Українські можновладці не мають українського акценту.

Так само як рідко який птах долетить до середини Дніпра, так і майже жодна порядна людина не доповзе до вершини владного українського олімпу. Адже, щоб добратись до самого верху, політикам скільки разів треба було зрадити себе, зрадити друзів, наобіцяти виборцям три міхи гречаної вовни, вчасно поставити підніжку конкурентам, улесливо підслужити сільнішим, вчасно поміняти партію і прапор ( багато хто по три рази), іноді поміняти етнічну приналежність і навіть прізвище. Як тут можна залишитись порядним?

Кожна сучасна нація може нарахувати тільки кількох великих політиків, які не зганьбили себе у період свого перебування на самому верху. І ці нації з гордістю можуть показувати портрети своїх видатних лідерівів як власним дітям так і цілому світові, ці нації мають затишні кутки у музеях, де з парадних портретів великі строго дивляться у очі своїх нащадків і мовчки запитують, чи так само високо несуть вони честь своєї держави, як це робили великі?

Багато сучасних лідерів націй заслуговують на критику. Ну як можна назвати видатним політиком Трампа? Чи Макрона? Чи Берлусконі? Чи Девіда Камерона, який так необачно довів Великобританію до брексіту? Чи Жака Ширака, політична і життєва кар'єра якого безславно закінчилась звинуваченням у корупції. Але скількох сучасних і несучасних зарубіжних політиків ми б не згадували, всі вони відрізняються від українських політиків однією рисою. ВСІ ВІДРІЗНЯЮТЬСЯ. Навіть і корумповані російські політики відрізняються. Чим відрізняються? Тим, що не дивлячись на помилки, не дивлячись на корупцію, вони любили і люблять свою батьківщину, вони є патріотами, вони пишаються і пишались своїм народом, своєю історією і пишались і пишаються бути американцем, французом, італійцем, англійцем, росіянином( не дивлячись на вкрадену історію і назву країни). А нам, українцям, навіть у голову не прийде спитати Арахамію, який тільки недавно получив паспорт українця, чи він пишається бути українцем? Адже і нам і йому відома відповідь. Але нащо йому пишатись, йому достатньо того, що він керує українцями. А чи пишається бути українцем Дмитро Разумков, який почав говорити українською тільки під тиском обставин? А чи треба питати у сірого кардинала Арсена Авакова, чи пишається він бути українцем, якщо йому українське слово поперек горла? Чи пишається пан Сівохо тим, що він українець, якщо він на шостому році війни не знає, хто вбиває українських синів і дочок? Чи пишається наш президент тим, що він українець, якщо він ні разу не чув, як плаче українська мама над домовиною молодого сина?

Україна — молода держава. В Україні не існує давніх партійних традицій, як у США, де син демократа навряд чи одружиться з дочкою республіканця, як у Іспанії, де родини, як правило з покоління в покоління мають прихильність до лівих або до правих. Але хоч наші партії міняють свої кольори і назви з такою ж регулярністю як змії стару шкіру, у українців є орієнтир, який підкаже кожному, хто є друг, а хто є ворог. Ця велика українська партія має за орієнтир ставлення до Росії. Якщо хтось бачить у Росії, у Путіні, у Пушкіні, у Белінському, у Солженіцині, у М. Міхалкові, у Кіркорові…… друзів, то українці розуміють, що якщо перед ними не явний ворог, то вже точно не друг, не та людина, з якою треба мати щось спільного у житті. Ставлення до Росії, погане ставлення- наш компас, наш вірний напрямок.

Коли я ще була молоденькою російськомовною дівчиною, я познайомилась з хлопцем з Надвірної ( Франквщина). Ми почали листуватись. Листи я підписувала російською. Мого листа побачила мама мого хлопця. Вона одразу невдоволено запитала:" Твоя дівчина москалька?" Українська мама знала, що таке росіяни, знала, скільки горя вони принесли українцям. Мама нашого п'ятого президента не задала такого питання своєму синові. І п'ятий президент України не задав такого питання ні старшому синові, ні молодшому, як ми бачимо, не задасть.
Зараз у світі біда, в Україні теж біда. Президент Зеленський, коли брав у руки владу, не раз підкреслював, що він порядна, чесна людина. Багато хто цьому повірив. Повірив і чекав. Чекав. Різні експерти( Україна несподівано стала країною не експертів) почали терпляче і нудно пояснювати українцям, чому так важко посадити корупціонерів, чому це майже неможливо. Такщо посадки навесні відміняються.

Здається, коронавірус дав шанс Зеленському все ж посадити когось весною. Коронавірус допоміг. Коронавірус почався не за каденції Порошенка, почався зараз. І саме зараз корупціонери, які не мають українського акценту, почали торгувати життям українців, продаючи за кордон за готівку засоби особистого захисту. Саме цими днями президент сусідньої держави сказав, що якась особа в Україні за готівку була готова продати велику партію масок? В Іспанії недавно показали, як розвантажують маски з України. Президент якось відреагував? Скликав прес- конференцію? Чи ці злочини також складно і неможливо відкрити і неможливо покарати винних? Пане президенте? Ви чуєте свій народ?
Українці вже зрозуміли, що за те, що Порошенко саме у той час, коли наших добровольців розстрілювали у дебальцевському коридорі, переводив гроші у офшори. карати його не будуть. І душа його не болить. І не згадує він ті слова, якими наші воїни благали допомоги. І нічого, живе. І ви так само будете жити, коли коронавірус закінчиться. І, думаю, що ваша душа також не буде боліти з-за тих, хто не доживе до кінця пандемії. У вас душа не буде боліти тому, що ви також належите до тих політиків, які не хочуть мати український акцент.

Ви, пане Зеленський, і ваші тільки вмієте ходити на програми Савіка Шустера, цього спритного заробітчанина, що настільки не поважає українців, що й не планує вчити нашої мови. Хто це такий — Савік Шустер? Він що, кимось обраний? Чому він поводить себе у чужій країні як принаймні голова Верховної Ради? Хто дав йому такі права? Чому українці мають терпіти це непорозуміння? Можливо, він талановитий ведучий. Не знаю. Але якщо він хоче заробляти гарні гроші тут, чому йому не була поставлена умова вести свою програму державною мовою. Чому українські політики ходять туди, начебто там медом помазано. Але я знаю, чому йому такої умови ніхто не поставив. Тому що українські політики так само як і Шустер не люблять Україну, зневажають українців і так само не мають і не хочуть мати українського акценту. І ходять вони до Савіка, щоб випустити пару з українців. Подивляться українці, виплеснуть своє обурення і трохи знизиться напруга до наступної п'ятниці.
Хочеться запитати наших високопосадовців: якого шустера ви діти?
А українцям треба думати, чи потрібні нам при владі шустерові діти? Шустерові діти ніколи не дбатимуть про українських дітей. Памя'тайте про це.