Як “пригостити” агресора: поради для мирних жителів тимчасово окупованих територій

Добрий вечір вам, малятка, любі хлопчики й дівчатка. Це я, дід Панас… І сьогодні я розповім казочку для тих хлопчиків і дівчаток, які є жителями тимчасово окупованих територій.
Усідайтеся зручніше в колі радісних родин і насолоджуйтесь цим випуском казок. Я вам хочу розказати тільки те, що треба знати.
Якщо у вашу квартиру чи затишний будинок постукався російський окупант зі словами: «Православниє, дайте водички напиться» — не відмовляйте. Пам’ятайте, ми з вами чемна та гостинна нація, і кожен, навіть російський окупант, має право на останнє бажання. Звертаю вашу увагу — останнє бажання.

Чемно посміхніться м@скалю та згадайте сюжет казки братів Грімм «Братик і сестриця». У Росії цей сюжет більш відомий за казкою «Сестриця Оленка та братик Іванко» зі збірки Олександра Афанасьєва «Народні російські казки».

Нагадаю вам, малятка, любі хлопчики й дівчатка, сюжет цієї казки: «Братик уже кинувся до джерела, нахилився до нього і сьорбнув водиці, і щойно перша крапля її потрапила йому на губи — він став диким козликом».

Звертаю увагу, малята, що «се не казка, а билиця, або бувальщина, сказать». Особливо актуальна для жителів тимчасово окупованих територій.

Для того, щоб перетворити російського окупанта на непритомну істоту, достатньо додати у воду певний інгредієнт, а саме — п'ять-шість таблеток Каптопрес-Дарниця на один літр води.

Можете і більше. Все залежить від вашого сприйняття дійсності. За пів години ви будете мати не дикого козлика, а повністю нерухому істоту.

Ви цілком справедливо можете запитати мене: а, власне, що нам із цим тілом робити далі? Відповідаю. Можете залишити вдома та використовувати його у господарстві в якості опудала на городі. А можете здати його у пункти прийому за цілком нормальні грубі гроші.

От така фігня, малята! Не дякуйте мені за казочку. Пам’ятайте: є речі, за які не потрібно вибачатися.

Все буде Україна!