Заява Арестовича щодо "розвороту на Схід" нагадує елемент дешевого шантажу
Нещодавно в ефірі телеканалу «Дом» Арестович заявив, що Україна розгорнеться на Схід, якщо Захід продовжить здавати інтереси України. За його словами, Євросоюз і політична еліта США розкололися з питань взаємин з Росією.
В МЗС відреагували на заяву спікера української делегації в Тристоронній контактній групі Олексія Арестовича щодо «розгортання України на Схід.
Згодом, спікер Тристоронньої контактної групи по Донбасу Олексій Арестович заявив, що журналісти не так трактували його слова про можливий перегляд геополітичного вектора України, якщо Захід продовжить здавати інтереси України, а також якщо Євросоюз і політична еліта США розкололися з питань взаємин з Росією.
Я вважаю, що має бути колективна чи персональна відповідальність через заяву спікера Тристоронньої контактної групи по Донбасу Олексія Арестовича щодо „розвороту на Схід“.
Зауважу, лунають заяви Арестовича, що ми фактично кинуті напризволяще і в якості наводиться приклад Афганістану, з якого, на думку останнього, США вийшли ледь не кидаючи все своє майно і залишаючи на поталу тих людей, які 20 років підтримували США. Це елемент невігластва. Річ у тім, що це і є той компонент гібридної війни, який запропонували США Російській Федерації у відповідь на позицію Путіна щодо червоних ліній. Для пана Арестовича я пояснюю. США практично штучно створили зону напруженості у “підбрющі” РФ, у зоні її геополітичних інтересів на середньоазійському напрямку. Це, власне, не тільки Таджикистан, але й Узбекистан та Киргизія.Тому досить не випадково нервова реакція РФ, намагання знайти спільну мову з талібами. І, головне, відсутність позитивних результатів зустрічі в Москві.
Зазначу, що це ті елементи, які потрібно знати представникам політичного проводу. І головне, речникам або радникам української сторони, коли вони виходять на загал.
Назву ще один негативний момент.
Коли Арестович говорить про те, що фактично США кинули нас напризволяще — ці заяви, власне, прозвучали на тлі проведення спільних навчань “Сі Бріз”, які по своєму представницькому складу, за кількістю залученої техніки та особового складу були наймаштабнішими за останні роки. І головне, легенди проведення навчань. Бо чи не вперше відпрацьовувалося проведення десантних операцій маючи на увазі звільнення окупованих територій Криму. І в цей момент звучать заяви Арестовича, що нас кинули напризволяще. Чим ця заява продиктована, як не створенням штучних перешкод Україні?
Примітно, що немає жодної реакції на ці відверто провокаційні заяви з боку керівництва Офісу президента.
Те, що відбувається, це нагадує елемент дешевого шантажу. Коли ми стукаємося у двері, нас не пускають, а ми при цьом говоримо про те, що у разі якщо наші вимоги не будуть виконані — ми повернемось спиною до свого стратегічного партнера і поміняємо вектор нашого розвитку.
У мене тоді виникає питання: а якщо ці заяви продукуються, то відповідно має бути якщо не колективна, то персональна відповідальність. Цього ми, на жаль, не бачимо.
В МЗС відреагували на заяву спікера української делегації в Тристоронній контактній групі Олексія Арестовича щодо «розгортання України на Схід.
Згодом, спікер Тристоронньої контактної групи по Донбасу Олексій Арестович заявив, що журналісти не так трактували його слова про можливий перегляд геополітичного вектора України, якщо Захід продовжить здавати інтереси України, а також якщо Євросоюз і політична еліта США розкололися з питань взаємин з Росією.
Я вважаю, що має бути колективна чи персональна відповідальність через заяву спікера Тристоронньої контактної групи по Донбасу Олексія Арестовича щодо „розвороту на Схід“.
Зауважу, лунають заяви Арестовича, що ми фактично кинуті напризволяще і в якості наводиться приклад Афганістану, з якого, на думку останнього, США вийшли ледь не кидаючи все своє майно і залишаючи на поталу тих людей, які 20 років підтримували США. Це елемент невігластва. Річ у тім, що це і є той компонент гібридної війни, який запропонували США Російській Федерації у відповідь на позицію Путіна щодо червоних ліній. Для пана Арестовича я пояснюю. США практично штучно створили зону напруженості у “підбрющі” РФ, у зоні її геополітичних інтересів на середньоазійському напрямку. Це, власне, не тільки Таджикистан, але й Узбекистан та Киргизія.Тому досить не випадково нервова реакція РФ, намагання знайти спільну мову з талібами. І, головне, відсутність позитивних результатів зустрічі в Москві.
Зазначу, що це ті елементи, які потрібно знати представникам політичного проводу. І головне, речникам або радникам української сторони, коли вони виходять на загал.
Назву ще один негативний момент.
Коли Арестович говорить про те, що фактично США кинули нас напризволяще — ці заяви, власне, прозвучали на тлі проведення спільних навчань “Сі Бріз”, які по своєму представницькому складу, за кількістю залученої техніки та особового складу були наймаштабнішими за останні роки. І головне, легенди проведення навчань. Бо чи не вперше відпрацьовувалося проведення десантних операцій маючи на увазі звільнення окупованих територій Криму. І в цей момент звучать заяви Арестовича, що нас кинули напризволяще. Чим ця заява продиктована, як не створенням штучних перешкод Україні?
Примітно, що немає жодної реакції на ці відверто провокаційні заяви з боку керівництва Офісу президента.
Те, що відбувається, це нагадує елемент дешевого шантажу. Коли ми стукаємося у двері, нас не пускають, а ми при цьом говоримо про те, що у разі якщо наші вимоги не будуть виконані — ми повернемось спиною до свого стратегічного партнера і поміняємо вектор нашого розвитку.
У мене тоді виникає питання: а якщо ці заяви продукуються, то відповідно має бути якщо не колективна, то персональна відповідальність. Цього ми, на жаль, не бачимо.
Нет комментариев