Шустеру не подобається українська нація?
Шустер дуже хитро проштовхує рускій мір в Україну.
Давно не дивилась Шустера. Але іноді все ж тягне зануритись у багнюку українського телебачення. У цьому я трохи схожа на мого кокера Бублика, який одразу після купання шукає якусь дохлу пташку чи ще щось і качається догори ногами на смороді, щоб заглушити чистий запах шампуню.
Ось і я не втрималась і почала дивитись. Шустер на самому початку одразу приголубив свою людину Добкіна, сказавши, що його й представляти не треба, так як Добкіна весь світ знає. Тобто, Саакашвілі треба представляти, Кравчука треба, Яценюка треба і Кшиштофа Зануссі треба, а Добкіна і так весь світ знає. Подумалось: добре, що на передачу не запросили маловідомого Барака Обаму, якого треба б було представляти. Добкіна же наше всьо!
Шустер й далі почувається корольком в Украіні. Але як не любив України так і не любить. Йому й Добкіну не подобається вислів «нація", йому подобається український народ. І знову заграна платівка повторює нам, що Україна – багатонаціональна держава. Колись читала, що за союзу до України навмисне попереселяли кількох людей з Росії, які належали до дуже малочисельних народностей тільки з тією метою, щоб Україну формально можна назвати багатонаціональною державою і мати зайвий козир у руках щодо руского язика в Україні.
І виходить, що якщо в Україні проживають двоє калмиків, два нанайця і один чуваш, то Україна вже конче має називатися багатонаціональною державою і має забезпечити національним меншинам російську мову. І також слідує, що Україна при 90% населення українців не має права мати українську націю. Великобританія з усіма її індусами, пакистанцями і іншими китайцями має право бути нацією. Франція з її мароканцями та тунісцями має право, Росія з усіма її загарбаними землями, де російською ще кілька поколінь тому навіть не розмовляли, нацією є. А Добкіну з Шустером у носі крутить від української нації. Їм, бачите, замість нації більше народонасєлєніє підходить, тобто народ України.
Але Шустер не був би Шустером, якби ще якогось тріла у програму не підсипав українцям. Він, бачите, вимірює настрої у народонасєлєнія Росії та України. І так вправненько порівнює українців з росіянами. І про настрої щодо Путіна досліджує, і про ставлення українців до Зеленського. І так все паралельненько, так все гладенько у Шустера виходить. Два собі сусідні народи, два собі переживання. І ні війни тобі, ні вбитих щодня воїнів, ні тисяч смертей. Все добренько, все мирненько. Правда, Шустер так легенько згадав, що такі ж опитування він у Латвії чи Литві також провів. Але, думаю, що ті дослідження були чи не були проведені тільки для того, щоб їх так непомітно згадати у позавчорашній програмі.
Слухаєш цього панка і бачиш, як панок зі шкіри вилазить, щоб донести до українських глядачів думку про мирний рускій народ, який так переживає з-за Путіна, з-за зниження рівня життя в Росії. Шустер нав’язує українцям думку, що і українці і росіяни так схожі у своїх переживаннях, що їм не сьогодні-завтра треба починати брататись, як солдатам першої світової, які під кінець війни вже й не знали, з-за чого війна почалась. З програми виходить, що ніякої крові, ніякої війни немає, що ніяких планів росіян знищити Україну не існує.
Але що Шустер? коли президент Зеленський з нагоди дня конституції України нагороджує таких артистів, які теж не бачать ні війни, ні боротьби українців за незалежність від Росії. Так що пан Шустер тримає ніс по вітру дуже добре і знає, як потрафити ворогам України як всередині держави так і за її межами. Шустер схожий на ті видання, які постійно висвітлюють події з життя чи то Пугачової, чи то смерті Куравльова. І роблять це для того, щоб українці і далі продовжували жити у спільному ментальному просторі з росіянами. Нам же потрібно не тільки не дивитись російські фільми, не тільки не слухати російські пісні, нам треба зачинити очі, вуха, серця для всього російського, нам треба пройти так само як від коронавірусу карантин на росію. На кілька десятиліть. Щоб потім, коли закінчиться карантин, хтось тільки з професійного інтересу, для написання докторської дисертації наприклад, заглянув до російського болота. І все. Крапка. Від Пушкіна можна вилікуватись. Перевірено.
