Скільки заробляє іспанська прибиральниця? Лікар? Медсестра? Прем'єр?


Європарламент має обрати голову Європейської комісії. Серед фаворитів на посаду німкеня Урсула фон дер Ляйен. Прослухала її промову, у якій, за спостереженням аналістів, з'явилось багато реверансів у сторону зелених, які на хвилі протестів молодих європейців значно збільшили свою присутність у Європарламенті. Але я особисто звернула увагу на одну фразу пані фон дер Ляен про мінімальну зарплату, на яку можна гідно прожити. Це не порожня фраза, до яких звикли українці, слухаючи обіцянки ляшків та рабіновичів. Ні. На мінімальну європейську зарплату можна жити, не голодувати, не замерзати, не економити на ліках і навіть випити віденської кави.

Я хочу розповісти те, що знаю з власного досвіду, те, що іноді взнавала з іспанських ЗМІ.

Я працюю прибиральницею у госпіталі. Коли я жила в Україні, то при слові " прибиральниця" у моїй уяві малювались якась невиразна жінка у якомусь невиразному одязі, жінка з неусміхненим обличчям невпевненої ні в чому людини. Руки у такої жінки ніколи, напевно, не знали кремів, манікюрів. Діти прибиральниць, напевно, соромились признатись незнайомим людям, де працюють їхні матері. Великих перспектив не повторити долю матері і не піти так само мити підлоги, ці діти( дочки) не мали.

Відколи я працюю у госпіталі прибиральницею, я постійно приглядаюсь до своїх товаришок. Приглядаюсь, порівнюю і… дивуюсь.

Є, звичайно, різні жінки. Але основна більшість дуже схожа у деяких моментах Є такі, що живуть у батьківському або дідівському житлі. Але таких меншість. Більшість живе у власному купленому житлі. Основна маса моїх товаришок хоч раз у місяць- півтора йдуть до перукарні, роблять собі манікюр, фарбують волосся, стрижуться. Найдешевший манікюр коштує близько 25 євро, стрижка- фарбування — 60- 90 євро. Також більшість ходить до подолога- робити педікюр — це ще з 30 євро. Багато з моїх товаришок носять на шиї товсті золоті ланцюги( лікарки та медсестри цього у більшості не роблять), які коштують від 500 євро й більше. Час від часу мої товаришки ходять до ресторану. У вихідний день обід або вечеря буде коштувати не меньше 25 євро з людини.

Так як мої товаришки середнього віку вже живуть без дітей, то вони дозволяють собі подорожувати. Багато з них розлучені. Вони утворюють невеличкі групи з 5-6 чоловік і їдуть на 5-6 днів до Португалії, до Італії, у північно- європейські країни, подорожують по Іспанії. Така подорож може коштувати десь 380-600 євро. Ці подорожі відбуваються за рахунок вихідних, наднормових годин, вихідних за стажем, не під час річної відпустки. Такі подорожі, окрім річної відпустки, деякі мої колежанки мають два рази на рік. Одна моя коліжанка поїхала зі своїм чоловіком у круїз по Середземному морю. Хоч вони й купили найдешевші каюти без вікон, близько від машинного відділення, але все решта вони мали таке саме як і пасажири з більш дорогих кают.

Одягаються мої колєжанки у одяг як відомих дорогих фірм( купляють у період знижок), або не чекаючи знижок у Zara, або H&M,- магазинах для середнього класу. Одна моя подруга має слабинку до бюстгальтерів. Вона купує кілька разів на рік бюстгальтер за 60 євро. Думаю, що вона купує під час знижок за півціни.
Більшість, а напевно й всі, мають власні авто, невеликі. Різні моделі Рено, Пежо, Ніссан. Як і більшість іспанців, намагаються купувати невеликі машини, щоб менше витрачати на пальне і легше знайти місце для паркування.

Більшість купує дороге взуття, так як прибиральниці мають натружені ноги і тому шукають зручне взуття.
Влітку більшість їде на якийсь курорт, щоб засмагнути. Я живу на півночі Іспанії. Тут часто дощить. А мої коліжанки хочуть похвалитись засмагою. Це одна з небагатьох речей, якою іспанки люблять похизуватись. Ну ще хіба стрункою фігурою. Я подивом взнала, що багато з моїх коліжанок ходять у спортивний зал, дехто ходить на заняття з танців.

