"Лісове вето" Президента. Чи можливі інвестиції в галузь

Вето Президента на Закон щодо запобігання вивезенню необробленої деревини змушує глибше осмислити ситуацію з лісами в Україні та шукати нові механізми її покращення. Потрібно зрозуміти кілька ключових аспектів.

Насамперед – екологічний. Україна – держава із низьким забезпеченням лісовими ресурсами – десь на рівні 15-16%. У Європі прийнятним є показник від 20%. У нашій країні лісові масиви розташовані нерівномірно та сконцентровані переважно на Поліссі та в Карпатах.

У більшості регіонів ліс до моменту вирубки не досягає рівня, при якому він позитивно впливає на клімат, стан ґрунтів, водних ресурсів та власне – на якість деревини, яку одержують під час заготівлі. Таким чином, Україну апріорі не можна розглядати як великого експортера деревини.

Другий аспект – економічний. Ефективність лісокористування в Україні вп'ятеро нижча, ніж у провідних європейських країнах. Це означає, що у лісовій галузі ми створюємо вкрай низький рівень доданої вартості. Отже, втрачаємо робочі місця, бюджетні надходження та можливості розвитку територій громад.

Можна виявити своєрідну закономірність щодо невисокого рівня розвитку лісової галузі у більшості країн-експортерів кругляка. Серед п'яти найбільших із них (РФ, Нова Зеландія, США, Канада та Чехія) лише США та Канада займають провідні місця серед виробників та експортерів деревних пелет, паперової маси та картону.

Натомість РФ — країна, що вирубує найбільшу кількість кругляка для світового ринку, не має істотної ваги в одному сегменті експорту продукції його переробки. Так само, як і більшість інших потужних експортерів. Схоже, що країнам, звичним для експорту необробленої деревини, не вистачає мотивації на розвиток переробної галузі.

Вони отримують швидкі та порівняно легкі гроші і не бачать сенсу інвестувати у технологічний розвиток. І навпаки – країни, що імпортують деревину, часто стають лідерами у сегменті її поглибленої переробки. Наприклад, Китай, який споживає майже 40% світового імпорту круглої деревини, став світовим експортером паперу та картону. А Японія, не маючи в принципі лісів, забезпечує своєю макулатурою 7% світового ринку.

Таку залежність підтверджує структура світового ринку виробників меблів. Більше його половини припадає на частку семи держав, з яких лише США та Канада мають значні лісові запаси. Інші ж заробляють додану вартість з деревини, що імпортується. Вони розвивають національні економіки, оберігаючи власне довкілля.

Україна у розвитку лісопереробної галузі має орієнтуватися на досвід європейських виробників. Показовим є приклад Польщі, яка за кілька років стала потужним гравцем на цьому ринку. Для порівняння, наш меблевий експорт становить близько $0,5 млрд., а польський – перевищує $7 млрд.

Треба визнати, що запроваджений Україною три роки тому мораторій на експорт необробленої деревини сприяв розвитку суміжних галузей. Насамперед деревообробною, меблевою та паперовою. За офіційними даними ДФС, за 9 місяців 2016 року (у доларах США) деревообробна промисловість зросла на 16%, меблева – на 15%, паперова – на 5%. Обсяг імпорту устаткування обробки дерева збільшився втричі. Зросли суми податків, сплачених до бюджету.

Сьогодні в умовах доопрацювання законопроекту з експорту необробленої деревини важливо, щоб позитивні маркери знову не замулилися примітивними схемами експорту кругляка. Очевидно, що до мораторію є питання щодо його відповідності зобов'язанням України за Угодою про асоціацію з ЄС. Але хіба уряду потрібні додаткові закони, щоб змусити лісокористувачів дотримуватись природоохоронного законодавства? Або щоб зупинити варварські вирубки, забезпечивши належне відновлення втрачених лісів? Хіба хтось заважає нам вжити заходів, спрямованих на збереження наших лісів, які відповідатимуть міжнародним зобов'язанням країни…

Зрештою, навіть з урахуванням аргументів Президента, який наклав на закон вето, документ зберігає низку важливих норм. Глава держави пропонує скасувати заборону на вивезення дров, на підставі яких, власне, здійснюється контрабанда. Але в законі залишаються норми про мораторій на вивезення лісу, кримінальну відповідальність за незаконну вирубку або контрабанду. Принциповою є норма про обмеження внутрішнього споживання деревини обсягом 25 млн кубометрів.

Загалом мораторій не є панацеєю. Більш важливо – максимально заохочувати інвесторів вкладати в українські деревопереробні проекти. Ми маємо вагомі конкурентні переваги: зручна логістика, недорога робоча сила, вихід на перспективні європейські та світові ринки. За три роки експорт українських меблів до країн ЄС зріс утричі та має можливості зростання. Перспективні напрямки – Польща, США, Німеччина, Саудівська Аравія.

Існують інші цікаві напрямки. Наприклад, виробництво дерев'яних надміцних панелей високої заводської готовності. У ЄС цей ринок щороку зростає на чверть. Головне для України – не втрачати можливості там, де їх можна зберегти і примножити.