автономної республіки Крим стала наслідком прямого і грубого порушення нею Будапештського меморандуму від 5 грудня 1994 року в частині наданих Україні гарантій забезпечення її політичної незалежності. Незважаючи на формальну незалежність, до перемоги київського Евромайдана (до 20 лютого 2014 року) Україна фактично була політично і економічно керованою державою з боку Росії. У своїй зовнішньополітичній діяльності, Росія застосовувала по відношенню до України доктрину обмеженого (або керованого) суверенітету.

Друге порушення Росією Будапештського меморандуму відбулося у відношенні Білорусі 22 листопада 1996 року за відсутності протидії Росії з боку «гарантів» США і Великобританії. Нав'язавши укладення угоди «Про суспільно-політичну ситуацію та конституційної реформи в Республіці Білорусь» між президентом і головою Верховної Ради, Російська Федерація підпорядкувала своїм інтересам здійснення прав, притаманних державному суверенітету Білорусі, використовуючи при цьому її економічну залежність (п. 3 Будапештського меморандуму). Російське втручання у внутрішні справи суверенної держави дозволило Олександру Лукашенко уникнути імпічмент за систематичне порушення Конституції і законів Республіки Білорусь і провести 24 листопада 1996 року референдум по внесенню доповнень до Конституції з метою зміни конституційного ладу країни.
Спеціальна комісія Верховної Ради РБ 13-го скликання у своєму висновку оцінила проведення референдуму 24 листопада 1996 року, як порушення ч. 2 ст. 3 Конституції Республіки Білорусь, за яке передбачена кримінальна відповідальність за ст. 357 КК Республіки Білорусь (захоплення і утримання влади неконституційним шляхом). Це триваючий у часі злочин пов'язане з позасудовими стратами політиків, масовими репресіями і фальсифікаціями на виборах.

Порушення Російською Федерацією Будапештського меморандуму щодо Республіки Білорусь дозволило створити з її участю ряд інтеграційних союзів. Останнім з них став Євразійський економічний союз (ЄАЕС), створений керівництвом Росії 29 травня 2014 року в противагу Європейському Союзу. Подальше підпорядкування Російською Федерацією своїм інтересам здійснення прав, притаманних державному суверенітету пострадянських республік, здійснюється шляхом порушення норм міжнародного права і військової агресії (Грузія, Україна).
Сьогодні реалізація Російською Федерацією своєї злочинної агресивної зовнішньої політики з використанням доктрини керованого суверенітету щодо пострадянських країн здійснюється шляхом постійного порушення норм міжнародного права, військової, інформаційної, політичної, правової та економічної агресії. Така політика стала можливою у відсутності адекватної протидії з боку «гарантів» США і Великобританії російському посягання на політичну незалежність і територіальну цілісність Білорусі та України.

З порушенням Росією норм Будапештського меморандуму (п. п. 2, 3) щодо Білорусі та України перестали діяти надані їм гарантії на основі Статуту ООН і принципів гельсінського Заключного акту ОБСЄ, що призвело до війни «керованого хаосу» (гібридної війні) і прямої військової агресії щодо України з боку Росії.
Російська військова агресія супроводжується заміною міжнародного права «євразійським» («план Саркозі» – Грузія, «мінські угоди» – Україна). Воно нав'язано тактикою «бій заради політики» (війна 08.08.08», Іловайськ – Мінськ-1, Дебальцеве – Мінськ-2) і підтримується необхідним Російської Федерації переговорним форматом (Нормандський). Такого роду формати абсолютно незаконні і нелегітимні. Вони не вписуються в конструкцію системи міжнародного права і позбавляють можливості притягнення до міжнародно-правової кримінальної відповідальності за різні порушення.

Дії керівництва Російської Федерації, як ядерної держави, що вийшла з під контролю міжнародного права, загрожують руйнівними наслідками для світопорядку.

У відповідь контрзаходи з ініціативи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства в Спільну Декларацію по цифровій економіці країн ЄС та ВП (11.06.2015) включено пропозицію про приєднання країн-партнерів до Європейської декларації з електронного уряду (програма eUnion).
Дана ініціатива спрямована на виконання рекомендації резолюції ПАРЄ від 9 квітня 2014 року №1988(2014) «Останні події в Україні: загрози для функціонування демократичних інститутів». Вказавши на ризик дестабілізації і погіршення режиму безпеки всього регіону в разі подальшої російської військової агресії проти України, ПАРЄ рекомендує країнам-гарантам по Будапештському меморандуму та іншим зацікавленим європейським державам розглянути можливість укладання нових угод, які гарантують незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

Угода по eUnion відповідає рекомендації ПАРЄ. Реалізація «дорожньої карти» (eUkraine + eUnion) і їй подібних у країнах-партнерах дозволить вирішити проблему військових і «заморожених» конфліктів у Східному партнерстві. Першим кроком у цьому напрямку має стати повернення до принципів ОБСЄ – зміна переговорного формату по Україні з «Нормандського» на «Женева плюс» за участю країн-гарантів та ЄС. Раніше даний формат був запропонований Президентом України Петром Порошенком і підтриманий Європейським парламентом резолюції від 4 лютого 2016 про ситуацію з правами людини в Криму, зокрема кримських татар (2016/2556).
Необхідність зміни переговорного формату по Україні з «мінських угод» на Будапештський меморандум викликана і прийняттям 18 жовтня 2016 року Концепції цифрового співтовариства (Digital Community) з Східними партнерами. Гармонізації цифрових ринків з ЄС повинна передувати гармонізація інституційних систем країн СП з ЄС, що передбачає в якості першого кроку в створенні мережі EU4Digital співробітництво за напрямом (EU4Digital: eUnion).

В умовах, коли політика офіційного Києва щодо протидії російської військової агресії будується виключно на безальтернативності так званих «мінських угод», а захист переслідуваних громадян України в Криму здійснюється в рамках кримінально-процесуального законодавства Росії в порушення п. 6 резолюції Генасамблеї ООН «Територіальна цілісність України» (утриматися від будь-яких дій, які можна було б тлумачити як визнання зміненого статусу Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на основі проведеного 16 березня 2014 року референдуму), гостро постає потреба у формуванні Міжнародної групи правознавців щодо повернення ситуації в систему міжнародного права в цілях подолання віктимізації та супроводження створення мережі (EU4Digital: eUnion).

Діяльність Міжнародної групи правознавців покликана сприяти і ефективного захисту національних інтересів України і Білорусі шляхом солідарної відповідальності перед ними країн-підписантів Будапештського меморандуму згідно Резолюції Генеральної Асамблеї ООН №56/83 «Відповідальність держав за міжнародно-протиправні діяння»: Росії – за порушення Будапештського меморандуму, США і Великобританія – за бездіяльність їх вищих органів і посадових осіб щодо припинення здійснюваних Росією порушень.
Учасники прес-конференції на тему: «Будапештський формат, як ефективний шлях деокупації» закликають лідерів країн ОБСЄ, зокрема США і Великобританії надати сприяння у формуванні Міжнародної групи правознавців по поверненню до реінкарнації основних принципів міжнародного публічного права і відновлення колишнього режиму безпеки.
Міжнародна асоціація «Інститут Національної Політики» www.institutenp.com»

#будапештский_меморандум #юрий_кармазин #иван_белецкий #юрий_шулипа #пресс_конференция #украина #деоккупация #донбасс #политология #демократы