Президент Макрон і Президент Зеленський. Політик і аматор
Вчора у Франції стався страшний випадок: двадцятилітній юнак відрізав голову вчителю за те, що французький вчитель на уроці, присвяченому свободі слова, показав карикатури на пророка Мухаммада, які знову опублікував журнал CHARIIE HEBDO. Юнак, який виявився московським чеченцем, не захотів здатися поліції, і був застреленим. Президент Франції Еммануель Макрон через кілька годин ПОСПІШНО прибув до школи, де викладав загиблий. Прибув разом з міністром внутрішніх справ Жеральдом Дарманіном і міністром освіти Жаном-Miшелем Бланкером щоб розділити біль колег- вчителів. Одночасно Національна Асамблея стоячи згадали жертву. Президент французів сказав:" Один з наших патріотів був вбитий за те, що навчав свободи висловлювання. Звертаюсь до всієї нації, щоб об'єднатись заради спільних цінностей, заради спільної історії, заради однакових законів. Ця єдність є беззаперечною заради нашого майбутнього як нації".
Франція — колиска європейської демократії. Свобода слова для французів — не просто набір слів. Хоч журналісти журналу Charlie Hebdo заплатили 12 життями за право свободи слова, шкільний вчитель з паризького передмістя через п'ять років розказав учням про те, що люди мають право на висловлювання своїх думок. І знову заплатив своїм життям. І у такий болючий для французів момент Президент Франції вийшов до французів і сказав, що йому теж болить і що він і далі вестиме французів по дорозі, яку виборола французька нація, по дорозі демократії.
В Києві 49-річний ветеран війни Микола Микитенко, який безуспішно шукав зустрічі з Президентом України, 11 жовтня скоїв акт самоспалення. Скоїв тому, що вважав, що Україна йде не тим шляхом, про який офіційно проголосив діючий президент. Влада не карає корупціонерів, не помічає продовження грабування держави, дає важливі посади ворогам України, продовжує як і попередня влада, засуджувати патріотів і кидати їх до в'язниць. Влада робить все можливе, щоб Україна капітулювала і була переможена Росією.
Макрон у момент болю нації сказав, що і йому боляче, що він і надалі вестиме свою націю дорогою демократії. А де наш президент? Чому він не відреагував на наш такий жахливий випадок? Чому він не прийшов на прощання і не сказав, що йому теж боляче, чому він не пояснив, з-за чого він не зміг зустрітись з ветераном? Чому він не запропонував сьогодні зустрітись з ветеранами, щоб надалі запобігти новим самогубствам? І чому не сказав, що не зважаючи на біль, він таки поведе українців по дорозі очищення, правди, законності?
Відповідь лежить на поверхні. Не прийшов, тому що йому не болить. Президентові України байдуже життя українців, особливо якщо це тільки одне життя. Це Макронові важливе життя одного француза. Президент думає не про світлу і чисту дорогу для України. Президентові важливо мати рейтинг, важливо мати своїх людей у владній вертикалі і горизонталі, щоб потрібні люди були на потрібних місцях, щоб потрібні люди й надалі визискували українців у комфортних для себе умовах. А все решта йому до лампочки. Що йому Україна, її минуле, її майбутнє, її мова? Це Макронові важлива Франція, це Меркель важлива Німеччина. Це Путіну важлива Росія. Навіть баламутові Трампу важливі не тільки гроші, але й Америка. І лишень нашим президентам, а зараз це Зеленський, ніколи не боліла Україна. Не боліла тому, що вона не боліла ні їхнім батькам, ні дідам, ні прадідам. І так до двадцятого коліна. І поки українці не усвідомлять, що до влади треба обирати перевірених своїх і тиснути на них весь час, до тих пір нами будуть керувати хижаки, які навіть не намагаються добре відрепетирувати роль очільника нації. Нами керують аматори, яким суфлери наговорюють потрібний текст. Коли ж українці додумаються, що треба робити з суфлерами? Коли українці захочуть вийти з того задушливого світу, у якому немає правди для більшості громадян? З того світу, де під час війни та епідемії скорочують армію, а гроші направляють поліції? Таких КОЛИ є багато. Чи захочуть українці шукати на них відповіді?
Франція — колиска європейської демократії. Свобода слова для французів — не просто набір слів. Хоч журналісти журналу Charlie Hebdo заплатили 12 життями за право свободи слова, шкільний вчитель з паризького передмістя через п'ять років розказав учням про те, що люди мають право на висловлювання своїх думок. І знову заплатив своїм життям. І у такий болючий для французів момент Президент Франції вийшов до французів і сказав, що йому теж болить і що він і далі вестиме французів по дорозі, яку виборола французька нація, по дорозі демократії.
В Києві 49-річний ветеран війни Микола Микитенко, який безуспішно шукав зустрічі з Президентом України, 11 жовтня скоїв акт самоспалення. Скоїв тому, що вважав, що Україна йде не тим шляхом, про який офіційно проголосив діючий президент. Влада не карає корупціонерів, не помічає продовження грабування держави, дає важливі посади ворогам України, продовжує як і попередня влада, засуджувати патріотів і кидати їх до в'язниць. Влада робить все можливе, щоб Україна капітулювала і була переможена Росією.
Макрон у момент болю нації сказав, що і йому боляче, що він і надалі вестиме свою націю дорогою демократії. А де наш президент? Чому він не відреагував на наш такий жахливий випадок? Чому він не прийшов на прощання і не сказав, що йому теж боляче, чому він не пояснив, з-за чого він не зміг зустрітись з ветераном? Чому він не запропонував сьогодні зустрітись з ветеранами, щоб надалі запобігти новим самогубствам? І чому не сказав, що не зважаючи на біль, він таки поведе українців по дорозі очищення, правди, законності?
Відповідь лежить на поверхні. Не прийшов, тому що йому не болить. Президентові України байдуже життя українців, особливо якщо це тільки одне життя. Це Макронові важливе життя одного француза. Президент думає не про світлу і чисту дорогу для України. Президентові важливо мати рейтинг, важливо мати своїх людей у владній вертикалі і горизонталі, щоб потрібні люди були на потрібних місцях, щоб потрібні люди й надалі визискували українців у комфортних для себе умовах. А все решта йому до лампочки. Що йому Україна, її минуле, її майбутнє, її мова? Це Макронові важлива Франція, це Меркель важлива Німеччина. Це Путіну важлива Росія. Навіть баламутові Трампу важливі не тільки гроші, але й Америка. І лишень нашим президентам, а зараз це Зеленський, ніколи не боліла Україна. Не боліла тому, що вона не боліла ні їхнім батькам, ні дідам, ні прадідам. І так до двадцятого коліна. І поки українці не усвідомлять, що до влади треба обирати перевірених своїх і тиснути на них весь час, до тих пір нами будуть керувати хижаки, які навіть не намагаються добре відрепетирувати роль очільника нації. Нами керують аматори, яким суфлери наговорюють потрібний текст. Коли ж українці додумаються, що треба робити з суфлерами? Коли українці захочуть вийти з того задушливого світу, у якому немає правди для більшості громадян? З того світу, де під час війни та епідемії скорочують армію, а гроші направляють поліції? Таких КОЛИ є багато. Чи захочуть українці шукати на них відповіді?
Нет комментариев