Який німець нам допоможе?

Який же німець нам допоможе?

Фото з данцем, який помив вікно у вагоні, викликав жваву дискусію серед українців. Кометнарі були різні: від припущення, що це фейк до пропозицій мити вікна тим, хто сидить у кабінетах УЗД і отримує непомірно великі зарплати. Мені, коли я побачила цю новину, стало неймовірно соромно.

Ми, українці, як мантру повторюємо собі щоразу, що ми європейці. Ми обожнюємо виставляти фотографії гарних дівчат в гарних українських строях. Ми часто повторюємо дурнувату байку про те, що наша мова виграла якийсь там конкурс у Парижі з-за своєї краси та милозвучності.
Напевно, нам тАк потрібні позитивні знання про нас самих, що ми, як малі діти крутимось перед дзеркалом у новеньких сандаликах і чекаємо, щоб всі нас хвалили. Але чи не пора нам дорослішати? Чи не пора нам зняти рожеві окуляри і критично подивитись навкруги.

Якби той данець пішов би в залишки якогось лісу, то він, напевно, побіг би до найближчої крамниці, купив би там найбільший мішок для сміття і почав би збирати пляшки, памперси, інший пластик. Але йому б мішка вистачило б ненадовго. Досить швидко він би переконався, що йому треба великого причепа, щоб ще й будівельне сміття позбирати.Тільки куди б він його повіз? Чи є у всіх населених пунктах місце, куди за невелику платню можна вивезти сміття?

А якби той данець чи ще якийсь німець пішов би покупатись до якоїсь української річки, то там окрім пляшок на березі та у воді, він міг би побачити якусь дохлу курку, яку якась газдиня чи газда замість того, щоб закопати, викинув до річки.

Мені дуже соромно, коли угорці змушені виловлювати з прикордонних з Україною річок тисячі пляшок. Що думають угорці, коли виловлюють наші пляшки? Поважають нас? Чому б їм не думати про шматки нашої землі? Можна бути впевненими, що якби б відхопили, то пляшки б одразу з річок та берегів зникли. Чи ви у цьому сумніваєтесь? Ми, українці, часто повторюємо, що росіяни знищили Калінінград. А ми, українці, хіба не знищили наші палаци, не перетворили їх на купи сміття? А ми могли б пишатись тими палацами і водити туди наших дітей. І туристи мали б що подивитись.

Українці живуть погано. Чи є якийсь зв«язок між сміттям, у якому потопає Україна і нашим рівнем життя? Думає, що є, і він є безпосереднім. Сміття, здається, є простою проблемою: люди повинні припинити смітити. Так мали б діяти цивілізовані люди. Цивілізовані люди усвідомлюють, що сміття крім естетики також є проблемою здоров»я: власного, твоєї дитини, твоїх сусідів. Цивілізовані люди розуміють, що сміття не просто треба прибрати з власного подвір«я, його треба віднести туди, де воно принесе найменше шкоди. І цивілізовані люди розуміють, що проблемою сміття має займатись влада. Якщо влада це питання не вирішило, то її не треба більше обирати.

Якщо українці на такому простому питанні не знаходять виходу, то сподіватись вирішити якісь складніші питання навіть не треба намагатись, тому що нічого не вийде.

Останніми днями всі ми читали новину про те, що Меркель та Макрон обговорювали проблеми війни з Путіним без України. Нас це ображає. Звичайно, Макрон і Меркель не ходили по наших засраних туалетах на автостанціях, не їздили нашими брудними потягами, які пахнуть сечею, не прогулювались у наших недокрадених лісах і не бачили ті купи сміття, які ми туди наносили, але вони багато що про нас знають: і про гречку на виборах, і про проплачені мітинги. Як вони мають сприймати всерйоз країну, яка навіть з власним сміттям не може впоратись? Не говорячи вже про корупцію у всіх гілках влади.


Думаю, що є прямий зв»язок між чистим автобусом, чистим потягом, чистим лісом і почуттям власної гідності. Людина, яка перебуває у чистому гідному середовищі, всередині теж буде чистою. Владі вигідно тримати українців у бруді. Важко сподіватись, що у бруді запалиться яскрава зірка. У бруді тільки павуки, мухи та черваки добре почуваються.

Минулого літа я ходила на екскурсію до Чернівецького етнографічного музею. Екскурсовод нам показав курники під очеретяним дахом. Він нам сказав одну цікаву річ: у період румунської окупації щомісяця представник румунської влади ходив по селах і перевіряв, щоб селяни щомісяця білили вапном курники, щоб кури не хворіли. Це була така дезінфекція. Якщо хтось не білив, то мусив платити за це штраф. Я виросла майже у селі. Я не бачила, щоб ця традиція білити курники щомісяця залишилась. І знаю, що часто кури здихали у людей, тому що захворювали. Іноді я чула від старших людей вислів про те, що треба румунського жандаря.

Я проти румунського жандаря. Але я за те, щоб людей вчили порядку. Думаю, що великий вплив у прибиранні сміття мала б зіграти школа. Якби діти разом з батьками кілька років підряд походили б по лісах, по берегах річок, збираючи сміття, то наступні покоління вже в однозначно не смітили. Телебачення замість того, щоб показувати обмальовані двері офісу президента і замість того, щоб показувати одних і тих самих політиків, які повторюють роками одні й ті самі слова, мало б показувати мультфільми на екологічні теми, показувати соціальну рекламу про збір сміття. І, звичайно, зарплата в українців має бути такою, щоб вистачило на оплату збору сміття.

Мене останніми роками знайомі іспанці часто розпитують про те, чи варто поїхати в Україну? Я звичайно відповідаю, що варто. Але, думаю, що мої знайомі можуть вловити якийсь легкий сумнів у моїй відповіді. Звичайно, наша Украна така прекрасна, що її краєвиди, її природа, її люди залишать приємні враження. Але мені б не хотілось, щоб у них не залишилось враження як від Індії: чудова країна, духовне життя дуже багате, але купаються у воді з екскрементами.

Зараз багато українок повиходили заміж за німців, італійців, іспанців. Вони везуть своїх коханих на свою батьківщину. Думаю, що іноді вони потрапляють у неприємні ситуації. І я дуже боюсь, що колись у сімейній дискусії останнім аргументом німця чи француза будуть слова: що ти мені тут можеш говорити, якщо твої співвітчизники навіть туалетів нормальних не вміють побудувати. І що тим французам та німцям можна відповісти?