Французи теж купують уживаний одяг?
У нашій родині з чотирьох осіб купувати речі по інтернету першою почала я. Великі торгові центри виснажують мене вже через півгодини. Моїх дітей також. А по інтернету купуєш, зручно вмостившись у ліжко або переглядаючи якийсь хороший фільм, який вже дивишся не в перший раз. Швидко смак до покупок по інтернету відчули і мої сини. Їм подобається, що в Іспанії речі, які ти купив по інтернету і які чимось не підійшли, приїздять забрати додому або ти сам можеш віднести у зручний тобі час у пункт пересилки.
У наші часи батькам все частіше доводиться вчитись чогось у дітей. Мій син-студент, якому, як і всім студентам світу, постійно не вистачало грошей, навчив мене продавати уживані речі. Речей, які не одягаєш або вони не подобаються, у шафі з роками накопичується дуже багато. Спочатку я їх відносила у спеціальні контейнери, які в Іспанії є біля торгових центрів або на автомийках. Потім я висилала свій і подарований моїми колегами по роботі уживаний одяг в Україну, щоб допомогти постраждалим на війні. Також з групою українок купували для дітей-сиріт і новий одяг. Але з часом ця діяльність припинилась. А одяг продовжував накопичуватися. Син порадив мені продавати його по інтернету. Він допоміг мені зареєструватися на двох сторінках. Одна зі сторінок є франко-іспанською. Він мені розповів, що частіше його речі купували французи. Це мене здивувало. Але з часом його слова підтвердились: і мої речі частіше почали купувати саме француженки. Цей факт мене дуже дезорієнтував. Я завжди думала, що уживаний одяг купують лишень у бідних країнах. В Україні, коли я розлучилась з чоловіком, уживаний одяг врятував мене і моїх дітей: грошей на новий одяг я не мала.
Коли я приїхала до Іспанії, перші два роки купувала лише уживаний одяг, який продавали щонеділі цигани на базарі. Потім мій чоловік( одружилась вдруге) сказав мені, що більше там нічого купувати не будемо. І ми почали купувати одяг у Zara, Massimo Dutti, Hipercor. Ми тоді почали почуватись набагато краще. Нам здалось, що ми попрощалися зі своєю бідністю, яка переслідувала нас так багато років. І ось коли купувати новий одяг стало нашим повсякденням, нас наздогнала нова хвиля, яка стає все більш могутньою у світі.
Починаючи з 2007-2008 років у Європі і у США набирають популярності магазини одягу з других рук. Багаті американці запрошують оцінщиків додому і потім їхній уживаний одяг забирає магазин на продаж. Є кілька причин, чому люди почали купувати уживані речі. З одного боку, покупці можуть купити уживані речі дуже дорогих фірм, про які звичайна людина ніколи б не могла б і помріяти. Інша причина полягає у тому, що споживачі іноді хочуть випасти з того конвеєра, на який фірми середньої ланки відправили населення розвинених країн. Цей конвеєр спонукає людину щороку міняти гардероб згідно смаків, які пропонують фірми. Ці фірми запозичили китайський принцип робити не надто якісний одяг, щоб споживач з легким серцем викидав старий одяг і у новому сезоні купував новий. І крім того, одяг майже усіх фірм для середнього класу дуже схожий, відображає подібні тенденції. Не всі люди хочуть одягатися або тільки у обліплені джинси чи у однакові зимові куртки. І ще одна причина, чому споживачі почали купувати уживаний одяг полягає у тому, що все більше людей усвідомлює, що кожна футболка, кожне плаття під час його виробництва шкодить довкіллю. Вже навіть виробник якихось дуже популярних джинсів сказав, що він дуже рідко пере свої джинси, так як під час кожного прання джинси ліняють і отруюють воду. На етикетці останніх моїх Levis фірма радить прати нечасто, а пізніше або комусь подарувати або віддати на переробку. Levis вже почали продавати джинси і куртки з перероблених старих виробів. Ну і ще одна причина, економічна. Студенти, молодь, і, можливо, й не молодь купують старі Levis чи Wrangler, а на зекономлені гроші можуть купити білет на літак на екскурсію до якогось європейського міста чи полетіти на канікули покататися на лижах в Альпах. Ну і, звичайно, бідні люди є скрізь.
