Три основні аспекти: результату від роботи ТКГ немає.
У новому блозі на каналі «Политика наизнанку» про чергове засідання Тристоронньої контактної групи (ТКГ) з врегулювання ситуації на Донбасі.
Нещодавно пройшла чергова зустріч Тристоронньої контактної групи на тлі заяв ватажка бойовиків «ДНР» Пушиліна щодо можливісті проведення референдуму на Донбасі з питання приєднання до Росії. Варто зауважити, що характер останніх переговорів свідчить по те, що Російська Федерація посилює тиск на дипломатичному фронті.
В інформаційному просторі «республік» активно проштовхується нова ідеологічна концепція розвитку під назвою «Русский Донбасс». Це інформаційна підготовка до інтеграції квазіутворень в РФ.
Кілька днів тому до переговорного процесу були введені т.зв. «спостерігачі» від ОРДЛО. Водночас, найголовніший момент полягає в тому, що 21 січня в онлайн-засіданні несподівано взяв участь заступник голови Адміністрації президента РФ Дмитро Козак, який раніше жодного разу відкрито у переговорах не виступав.
Але що робить українська сторона? Гармаш робить відверто провокативну заяву. У своєму Facebook він назвав те, що відбулося, провокацією Кремля з наміром зірвати переговорний процес і розкритикував ОБСЄ через бездіяльність.
Але хто він? Представник СБУ? Чому він коментує дії української сторони в ТКГ? А що з «єдиним голосом» української делегації у роботі ТКГ Арестовичем? Навіщо нашій делегації два спікери?
Гармаш звинувачує ОБСЄ в пособництві ОРДЛО. В той час, як ОБСЄ робить заяви про зворотне і аргументує появу т.зв. «представників» окупаційних адміністрацій, посилаючись на заяви Володимира Горбуліна, який заявив про те, що не варто обговорювати статус перемовників. Тобто, Україні зараз просто віддзеркалюють ситуацію, відсилають її до першоджерел власних подібних ініціатив.
Більше того, ОБСЄ стоїть на позиціях збереження суверенітету та державної цілісності України. Навіщо ж тоді представники української делегації звинувачують ОБСЄ, тим самим понижуючи її суб’єктність?
Це свідчить про те, що в українській делегації відсутній єдиний центр ухвалення рішень. Тобто, кожен може коментувати що завгодно, попри ухвалене рішення вищого політичного керівництва.
Чому Гармаш грає у свою гру і фактично торпедує ОБСЄ? Чому мовчить Арестович. Що думає Кравчук?
Питань більше ніж відповідей.
Нещодавно пройшла чергова зустріч Тристоронньої контактної групи на тлі заяв ватажка бойовиків «ДНР» Пушиліна щодо можливісті проведення референдуму на Донбасі з питання приєднання до Росії. Варто зауважити, що характер останніх переговорів свідчить по те, що Російська Федерація посилює тиск на дипломатичному фронті.
В інформаційному просторі «республік» активно проштовхується нова ідеологічна концепція розвитку під назвою «Русский Донбасс». Це інформаційна підготовка до інтеграції квазіутворень в РФ.
Кілька днів тому до переговорного процесу були введені т.зв. «спостерігачі» від ОРДЛО. Водночас, найголовніший момент полягає в тому, що 21 січня в онлайн-засіданні несподівано взяв участь заступник голови Адміністрації президента РФ Дмитро Козак, який раніше жодного разу відкрито у переговорах не виступав.
Але що робить українська сторона? Гармаш робить відверто провокативну заяву. У своєму Facebook він назвав те, що відбулося, провокацією Кремля з наміром зірвати переговорний процес і розкритикував ОБСЄ через бездіяльність.
Але хто він? Представник СБУ? Чому він коментує дії української сторони в ТКГ? А що з «єдиним голосом» української делегації у роботі ТКГ Арестовичем? Навіщо нашій делегації два спікери?
Гармаш звинувачує ОБСЄ в пособництві ОРДЛО. В той час, як ОБСЄ робить заяви про зворотне і аргументує появу т.зв. «представників» окупаційних адміністрацій, посилаючись на заяви Володимира Горбуліна, який заявив про те, що не варто обговорювати статус перемовників. Тобто, Україні зараз просто віддзеркалюють ситуацію, відсилають її до першоджерел власних подібних ініціатив.
Більше того, ОБСЄ стоїть на позиціях збереження суверенітету та державної цілісності України. Навіщо ж тоді представники української делегації звинувачують ОБСЄ, тим самим понижуючи її суб’єктність?
Це свідчить про те, що в українській делегації відсутній єдиний центр ухвалення рішень. Тобто, кожен може коментувати що завгодно, попри ухвалене рішення вищого політичного керівництва.
Чому Гармаш грає у свою гру і фактично торпедує ОБСЄ? Чому мовчить Арестович. Що думає Кравчук?
Питань більше ніж відповідей.
Нет комментариев