Той, хто багато говорить "Я" (або про етикет політиків)
Той, що багато говорить Я.
Коли я приїхала до Іспанії нинішня королева Іспанії донья Летісія ще була Летісією Ортіз, працювала відомою ведучою новин на державному каналі, була розлученою. Коли принц Феліпе, нинішній король, зробив Летісії пропозицію і коли, за законами королівства, цю новину треба було розказати підданим, була проведена прес-конференція, на якій журналісти розпитували подробиці про історію кохання Летісії та Феліпе. Відповідаючи на питання своїх колег, Летісія ходила з місця на місце, жестикулювала, говорила дуже емоційно, перебивала Феліпе. Навіть мені, яка не була знайома з етикетом королів, поведінка Летісії не сподобалась.
Летісія на кілька тижнів зникла з екранів телевізорів. Іспанці подейкували, що королева донья Софія взялась за виховання майбутньої невістки. Уроки етикету були засвоєні. Іспанці вже більше ніколи не побачили рухливу, емоційну журналістку. Донья Летісія вже завжди поводила себе стримано, була усміхненою, спокійною, врівноваженою, доброзичливою. Етикет королів, який був вироблений багатьма поколіннями європейських династій, і який був назначений для зручного співіснування королівських родин та рештою суспільства, дав свої плоди.
Інститут президенства в Україні – нове явище. Схоже, що ніхто з українських президентів ніколи не задумався над тим, що мав би бути якийсь етикет щодо спілкування зі співробітниками, з громадянами. З неофіційних джерел ми знаємо, що Кучма з підлеглими постійно матерився, подейкували, що Янукович лупцював своїх співробітників. Ющенко прославився тим, що завжди запізнювався на всі зустрічі. Навіть діти змушені були годинами вистоювати на сонці з зів'ялими квітами у руках і чекати на появу президента, щоб створити картинку любові українців до президента.
А як себе проявляє нинішній жилець Банкової? Чи слідує він якомусь етикетові? Слухаючи виступи пана президента, дуже скоро починаєш помічати, що нашого президента можна назвати Той що говорить Я (ТЩГЯ). Спочатку оце Я неприємно коле, потім здається, що це велике Я застрягає у густому повітрі, а потім розумієш, що людина, яка безкінечно повторює своє Я, є великим хвальком. Дослідники творів великих письменників, поетів складають словники найбільш уживаних слів творців. Якщо хтось колись буде досліджувати промови пана Порошенка, він неодмінно підрахує кількість Я у цих текстах і порівняє з кількістю Я у промовах інших президентів. Впевнена, що нинішній президент набере найбільшу кількість Я.
Зараз пан президент хоче встигути зібрати щедрий врожай політичних плюсів з отримання Томосу, поки справа Томосу ще гаряча, щойно з печі, президент своїми Я хоче остаточно заліпити всі шпарини, щоб ніхто не забув його заслуг. І його Я Я Я заполонило весь український ініормаційний простір.
Ще надавно українці в соціальних мережах критикували винахід Путіна – одинцовських тролів. Зарубіжні газети теж висвітили цю тему. Наш президент, побачивши, що владу можна вигравати і за допомогою проплачених «друзів», швиденько взяв винахід Путіна на озброєння. Останнім часом коментарі і тексти про те, якого видатного президента має Україна, заповнили український фейсбук. І чи не оплачуються ці порохоботи з тих фондів президента, які парламентарі щедро наповнили грошима українських платників податків?
І якщо Одінцово вже стало всесвітньо відомим, то як називається українське Одінцово: Димирка, Калинівка чи Драчинці?
Думаю, що неможливо уявити, щоб Мануель Макрон чи Ангела Меркель займались тим, щоб оплачувати прихильників у соціальних мережах для того, щоб утримати владу у руках. Політики цивілізованих країн, як і королі, теж мають свій етикет. Правда, іноді неприємні ситуації іноді трапляються і у європейських політиків. Так, якось прем'єр-міністр Іспанії Рахой якось виматерився при увімкненому мікрофоні, що йому ще треба приймати участь у військовому параді. Іспанці трохи посміялись з цього приводу.
Єдиний з діючих очільників цивілізованої країни, який зараз не дотримується ніякого етикету, це Трамп, який може грубо штовхнути президента маленької держави на якомусь саміті, якщо той опинився на дорозі Трампа. Але закони США все ж ставлять у рамки норовливого Трампа.
Якість політиків України зараз така, що про створення якогось етикету ніякої мови не може бути. Ну про який етикет може йтися, якщо наші політики декларують мощі, старовинні книги, які були викрадені з українських бібліотек? Наші політики навчились гарно одягатись, навчились доглядати за собою, навчились їздити за кордон на закупи. Але в європейських магазинах не купиш совісті, гідності, порядності. Європейський продавець не скаже панові Порошенку, що непристойно президентові країни весь час якати, що непристойно грабувати народ України, непристойно співробітничати з ворогами України.
Так склалось, що Україна на довгий час була виключена з європейського контексту. Росія зробила з України задвірки. Українці встигли забути і про Конституцію Пилипа Орлика і про великого діяча Мазепу. Українці забули про те, що вони європейці. Зараз прийшов час нагадати про це собі самим, сусідам і цілому світові.
Правилам цивілізованого співжиття українські політики і український народ повинні навчитись самі і навчитись швидко. І не стільки навчитись, як пригадати. Комсомольські нащадки Швондерів та шарікових, які перебувають у владних кабінетах донині, примусили забути українців, що ми мали свої норми цивілізованого життя, але ми їх розгубили у голодоморах, війнах, у розстрілах, переслідуваннях, у геноцидах.
