Ще ніколи наша зовнішня політика не виглядала настільки інфантильною і жалюгідною одночасно
Зеленський ображено відреагував капслоком на закономірні і передбачувані дії Білорусі щодо передачі вагнерівців Росії: «Декілька слів про важливе з ВЕЛИКОЇ ЛІТЕРИ. Про тих самих «вагнерівців», демонів сучасної війни, яких уряд Білорусі віддав… Росії.
На мій погляд, це дивно, некоректно й точно неприйнятно в дружніх міждержавних відносинах.
По-перше, публічно наговорити про якесь нібито втручання України у внутрішні процеси в Білорусі. Цього точно не було.
А по-друге, ЛЮДЕЙ, ЯКІ ДІЙСНО МАЮТЬ СТОСУНОК ДО БЕЗУМОВНОГО ВТРУЧАННЯ У СПРАВИ ЯК БІЛОРУСІ, ТАК І УКРАЇНИ – перш за все України – ДЕМОНСТРАТИВНО ВІДДАТИ ТРЕТІЙ СТОРОНІ.
ВВАЖАЄМО ТАКЕ РІШЕННЯ, м’яко кажучи, НЕСПРАВЕДЛИВИМ, таким, що не відповідає духу відносин між Україною та Білоруссю, заснованих на принципах поваги та взаємної допомоги».
—
Ще ніколи наша зовнішня політика не виглядала настільки інфантильною і жалюгідною одночасно: дитяча образа і скарги на «несправедливість» та «наговорювання»… Дитячий садок, штанці на лямках.
Лишається сподіватись, що писала Мендель, а не шостий президент. Бо капслок і дитяча образа «так нечесно!» щодо геополітики від секретарки — це непристойно, але те саме від президента 40-мільйонної держави — це принизливо і ганебно.
Так ображаються діти, коли їм кажуть, що Діда Мороза нема. Зеленському продемонстрували, що в геополітиці на тлі збройної агресії немає місця сантиментам, а людина без величезного і специфічного дипломатичного досвіду не має шансів видурити в президента суверенної держави значущий ресурс, просто зробивши «очі кота Шрека».
Погано для Зеленського інше. Так, він, ймовірно, щиро розраховував отримати ресурс для невідпорного аргументу у передвиборчій кампанії: «Ми знов успішно повернули наших людей додому з полону!». І так, він не має дипломатичного досвіду, управлінської підготовки і взагалі розуміння настільки непростих процесів.
Зрештою, 13,5 мільйонів його обрали не за фаховість і досвід, а за молодість і привабливий імідж Голобородька.
Але поруч з Зеленським постійно перебуває купа народу. Як мінімум дехто з цієї купи мав якщо не розуміти, то відчувати, що це абсолютно глуха тема: Зеленського з такими наївними пропозиціями або проігнорують, або хамськи пошлють (що в результаті й вийшло). В будь-якому випадку, варіанту, де Зеленського не опускають і він виходить з ситуації з виграшем, не існувало навіть в теорії. Але шостого президента ніхто не попередив. Ніхто не взяв на себе працю пояснити йому перспективи. Не знайшлось нікого, для кого реноме Зеленського було би важливим.
Фактично, ситуація з «прольотом 28-х повз Київ» показала, що Зеленський — один. Він не має нікого, хто щиро переймався б його кар'єрою і прикривав спину. Нікого, для кого була би важлива доля Зеленського. Це привід для шостого президента серйозно замислитись.
На мій погляд, це дивно, некоректно й точно неприйнятно в дружніх міждержавних відносинах.
По-перше, публічно наговорити про якесь нібито втручання України у внутрішні процеси в Білорусі. Цього точно не було.
А по-друге, ЛЮДЕЙ, ЯКІ ДІЙСНО МАЮТЬ СТОСУНОК ДО БЕЗУМОВНОГО ВТРУЧАННЯ У СПРАВИ ЯК БІЛОРУСІ, ТАК І УКРАЇНИ – перш за все України – ДЕМОНСТРАТИВНО ВІДДАТИ ТРЕТІЙ СТОРОНІ.
ВВАЖАЄМО ТАКЕ РІШЕННЯ, м’яко кажучи, НЕСПРАВЕДЛИВИМ, таким, що не відповідає духу відносин між Україною та Білоруссю, заснованих на принципах поваги та взаємної допомоги».
—
Ще ніколи наша зовнішня політика не виглядала настільки інфантильною і жалюгідною одночасно: дитяча образа і скарги на «несправедливість» та «наговорювання»… Дитячий садок, штанці на лямках.
Лишається сподіватись, що писала Мендель, а не шостий президент. Бо капслок і дитяча образа «так нечесно!» щодо геополітики від секретарки — це непристойно, але те саме від президента 40-мільйонної держави — це принизливо і ганебно.
Так ображаються діти, коли їм кажуть, що Діда Мороза нема. Зеленському продемонстрували, що в геополітиці на тлі збройної агресії немає місця сантиментам, а людина без величезного і специфічного дипломатичного досвіду не має шансів видурити в президента суверенної держави значущий ресурс, просто зробивши «очі кота Шрека».
Погано для Зеленського інше. Так, він, ймовірно, щиро розраховував отримати ресурс для невідпорного аргументу у передвиборчій кампанії: «Ми знов успішно повернули наших людей додому з полону!». І так, він не має дипломатичного досвіду, управлінської підготовки і взагалі розуміння настільки непростих процесів.
Зрештою, 13,5 мільйонів його обрали не за фаховість і досвід, а за молодість і привабливий імідж Голобородька.
Але поруч з Зеленським постійно перебуває купа народу. Як мінімум дехто з цієї купи мав якщо не розуміти, то відчувати, що це абсолютно глуха тема: Зеленського з такими наївними пропозиціями або проігнорують, або хамськи пошлють (що в результаті й вийшло). В будь-якому випадку, варіанту, де Зеленського не опускають і він виходить з ситуації з виграшем, не існувало навіть в теорії. Але шостого президента ніхто не попередив. Ніхто не взяв на себе працю пояснити йому перспективи. Не знайшлось нікого, для кого реноме Зеленського було би важливим.
Фактично, ситуація з «прольотом 28-х повз Київ» показала, що Зеленський — один. Він не має нікого, хто щиро переймався б його кар'єрою і прикривав спину. Нікого, для кого була би важлива доля Зеленського. Це привід для шостого президента серйозно замислитись.
Нет комментариев