З КВНщика українця не зробиш
Іноді пам'ять чомусь утримує якісь незначні, на перший погляд, спогади. Вже давненько дивилась по телевізору якийсь зарубіжний фільм, з якого запам«ятала лишень один момент: молодий чоловік пішов зі своєю нареченою в оперу. У найбільш емоційний момент вистави він схильовано дивиться на дівчину. Очі дівчини наповнені сльозами. Серце юнака наповнюється ніжністю: він щасливий, що його майбутня дружина так тонко реагує на оперне мистецтво. Він ще раз переконується, що він зробив вірний вибір і його дружина завжди буде ділити з ним чарівні моменти, які виникають під час контакту з творами великих митців. Але через секунду глядач взнає, що причиною сліз було тісне взуття. І коли дівчина зняла туфлі, її обличчя засяяло від щастя.
У цьому епізоді ми бачимо, що з одного факту можна зробити протилежні висновки, що невірне пояснення якогось факту може мати великі наслідки, можливо, навіть трагічні.
Коли Зеленський балотувався у президенти, то він, у першу чергу, підкреслював свою порядність. Він переконував нас, українців, що для нього буде дуже важливим зробити життя українців кращим і піти з посади з чистим сумлінням і чистими руками.
У своєму недавньому інтерв'ю Аxios на американському телеканалі НВО Зеленський порівняв штурм Капітолію з українськими революціями. Коли я про це взнала, то згадала ту дівчину, яка плакала в опері з-за тісних туфель. Я знаю давно, що Зеленський не є патріотом. Знала, що він до обрання президентом так і продовжував жити у Радянському Союзі, хоч він і любить підкреслювати свій вік. Але коли він все ж вирішив балотуватись на високу посаду, думала, що Зеленський якщо й не розділяє цінності українців, то принаймні буде їх поважати і враховувати під час виконання своїх обов»язків. Але виявилось, що багато українців помилились з оцінкою Зеленського так само, як закоханий юнак у оперному театрі. То виходить, що для Зеленського протести українців, які виходили на Майдани, щоб захистити свій вибір, захистити своє право на гідне життя у правовій державі, схоже на протест накручених пофарбованим півнем маргіналів, які прийшли перешкодити передачу влади людині, яка абсолютно законним чином перемогла на виборах. Світ і українці ще раз зрозуміли, що нашому президентові не можна давати інтерв«ю, тому що ті нісенітниці, які городить наш президент, соромно слухати.
Я не люблю Порошенка. Вважаю, що він приніс багато зла Україні. (https://blogs.uainfo.org/2019/04/28/naybilshiy-grih-poroshenka.html )Але порівнюючи п»ятого з шостим, треба справедливо, на мій погляд, сказати, що сивочолий точно розумніше і також хитріше. І також підступніше. Хоча про останнє, можливо, висновки ще зарано робити. Порошенкові, не дивлячись на його цинічних бандерівців та чоботи українських окупанів, вистачало розуму не чорнити Майдани хоч на словах. Він не посмів дегероїзувати українські революції. А Зеленський уже відверто порівнює американських бандитів з українськими героями. І якщо американська феміда переслідує і неодмінно покарає саме бандитів, українська правоохоронна система, починаючи з часів гетьмана, продовжує і зараз переслідування не бандитів у погонах, не сепаратистів, не вбивць, а тих, хто став на захист України, тих, хто підклав плече державі у час біди.
Перебування на найвищій посадУкраїні так і не зробило з радянського квнщика українського громадянина, не привело до розуміння того, чого прагне велика частина українців, не навчило розуміти цінності тих, для кого слово Україна стоїть поряд зі словами мама, тато, син, дочка, кохання, дружба, вірність.
У цьому епізоді ми бачимо, що з одного факту можна зробити протилежні висновки, що невірне пояснення якогось факту може мати великі наслідки, можливо, навіть трагічні.
Коли Зеленський балотувався у президенти, то він, у першу чергу, підкреслював свою порядність. Він переконував нас, українців, що для нього буде дуже важливим зробити життя українців кращим і піти з посади з чистим сумлінням і чистими руками.
У своєму недавньому інтерв'ю Аxios на американському телеканалі НВО Зеленський порівняв штурм Капітолію з українськими революціями. Коли я про це взнала, то згадала ту дівчину, яка плакала в опері з-за тісних туфель. Я знаю давно, що Зеленський не є патріотом. Знала, що він до обрання президентом так і продовжував жити у Радянському Союзі, хоч він і любить підкреслювати свій вік. Але коли він все ж вирішив балотуватись на високу посаду, думала, що Зеленський якщо й не розділяє цінності українців, то принаймні буде їх поважати і враховувати під час виконання своїх обов»язків. Але виявилось, що багато українців помилились з оцінкою Зеленського так само, як закоханий юнак у оперному театрі. То виходить, що для Зеленського протести українців, які виходили на Майдани, щоб захистити свій вибір, захистити своє право на гідне життя у правовій державі, схоже на протест накручених пофарбованим півнем маргіналів, які прийшли перешкодити передачу влади людині, яка абсолютно законним чином перемогла на виборах. Світ і українці ще раз зрозуміли, що нашому президентові не можна давати інтерв«ю, тому що ті нісенітниці, які городить наш президент, соромно слухати.
Я не люблю Порошенка. Вважаю, що він приніс багато зла Україні. (https://blogs.uainfo.org/2019/04/28/naybilshiy-grih-poroshenka.html )Але порівнюючи п»ятого з шостим, треба справедливо, на мій погляд, сказати, що сивочолий точно розумніше і також хитріше. І також підступніше. Хоча про останнє, можливо, висновки ще зарано робити. Порошенкові, не дивлячись на його цинічних бандерівців та чоботи українських окупанів, вистачало розуму не чорнити Майдани хоч на словах. Він не посмів дегероїзувати українські революції. А Зеленський уже відверто порівнює американських бандитів з українськими героями. І якщо американська феміда переслідує і неодмінно покарає саме бандитів, українська правоохоронна система, починаючи з часів гетьмана, продовжує і зараз переслідування не бандитів у погонах, не сепаратистів, не вбивць, а тих, хто став на захист України, тих, хто підклав плече державі у час біди.
Перебування на найвищій посадУкраїні так і не зробило з радянського квнщика українського громадянина, не привело до розуміння того, чого прагне велика частина українців, не навчило розуміти цінності тих, для кого слово Україна стоїть поряд зі словами мама, тато, син, дочка, кохання, дружба, вірність.
Нет комментариев