Коли я приїхала до Іспанії нинішня королева Іспанії донья Летісія ще була Летісією Ортіз, працювала відомою ведучою новин на державному каналі, була розлученою. Коли принц Феліпе, нинішній король, зробив Летісії пропозицію і коли, за законами королівства, цю новину треба було розказати підданим, була проведена прес-конференція, на якій журналісти розпитували подробиці про історію кохання Летісії та Феліпе. Відповідаючи на питання своїх колег, Летісія ходила з місця на місце, жестикулювала, говорила дуже емоційно, перебивала Феліпе. Навіть мені, яка не була знайома з етикетом королів, поведінка Летісії не сподобалась.
Летісія на кілька тижнів зникла з екранів телевізорів. Іспанці подейкували, що королева донья Софія взялась за виховання майбутньої невістки. Уроки етикету були засвоєні. Іспанці вже більше ніколи не побачили рухливу, емоційну журналістку. Донья Летісія вже завжди поводила себе стримано, була усміхненою, спокійною, врівноваженою, доброзичливою. Етикет королів, який був вироблений багатьма поколіннями європейських династій, і який був назначений для зручного співіснування королівських родин та рештою суспільства, дав свої плоди.
Інститут президенства в Україні – нове явище. Схоже, що ніхто з українських президентів ніколи не задумався над тим, що мав би бути якийсь етикет щодо спілкування зі співробітниками, з громадянами. З неофіційних джерел ми знаємо, що Кучма з підлеглими постійно матерився, подейкували, що Янукович лупцював своїх співробітників. Ющенко прославився тим, що завжди запізнювався на всі зустрічі. Навіть діти змушені були годинами вистоювати на сонці з зів'ялими квітами у руках і чекати на появу президента, щоб створити картинку любові українців до президента.
А як себе проявляє нинішній жилець Банкової? Чи слідує він якомусь етикетові? Слухаючи виступи пана президента, дуже скоро починаєш помічати, що нашого президента можна назвати Той що говорить Я (ТЩГЯ). Спочатку оце Я неприємно коле, потім здається, що це велике Я застрягає у густому повітрі, а потім розумієш, що людина, яка безкінечно повторює своє Я, є великим хвальком. Дослідники творів великих письменників, поетів складають словники найбільш уживаних слів творців. Якщо хтось колись буде досліджувати промови пана Порошенка, він неодмінно підрахує кількість Я у цих текстах і порівняє з кількістю Я у промовах інших президентів. Впевнена, що нинішній президент набере найбільшу кількість Я.
Зараз пан президент хоче встигути зібрати щедрий врожай політичних плюсів з отримання Томосу, поки справа Томосу ще гаряча, щойно з печі, президент своїми Я хоче остаточно заліпити всі шпарини, щоб ніхто не забув його заслуг. І його Я Я Я заполонило весь український ініормаційний простір.
Ще надавно українці в соціальних мережах критикували винахід Путіна – одинцовських тролів. Зарубіжні газети теж висвітили цю тему. Наш президент, побачивши, що владу можна вигравати і за допомогою проплачених «друзів», швиденько взяв винахід Путіна на озброєння. Останнім часом коментарі і тексти про те, якого видатного президента має Україна, заповнили український фейсбук. І чи не оплачуються ці порохоботи з тих фондів президента, які парламентарі щедро наповнили грошима українських платників податків?
І якщо Одінцово вже стало всесвітньо відомим, то як називається українське Одінцово: Димирка, Калинівка чи Драчинці?
Думаю, що неможливо уявити, щоб Мануель Макрон чи Ангела Меркель займались тим, щоб оплачувати прихильників у соціальних мережах для того, щоб утримати владу у руках. Політики цивілізованих країн, як і королі, теж мають свій етикет. Правда, іноді неприємні ситуації іноді трапляються і у європейських політиків. Так, якось прем'єр-міністр Іспанії Рахой якось виматерився при увімкненому мікрофоні, що йому ще треба приймати участь у військовому параді. Іспанці трохи посміялись з цього приводу.
Єдиний з діючих очільників цивілізованої країни, який зараз не дотримується ніякого етикету, це Трамп, який може грубо штовхнути президента маленької держави на якомусь саміті, якщо той опинився на дорозі Трампа. Але закони США все ж ставлять у рамки норовливого Трампа.
Якість політиків України зараз така, що про створення якогось етикету ніякої мови не може бути. Ну про який етикет може йтися, якщо наші політики декларують мощі, старовинні книги, які були викрадені з українських бібліотек? Наші політики навчились гарно одягатись, навчились доглядати за собою, навчились їздити за кордон на закупи. Але в європейських магазинах не купиш совісті, гідності, порядності. Європейський продавець не скаже панові Порошенку, що непристойно президентові країни весь час якати, що непристойно грабувати народ України, непристойно співробітничати з ворогами України.
Так склалось, що Україна на довгий час була виключена з європейського контексту. Росія зробила з України задвірки. Українці встигли забути і про Конституцію Пилипа Орлика і про великого діяча Мазепу. Українці забули про те, що вони європейці. Зараз прийшов час нагадати про це собі самим, сусідам і цілому світові.
Правилам цивілізованого співжиття українські політики і український народ повинні навчитись самі і навчитись швидко. І не стільки навчитись, як пригадати. Комсомольські нащадки Швондерів та шарікових, які перебувають у владних кабінетах донині, примусили забути українців, що ми мали свої норми цивілізованого життя, але ми їх розгубили у голодоморах, війнах, у розстрілах, переслідуваннях, у геноцидах.
2 комментария