Розмова двох президентів: висновки – неприємні

З'явились офіційні повідомлення про дзвінок Зеленського до Путіна. Між російською і українською версією є помітні різночитання, що спонукає до неприємних висновків.





Ще в середу представники російської окупаційної адміністрації в ОРДЛО на засіданні ТКГ влаштували істерику стосовно формулювань п.3 офіційно опублікованого в той день закону про призначення місцевих виборів: «У зв’язку з неможливістю забезпечення представництва спільних інтересів територіальних громад сіл, селищ і міст Донецької та Луганської областей вибори депутатів Донецької та Луганської обласних рад НЕ ПРИЗНАЧАЮТЬСЯ І НЕ ПРОВОДЯТЬСЯ». А також п.4, де перелічено вимоги, за повного виконання яких стануть можливі вибори до місцевих рад. Українська делегація їх послала разом з істерикою.

І от аж тепер Зеленський сам дзвонить Путіну. І в офіційних прес-релізах написано, що обговорювались закони України та внесення змін до Конституції України. Обговорювались в невідомому контексті.

Погодьтесь, це абсурд і нонсенс навіть суто теоретично: глава суверенної держави обговорює зміни до законодавчої бази і Основного закону з главою іншої держави. Це можливо тільки у випадку, коли суверенітет першої держави умовний і маріонетковий — в реальності вона є колонією. А якщо внести уточнення: «президент окупованої держави, що 6,5 років воює проти агресора, обговорив зміни до Конституції з президентом країни-окупанта і збройного агресора»…

Лишається тільки сподіватись, що Зеленський не дав Путіну жодних гарантій і не взяв на себе і Україну жодних зобов'язань: щодо тих же змін до Конституції чи проведення виборів в ОРДЛО.