Земля феномену
Феномен українства напряму пов’язаний із землею. Саме земля, географічна особливість планетарного розташування, впливає на структурування стосунків між людьми в українських землях. Українська геополітична формація (державне утворення, The State) може виконувати лише одну планетарну функцію – забезпечувати стабільність в просторі перетину торгово-транспортних коридорів обміну матеріальними цінностями. Така природня функція та відповідно особливість цих земель – єднати світи.
Краще за все, Світи людської культури єднаються не мостами, а середовищем. Мости зазвичай будують над болотами, урвищами та іншими ділянками земної поверхні, які є непридатними для життя та людської діяльності. А простори для комунікації, простори для життя заради спільного майбутнього, простори для взаємодії, це зовсім інший підхід до створення порядку життя.
Нажаль Україна, через своїх к(а)ерманичей, обрала не зовсім вірний шлях до реалізації себе як міждержавного планетарного гравця. Наші сучасні політичні діячі воліють займатись таким собі мосто-будівництвом на поталу зовнішнім зацікавленим силам. Вони вперто не розуміють різницю між штучним та природнім.
«Мосто-будівництво», це шлях до занепаду українських земель, винищення українського феномену, загнивання будь-яких новацій та унеможливлення розвитку природньої основи виникнення. На мостах не живуть, їх обслуговують. А під самими мостами життя немає, сама клоака безгрошів’я та нікчемності.
Кожне геополітичне утворення, які ми називаємо «державами», а науковий світ — «статусами» (The States), мають свою певну функцію. Кожне таке утворення виконує певну роль у планетарній взаємодії із такими самими суб’єктами людського простору. Будь-яка країна, колективне людське утворення, яке займає певну територію, має свій статус. Своє призначення, свою роль.
Розуміння цього простого факту, розуміння своєї ролі, свого статусу, своєї планетарної функції, і визначає функціональну форму внутрішньої структури у просторі людських стосунків всередині країни. Будь-яка країна всередині, це наслідок зовнішньої діяльності планетарного суб’єкту.
Україна має один-єдиний варіант для сучасного облаштування життя людей на її землях. Природній. Той, який походить напряму з планетарного розташування. Економіка, економічна модель організації такого людського простору, може бути пов’язана виключно із культурою володіння землею.
Піднесенням функції виробників матеріальних цінностей до рівня основи у створенні порядку життя. Виробники, створювачі, митці, майстри, мають задавати тон усьому порядку людських стосунків. А державні механізми регуляції таких стосунків повинні відповідати базовій основі їх утворення.
В України немає інших шансів відбутися, окрім як відтворити на практиці свій власний порядок землекористування та взаємодії людей заради набуття стану добробуту. Це призначення та функція цих земель – бути місцем-простором, де взаємодіють різні світи-культури. Тут можлива реалізація бажаного формату людського життя, у якому кожен-різний може знайти собі застосування гідне його рівня розвитку та знань. Україна, може й повинна бути місцем-простором, де збуваються мрії людей про гідне життя.
Але все починається із розуміння питання землі та її місця у світогляді людей українських.
Краще за все, Світи людської культури єднаються не мостами, а середовищем. Мости зазвичай будують над болотами, урвищами та іншими ділянками земної поверхні, які є непридатними для життя та людської діяльності. А простори для комунікації, простори для життя заради спільного майбутнього, простори для взаємодії, це зовсім інший підхід до створення порядку життя.
Нажаль Україна, через своїх к(а)ерманичей, обрала не зовсім вірний шлях до реалізації себе як міждержавного планетарного гравця. Наші сучасні політичні діячі воліють займатись таким собі мосто-будівництвом на поталу зовнішнім зацікавленим силам. Вони вперто не розуміють різницю між штучним та природнім.
«Мосто-будівництво», це шлях до занепаду українських земель, винищення українського феномену, загнивання будь-яких новацій та унеможливлення розвитку природньої основи виникнення. На мостах не живуть, їх обслуговують. А під самими мостами життя немає, сама клоака безгрошів’я та нікчемності.
Кожне геополітичне утворення, які ми називаємо «державами», а науковий світ — «статусами» (The States), мають свою певну функцію. Кожне таке утворення виконує певну роль у планетарній взаємодії із такими самими суб’єктами людського простору. Будь-яка країна, колективне людське утворення, яке займає певну територію, має свій статус. Своє призначення, свою роль.
Розуміння цього простого факту, розуміння своєї ролі, свого статусу, своєї планетарної функції, і визначає функціональну форму внутрішньої структури у просторі людських стосунків всередині країни. Будь-яка країна всередині, це наслідок зовнішньої діяльності планетарного суб’єкту.
Україна має один-єдиний варіант для сучасного облаштування життя людей на її землях. Природній. Той, який походить напряму з планетарного розташування. Економіка, економічна модель організації такого людського простору, може бути пов’язана виключно із культурою володіння землею.
Піднесенням функції виробників матеріальних цінностей до рівня основи у створенні порядку життя. Виробники, створювачі, митці, майстри, мають задавати тон усьому порядку людських стосунків. А державні механізми регуляції таких стосунків повинні відповідати базовій основі їх утворення.
В України немає інших шансів відбутися, окрім як відтворити на практиці свій власний порядок землекористування та взаємодії людей заради набуття стану добробуту. Це призначення та функція цих земель – бути місцем-простором, де взаємодіють різні світи-культури. Тут можлива реалізація бажаного формату людського життя, у якому кожен-різний може знайти собі застосування гідне його рівня розвитку та знань. Україна, може й повинна бути місцем-простором, де збуваються мрії людей про гідне життя.
Але все починається із розуміння питання землі та її місця у світогляді людей українських.
Нет комментариев