Є серед моїх коліжанок і вдови. Так як за іспанським законом вдова, поки вона знову не вийде заміж, отримує половину, здається, пенсії покійного чоловіка, то вона вважається забезпеченою жінкою: діти вже незалежні, іпотека вже виплачена. Так що гроші можна витрачати на себе і на подарунки дітям- онукам. Такі коліжанки купують собі окрім товстих ланцюгів ще й дорогі годинники, дорогі сумочки( не такі дорогі як жінка третього тисячоліття).
Я багато чого з переліченого не можу ще собі дозволити, так як мої діти ще вчаться, іпотека ще не виплачена: я купила житло, порівняно з іспанцями, пізно.

Зарплата у прибиральниці середнього віку, яка працює у вихідні, сягає 1100- 1290 євро на місяць. Окрім того ще виплачують тричі на рік додаткові зарплати. І ще, якщо прибиральниця має на утриманні старих батьків чи студентів до 25 років, держава під час декларації доходів повертає ще одну зарплату.

Про які зарплати я ще знаю?
Вчитель в залежності від форми власності державного закладу і від стажу може отримувати від 1500 до майже трьох тисяч євро.
Медсестра у лікарні передпенсійного віку отримує близько 2500 євро на місяць. Лікар у поліклініці може отримувати 4-5 тис. євро. Хірурги можуть мати більше. Поліцейські початківці мають десь 1500 євро. Зарплати поліцейських і взагалі держслужбовців не є високими. Але щоб стати держслужбовцем, треба пройти дуже жорстокий відбір: робота держслужбовця гарантує стабільнсть і також має багато різних додаткових пільг.
Вже багатенько років тому якось прочитала статтю про урядові зарплати. Прем'єр міністр Іспанії тоді отримував 9 тис.євро на місяць. Міністр промисловості більше, 14 тис.євро. Коли я прочитала ту статтю, то була трохи здивована. Я думала, що зарплати урядовців набагато вищі.

Не все так гарно в Іспанії. Найбільший відсоток безробітних в Іспанії серед молоді. Ще зовсім недавно оходило до 50%. Сьогоднішню статистику я не знаю. Молодих людей без досвіду ніхто не хоче брати на роботу. А якщо беруть, то зарплати мізерні. Часто молодь з вищою освітою беруть на роботу і взагалі не платять зарплату. Фірма ввжає, що платить молодому спеціалістові набуттям досвіду. Одна моя знайома мусила допомогати своїй дочці після університету. Дочка у Мадриді заробляла 600 євро на місяць, а тільки кімната, яку вона винаймала, коштувала 300 євро на місяць. А ще ж треба було оплачувати транспорт, їжу.

Пишу все це для того, щоб порівняти з Україною. Не можна сказати, що прибиральниця і урядовець живуть однаково. Але у той же час глибокої прірви між способом життя прибиральниці і високого урядовця немає. Звичайно, робітничий клас і взагалі працюючі люди час від часу страйкують, щоб покращити свої умови праці. Просто так привілеї ніхто не дає.

Корупція присутня і в Іспанії: хто при владі, при грошах, завжди має спокусу. Але європейські політики ніколи не будуть хизуватись версальскими палацами, палацами на березі моря, не посилатимуть своїх дітей змалечку у закордонні навчальні заклади, довіряють свої хвороби вітчизняним лікарням. Напевно, так масово не відкривають рахунків у офшорах і не займаються бізнесом, коли займають державну посаду.

PS. У багатьох дітей моїх коліжанок діти мають вищу освіту:: в Іспанії практично кожний успішний студент може здобути вищу освіту. Але так було не завжди. Це стало можливим після смерті диктатора Франко у 1975 році. І у перші роки демократії студенти не змішувались: багаті сиділи на передніх лавках, а бідні студенти — на задніх.

Ось чому мене так зацікавила фраза німецького політика про мінімальну зарплату, яка має гарантувати гідне життя.

Нет комментариев