Давно не дивилась Шустера. Але іноді все ж тягне зануритись у багнюку українського телебачення. У цьому я трохи схожа на мого кокера Бублика, який одразу після купання шукає якусь дохлу пташку чи ще щось і качається догори ногами на смороді, щоб заглушити чистий запах шампуню.
Ось і я не втрималась і почала дивитись. Шустер на самому початку одразу приголубив свою людину Добкіна, сказавши, що його й представляти не треба, так як Добкіна весь світ знає. Тобто, Саакашвілі треба представляти, Кравчука треба, Яценюка треба і Кшиштофа Зануссі треба, а Добкіна і так весь світ знає. Подумалось: добре, що на передачу не запросили маловідомого Барака Обаму, якого треба б було представляти. Добкіна же наше всьо!
Шустер й далі почувається корольком в Украіні. Але як не любив України так і не любить. Йому й Добкіну не подобається вислів «нація", йому подобається український народ. І знову заграна платівка повторює нам, що Україна – багатонаціональна держава. Колись читала, що за союзу до України навмисне попереселяли кількох людей з Росії, які належали до дуже малочисельних народностей тільки з тією метою, щоб Україну формально можна назвати багатонаціональною державою і мати зайвий козир у руках щодо руского язика в Україні.
І виходить, що якщо в Україні проживають двоє калмиків, два нанайця і один чуваш, то Україна вже конче має називатися багатонаціональною державою і має забезпечити національним меншинам російську мову. І також слідує, що Україна при 90% населення українців не має права мати українську націю. Великобританія з усіма її індусами, пакистанцями і іншими китайцями має право бути нацією. Франція з її мароканцями та тунісцями має право, Росія з усіма її загарбаними землями, де російською ще кілька поколінь тому навіть не розмовляли, нацією є. А Добкіну з Шустером у носі крутить від української нації. Їм, бачите, замість нації більше народонасєлєніє підходить, тобто народ України.
Але Шустер не був би Шустером, якби ще якогось тріла у програму не підсипав українцям. Він, бачите, вимірює настрої у народонасєлєнія Росії та України. І так вправненько порівнює українців з росіянами. І про настрої щодо Путіна досліджує, і про ставлення українців до Зеленського. І так все паралельненько, так все гладенько у Шустера виходить. Два собі сусідні народи, два собі переживання. І ні війни тобі, ні вбитих щодня воїнів, ні тисяч смертей. Все добренько, все мирненько. Правда, Шустер так легенько згадав, що такі ж опитування він у Латвії чи Литві також провів. Але, думаю, що ті дослідження були чи не були проведені тільки для того, щоб їх так непомітно згадати у позавчорашній програмі.
Слухаєш цього панка і бачиш, як панок зі шкіри вилазить, щоб донести до українських глядачів думку про мирний рускій народ, який так переживає з-за Путіна, з-за зниження рівня життя в Росії. Шустер нав’язує українцям думку, що і українці і росіяни так схожі у своїх переживаннях, що їм не сьогодні-завтра треба починати брататись, як солдатам першої світової, які під кінець війни вже й не знали, з-за чого війна почалась. З програми виходить, що ніякої крові, ніякої війни немає, що ніяких планів росіян знищити Україну не існує.
Але що Шустер? коли президент Зеленський з нагоди дня конституції України нагороджує таких артистів, які теж не бачать ні війни, ні боротьби українців за незалежність від Росії. Так що пан Шустер тримає ніс по вітру дуже добре і знає, як потрафити ворогам України як всередині держави так і за її межами. Шустер схожий на ті видання, які постійно висвітлюють події з життя чи то Пугачової, чи то смерті Куравльова. І роблять це для того, щоб українці і далі продовжували жити у спільному ментальному просторі з росіянами. Нам же потрібно не тільки не дивитись російські фільми, не тільки не слухати російські пісні, нам треба зачинити очі, вуха, серця для всього російського, нам треба пройти так само як від коронавірусу карантин на росію. На кілька десятиліть. Щоб потім, коли закінчиться карантин, хтось тільки з професійного інтересу, для написання докторської дисертації наприклад, заглянув до російського болота. І все. Крапка. Від Пушкіна можна вилікуватись. Перевірено.
Нет комментариев