Світ все частіше задумується над захистом природи. Вже й до сухих туалетів додумались, щоб не використовувати таку цінну воду. Виходить, що Україна з її зручностями на дворі і таким поширеним явищем, як продаж уживаних речей, йде у ногу з часом. Біда тільки у тому, що причини цього зовсім інші. Світ це робить добровільно і з різних мотивів, а українці часто не мають іншого виходу з-за бідності і. Світ встиг пройти цілий виток у своєму розвитку і зараз стоїть на тому ж місці, що й Україна, але на вищому колі.
… Одна моя знайома у Сторожинці мала талант знаходити серед мотлоху уживаного одягу дуже гарні речі. Одного разу вона вишукала білі тоненькі чарівні шкіряні рукавички. Вони були такі тендітні і так контрастували з українською дійсністю. Дивлячись на них, думалось, що ці аристократичні рукавички могли прикрашати руки якоїсь принцеси з Монако на новорічному концерті у Віденський опері. Моя знайома вміла носити ці рукавички саме як принцеса з Монако. Вона має великий шанс знайти серед уживаного одягу і піджак якогось неймовірного персикового чи фіалкового кольору, який спокійно міг бути у гардеробі пані Меркель або чому ні? і у гардеробі Елізавети, англійської королеви.
Чи почуваюсь я щасливою, що мій одяг, одяг української заробітчанки, купують француженки? Ні, не почуваюсь. Просто цей факт у черговий раз ламає мої стереотипи. А тепер я вже й сама думаю купувати гарно збережений одяг, щоб на зекономлені гроші купити білет до Львова. В Іспанії, за твердженням газети La Vanguardia, 38 відсотків іспанців купують уживані речі. Правда, думаю, що великий відсоток припадає на уживані авто: багато іспанців вважаюють, що купити машину з других рук у гарному стані набагато мудріше, ніж купувати нову таку дорогу машину. Уживані машини в Іспанії продають з гарантією на півроку чи навіть на рік. А відсоток уживаних речей, які продаються у світі сягає 20%.
Світ змінюється і ми разом з ним.
У наші часи батькам все частіше доводиться вчитись чогось у дітей. Мій син-студент, якому, як і всім студентам світу, постійно не вистачало грошей, навчив мене продавати уживані речі. Речей, які не одягаєш або вони не подобаються, у шафі з роками накопичується дуже багато. Спочатку я їх відносила у спеціальні контейнери, які в Іспанії є біля торгових центрів або на автомийках. Потім я висилала свій і подарований моїми колегами по роботі уживаний одяг в Україну, щоб допомогти постраждалим на війні. Також з групою українок купували для дітей-сиріт і новий одяг. Але з часом ця діяльність припинилась. А одяг продовжував накопичуватися. Син порадив мені продавати його по інтернету. Він допоміг мені зареєструватися на двох сторінках. Одна зі сторінок є франко-іспанською. Він мені розповів, що частіше його речі купували французи. Це мене здивувало. Але з часом його слова підтвердились: і мої речі частіше почали купувати саме француженки. Цей факт мене дуже дезорієнтував. Я завжди думала, що уживаний одяг купують лишень у бідних країнах. В Україні, коли я розлучилась з чоловіком, уживаний одяг врятував мене і моїх дітей: грошей на новий одяг я не мала.
Коли я приїхала до Іспанії, перші два роки купувала лише уживаний одяг, який продавали щонеділі цигани на базарі. Потім мій чоловік( одружилась вдруге) сказав мені, що більше там нічого купувати не будемо. І ми почали купувати одяг у Zara, Massimo Dutti, Hipercor. Ми тоді почали почуватись набагато краще. Нам здалось, що ми попрощалися зі своєю бідністю, яка переслідувала нас так багато років. І ось коли купувати новий одяг стало нашим повсякденням, нас наздогнала нова хвиля, яка стає все більш могутньою у світі.
