Ми впевнені, що в Україні є дієздатна влада?

Та ми рухаємось у якомусь, хоча б комусь зрозумілому напрямку, а не навмання?

Ні, я зараз вже не про ситуацію з суддями КС України, які вирішили підмінити собою президентську гілку.

Я зараз про наш Уряд.

Не про тих міністрів, що в он-лайн режимі звітують про щоденні перемоги над коронавірусом, та про цілий мільйон гривень, який зайшов в бюджет від оренди платних тюремних камер.

Я про весь наш Уряд. На чолі з невиразним прем’єром Шмигалем – менеджером одного олігарха.

Про Уряд, у якого повинен бути план дій по виходу з тієї кризи, в яку вони ж і загнали країну.

Є такий план? Ми можемо його побачити? Бо, якщо такого чіткого плану нема, то ми котимось у прірву. Та стає моторошно. Мова йде вже, навіть, не про розвиток. Мова йде про виживання.

Бо, з тим, що діється сьогодні в державному секторі економіки України про розвиток мріяти недоречно.

Ось поточні показники деяких бюджетоутворюючих державних підприємств критичної інфраструктури:

«Нафтогаз України» — поточні збитки – 11 млрд грн… За наступні 3-и роки збільшаться до 21 млрд грн.

«Енергоатом» — поточні збитки – вже більше 5 млрд грн.

«Центренерго» — поточні збитки більше 3 млрд грн

«Укренерго» (власник магістральних електромереж України) – поточні збитки – 28 млрд грн.

«Укрзалізниця» — поточні збитки більше 14-ти млрд. грн.

На тлі того, що номінальний ВВП України в цьому році прогнозно впаде більш, ніж на 12%, а в наступному році потрібно буде виплатити з бюджету більш ніж 400 млрд грн. зовнішніх боргів, стає абсолютно незрозумілим з яких джерел ми (тобто цей Уряд) плануємо це все покривати.

Висновок,- чим раніше ми змінимо цей бездарний Уряд «розмовного жанру» на професійний та дієвий, тим більше шансів в нас залишиться на виживання. На жаль, в деяких випадках, в прямому сенсі цього слова.

Але, важливо не зробити ще одну помилку,- не замінити Уряд одного олігарха, на Уряд другого, бородатого,- твої поцарювали рік, дай моїм поцарювати…