Чи не пора пришити відрізані яйця українському волові?

Чи й досі віл є символом української нації?

Якби якийсь художник захотів би намалювати велику картину з тваринами, які символізують ту чи іншу націю, думаю, що йому не довелось би довго думати.
Немає ніякого сумніву, що Іспанію б символізував (toro) — бик, бравий бик, який гордовито походжає з піднятими рогами і поглядає звисока, кого б пірнути і затоптати ногами.

Французів, думаю, можна було представити розніженим пуделем, який все життя ходить гарними м'якими килимами. Німців можна було б намалювати у вигляді великого, міцного, вгодованого коня, який може довго і невтомно працювати. Багато націй можна намалювати у вигляді коня. І монголів, які на своїх непоказних кониках завоювали півсвіту. Монголи ніколи не дбали про корм своїм коням. Кінь у монголів мав і має сам знайти собі корм. А коли монгол не мав що їсти, він розрізав шкіру коня і пив його кров. До сідла монголи прив'язували невеликі мішечки з м'ясним порошком. Ціла корова могла вміститись у такий мішечок. На зупинці монгол тільки мав засипати цей концентрат у окріп і одразу отримував поживний булон…

Арабів, думаю, мають представляти одразу дві тварини: довгоногі арабські скакуни, які допомогали арабам воювати, і верблюди, які були вантажівками, що перевозили товар на велику відстань.
Індію, безумовно, має уособлювати слон — великий трудівник, великий воїн, великий мученик.
Північні народи були б представлені на цій картині безсумнівно оленями і собаками — надійними друзями маленьких довірливих людей.

Японців я б зобразила не цілими тваринами, а тими акулами, яких вони викидають у море з обрубаним плавниками. Жорстоке життя зробила японців жорстокими. Але якщо японці самі собі розрубують животи, то чого його жаліти акул? Так само китайців я б намалювала у вигляді запечених собак.

Кінь також дістався б цілому американському континентові.

Росія сама собі вибрала символ — ведмедя. Росії подобається, щоб її вважали сильною, загрозливою, такою, яку потрібно боятись. Але, думаю, що росіян можуть символізувати ще одні тварини, які називаються " ходокі на волге". Хоч ці істоти ніби відносяться до категорії людей, але використовували їх як безсловесних, забитих і покірних тварин, як тяглову силу. Ну ще такий самий тип " ходоків на волгє" використовувався для орання землі у російських дєрєвнях.

А що ж залишилось українцям? Який символ? Безсумнівно віл і також кінь. Віл, який невтомно допомагав селянинові обробляти землю, вивозити врожаї, допомагав чумакам возити сіль і різний крам через усю країну. Допомагав також чумакам оборонятись від грабіжників у довгих небезпечних переїздах. Ну а кінь носив козаків по всьому світові, роблячи з них великих воїнів ну і, звісно, грабіжників. Але московити зуміли скинути козаків з коня і залишити українцям тільки вола.

Я ніколи у житті не бачила волів. Не знаю, чи збереглись ще вони десь у селах? Ніхто тепер не каструє биків. Зате я бачила кастрованих псів. Напевно, жодна тварина не створює більш гнітюче враження як кастрований пес. У нормального пса є всередині якийсь живчик, який примушує пса жваво рухатись, цікавитись іншими собаками, намагатись вияснити, хто з суперників сильніший, рознюхати, яка сучка гарніша. Цей живчик постійно показує життєлюбність собаки. Кастрований же пес весь час показує оточуючим, що він підкорюється усім оточуючим, він ластиться до кожної зустрічної людині і кожного собаки, незалежно від того, що зустрічна собака може бути втричі дрібнішою. Наруга над природою тварини дає дуже гіркий результат. Звісно, людині легко мати у хаті такого покірного собаку, який і меблі не погризе і улюбені капці не зіпсує. Але яке життя у такого безхребетного пса?

А яке життя у українців?, які так схожі на волів: трудолюбиві, витривкі, роботящі, але покірні і невойовничі, дають кожному бажаючому, незалежно чи то маленька Угорщина, чи трохи більша Румунія, чи вже майже така як Україна, але все ж бідніша і менша Польща, впливати на своє життя. А всередині країни дозволяють дітям та онукам своїх поневолювачів й далі надівати на шию ярмо чи на роги налигача. Чому б онукам комісарів відмовитись від правління волами? Якщо воли тільки зітхають і далі тягнуть ярмо?

Якось я почула інтерв'ю з одним колишнім народним депутатом. Виявилось, що він на якийсь недовгий період виїздив на проживання в Ізраїль. Але там наш депутат побачив, напевно, що хлібних місць, де не встигнеш кліпнути оком, а ти вже купаєшся як вареник у сметані, у Ізраїлі немає. Хлібні місця вже кимось зайняті. Але в запасі у депутатів з ізраїльскими паспортами, завджи є Україна. Тільки в України вірмени чи інші кавказці могли заволодіти ринками, і українці мали почуватись приймами на власній землі. Тільки в Україні росіяни і неросіяни приїжджають з Росії і одразу їхні обличчя щодня віщають нам щось з телевізора. Тільки вірмени, які у своїй Вірменії складають більше 94% населення і не дають нікому місця під їхнім вірменським сонцем, можуть в Україні вимагати, щоб йому не заважали говорити російською, хоча вдома, з родиною вірменини обов'язково розмовлятиме вірменською. Це тільки об українську в Україні можна витирати ноги при німому потуранні влади.

За час незалежності діти та онуки комісарів та швондерів набудували таку державу, що в Україні, яка немає ні королів ні маркізів, з'явились версальські палаци, палаци українських богачів у Європі і бідна чернь. Світ йде вперед, а Україна у минуле, у феодалізм. Сьогодні світ зупинився, щоб перечекати поширення вірусу. А українці у державі, якою вони не керують, навіть не можуть сидіти вдома, тому що живуть з коліс, живуть сьогодні з того, що заробили вчора, живуть завтра з того, що заробили сьогодні. Українці не мають ніякого запасу витривалості, тому що цей запас забрали зайди.

Чи не прийде українцям у такі тривожні часи розуміння, що витривалому і сильному українському волу треба пришити знову втрачені яйця? Щоб ми припинили хилити голову перед кожним, хто хоче нам накинути на роги налигача і не були схожими на великого пса, який стелеться всім під ноги і винувато заглядає у очі.

ДЕ НАШІ ЯЙЦЯ, УКРАЇНЦІ?