Починаючи з 2007-2008 років у Європі і у США набирають популярності магазини одягу з других рук. Багаті американці запрошують оцінщиків додому і потім їхній уживаний одяг забирає магазин на продаж. Є кілька причин, чому люди почали купувати уживані речі. З одного боку, покупці можуть купити уживані речі дуже дорогих фірм, про які звичайна людина ніколи б не могла б і помріяти. Інша причина полягає у тому, що споживачі іноді хочуть випасти з того конвеєра, на який фірми середньої ланки відправили населення розвинених країн. Цей конвеєр спонукає людину щороку міняти гардероб згідно смаків, які пропонують фірми. Ці фірми запозичили китайський принцип робити не надто якісний одяг, щоб споживач з легким серцем викидав старий одяг і у новому сезоні купував новий. І крім того, одяг майже усіх фірм для середнього класу дуже схожий, відображає подібні тенденції. Не всі люди хочуть одягатися або тільки у обліплені джинси чи у однакові зимові куртки. І ще одна причина, чому споживачі почали купувати уживаний одяг полягає у тому, що все більше людей усвідомлює, що кожна футболка, кожне плаття під час його виробництва шкодить довкіллю. Вже навіть виробник якихось дуже популярних джинсів сказав, що він дуже рідко пере свої джинси, так як під час кожного прання джинси ліняють і отруюють воду. На етикетці останніх моїх Levis фірма радить прати нечасто, а пізніше або комусь подарувати або віддати на переробку. Levis вже почали продавати джинси і куртки з перероблених старих виробів. Ну і ще одна причина, економічна. Студенти, молодь, і, можливо, й не молодь купують старі Levis чи Wrangler, а на зекономлені гроші можуть купити білет на літак на екскурсію до якогось європейського міста чи полетіти на канікули покататися на лижах в Альпах. Ну і, звичайно, бідні люди є скрізь.
Світ все частіше задумується над захистом природи. Вже й до сухих туалетів додумались, щоб не використовувати таку цінну воду. Виходить, що Україна з її зручностями на дворі і таким поширеним явищем, як продаж уживаних речей, йде у ногу з часом. Біда тільки у тому, що причини цього зовсім інші. Світ це робить добровільно і з різних мотивів, а українці часто не мають іншого виходу з-за бідності і. Світ встиг пройти цілий виток у своєму розвитку і зараз стоїть на тому ж місці, що й Україна, але на вищому колі.
… Одна моя знайома у Сторожинці мала талант знаходити серед мотлоху уживаного одягу дуже гарні речі. Одного разу вона вишукала білі тоненькі чарівні шкіряні рукавички. Вони були такі тендітні і так контрастували з українською дійсністю. Дивлячись на них, думалось, що ці аристократичні рукавички могли прикрашати руки якоїсь принцеси з Монако на новорічному концерті у Віденський опері. Моя знайома вміла носити ці рукавички саме як принцеса з Монако. Вона має великий шанс знайти серед уживаного одягу і піджак якогось неймовірного персикового чи фіалкового кольору, який спокійно міг бути у гардеробі пані Меркель або чому ні? і у гардеробі Елізавети, англійської королеви.
Чи почуваюсь я щасливою, що мій одяг, одяг української заробітчанки, купують француженки? Ні, не почуваюсь. Просто цей факт у черговий раз ламає мої стереотипи. А тепер я вже й сама думаю купувати гарно збережений одяг, щоб на зекономлені гроші купити білет до Львова. В Іспанії, за твердженням газети La Vanguardia, 38 відсотків іспанців купують уживані речі. Правда, думаю, що великий відсоток припадає на уживані авто: багато іспанців вважаюють, що купити машину з других рук у гарному стані набагато мудріше, ніж купувати нову таку дорогу машину. Уживані машини в Іспанії продають з гарантією на півроку чи навіть на рік. А відсоток уживаних речей, які продаються у світі сягає 20%.
Світ змінюється і ми разом з ним.
Нет комментариев