Могло би бути й гірше

Підсумовуючи результати виборів: могло бути й гірше. А так «Слуга народу» отримав повний контроль над владою – і повний обсяг відповідальності взагалі за все, що відбувається в країні.

Так, це експеримент – такого, щоб одна сила контролювала всю владу в країні, ще не було за всі часи незалежності України. Але плюватись, що все пропало, все погано, зарано. Будемо аналізувати, як саме діятиме президент і контрольований його партією парламент, які рішення прийматиме, який шлях обиратиме.

Але дещо зрозуміло вже зараз: про узурпацію влади не йдеться. З дуже простої причини: просто подивіться, скільки саме груп впливу на сьогодні існує всередині «Слуги народу». І так чи інакше, всі ці групи впливу обстоюють геть протилежні інтереси чи не в усіх галузях. Відповідно, матимем цікаву ситуацію: знаходження прийнятного для всіх компромісу, але не між групами впливу від різних партій і фракцій, а всередині однієї фракції. Хоча це ніяк не змінить потребу пошуку компромісу.

І ще для тих, хто невдоволений якістю кандидатур від «Слуги народу», котрі перемогли на Київщині, Львівщині, Хмельниччині… Просто подивіться, кого саме кандидати від «Слуги народу» витиснули з політичного поля і не дали отримати мандат на тій же Харківщині, Житомирщині, Дніпропетровщині… Альтернатива була така, що кандидати від «Слуги народу» незалежно від бекграунду – дуже непоганий вибір.

І головне у перемозі «Слуги народу». Партія Зеленського не допустила до контролю над владою Медведчука. 30 з невеличким мандатів – це більш ніж прийнятна цифра порівняно з тим, що могло би бути. Але на Сході й Півдні виборець вирішив підтримати все ж «Слугу народу», а не ОПЗЖ, обрав шанси на зміни від Зеленського, а не шанси на дешевий газ від Медведчука.

Просто уявіть ситуацію, коли фракція Медведчука налічувала би близько 100 мандатів. І мала відповідний вплив на ситуацію в країні. Так що все дійсно вийшло геть не так погано, як могло.