Санкції проти Росії та коронавірус: чи можливе завершення війни на Донбасі
Наразі ситуація на лінії розмежування особливих змін не зазнала. У відповідь на заклики України до припинення вогню бойовики посилили обстріли. В день фіксується близько десяти обстрілів, в тому числі з використанням забороненої мінськими домовленостями зброї. Крім того, зафіксована активність снайперських пар ворога.
Варто зазначити, що проросійські бойовики посилили обстріли на момент проведення засідання Тристоронньої контактної групи, яке відбувалося цього разу в режимі відеоконференції. Не вперше в такий спосіб Росія тисне на українську владу. Кремль вперто просуває свій порядок денний, суть якого: РФ — миротворець і не сторона конфлікту, а в Україні — «громадянська війна». І очікувати будь-яких змін внаслідок ситуації з епідемією коронавірусу навряд чи варто. Москва хоче посадити Київ за стіл переговорів з Донецьком і Луганськом. І не збирається відступати від своїх планів. Так що затишшя на фронті не буде однозначно.
Зі свого боку Кремль навпаки намагається використати пандемію коронавірусу у власних цілях – скасування економічних санкцій. При цьому відмовлятися від анексії Криму та окупації частини Донбасу вона не має наміру.
Позиція США щодо антиросійських санкцій чітка: жодних поступок у питанні територіальної цілісності України. Водночас, наскільки в цьому питанні буде одностанойною Європа, залежить від позиції головних партнерів України – Німеччини і Франції. Але продовження економічних санкцій в ЄС приймається колегіально. З одного боку, Росія має певне лобі в ЄС щодо зняття економічних санкцій. З іншого, є сподівання, що переважить прагматизм над економічною доцільністю.
Варто зазначити, що коронавірус і введені в зв'язку з цим карантинні заходи, дали Україні, яка все більше здавала останнім часом свої переговорні позиції, відстрочку як мінімум на два місяці.
Потрібно розумно використовувати відстрочку як у питанні ратифікації угоди в рамках мінського формату, так і зустрічі в нормандському форматі. Україна повинна більш конструктивно підійти до питання верифікації списків на обмін, щоб не повторити попередніх помилок, коли нашими офіційними особами називалися різні цифри, що дозволило опонентам звинувачувати Україну в навмисному затягуванні обміну. Також слід підняти питання щодо т. зв. «юридичного очищення» українських громадян, які будуть передані в рамках обміну. Особливо це стосується представників кримсько-татарської національності, які засуджені росіянами за участь в «терористичній організації». Якщо ми не доб'ємося їх юридичної очищення, можемо нарватися на звинувачення в підтримці «терористичної діяльності». Небезпечний сценарій, який намагається розіграти Кремль.
Підсумовуючи, хочу зауважити, що на мою думку, один із можливих сценаріїв завершення конфлікту– заморожений конфлікт за прикладом Молдови, що дозволило державі зберегти цілісність і національну самоідентифікацію.
Варто зазначити, що проросійські бойовики посилили обстріли на момент проведення засідання Тристоронньої контактної групи, яке відбувалося цього разу в режимі відеоконференції. Не вперше в такий спосіб Росія тисне на українську владу. Кремль вперто просуває свій порядок денний, суть якого: РФ — миротворець і не сторона конфлікту, а в Україні — «громадянська війна». І очікувати будь-яких змін внаслідок ситуації з епідемією коронавірусу навряд чи варто. Москва хоче посадити Київ за стіл переговорів з Донецьком і Луганськом. І не збирається відступати від своїх планів. Так що затишшя на фронті не буде однозначно.
Зі свого боку Кремль навпаки намагається використати пандемію коронавірусу у власних цілях – скасування економічних санкцій. При цьому відмовлятися від анексії Криму та окупації частини Донбасу вона не має наміру.
Позиція США щодо антиросійських санкцій чітка: жодних поступок у питанні територіальної цілісності України. Водночас, наскільки в цьому питанні буде одностанойною Європа, залежить від позиції головних партнерів України – Німеччини і Франції. Але продовження економічних санкцій в ЄС приймається колегіально. З одного боку, Росія має певне лобі в ЄС щодо зняття економічних санкцій. З іншого, є сподівання, що переважить прагматизм над економічною доцільністю.
Варто зазначити, що коронавірус і введені в зв'язку з цим карантинні заходи, дали Україні, яка все більше здавала останнім часом свої переговорні позиції, відстрочку як мінімум на два місяці.
Потрібно розумно використовувати відстрочку як у питанні ратифікації угоди в рамках мінського формату, так і зустрічі в нормандському форматі. Україна повинна більш конструктивно підійти до питання верифікації списків на обмін, щоб не повторити попередніх помилок, коли нашими офіційними особами називалися різні цифри, що дозволило опонентам звинувачувати Україну в навмисному затягуванні обміну. Також слід підняти питання щодо т. зв. «юридичного очищення» українських громадян, які будуть передані в рамках обміну. Особливо це стосується представників кримсько-татарської національності, які засуджені росіянами за участь в «терористичній організації». Якщо ми не доб'ємося їх юридичної очищення, можемо нарватися на звинувачення в підтримці «терористичної діяльності». Небезпечний сценарій, який намагається розіграти Кремль.
Підсумовуючи, хочу зауважити, що на мою думку, один із можливих сценаріїв завершення конфлікту– заморожений конфлікт за прикладом Молдови, що дозволило державі зберегти цілісність і національну самоідентифікацію.
Нет комментариев