Україні потрібно закрити небо від росіян – тоді зможемо перейти в контрнаступ

Ми вступили у квітень – другий місяць війни. Російських окупантів вдалося відтіснити від Києва, але він посилює атаки на Донбасі, має намір зламати Маріуполь та повністю захопити Донецьку та Луганську області. Як може далі розвиватися військова складова, зокрема, на Донбасі? Які зусилля військово-політичному керівництву України слід докласти, щоб зламати хід війни на нашу користь?

На мою думку, основне завдання окупаційних військ – вихід на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей. Саме це було з самого початку головною метою воєнної кампанії супротивника. Інші напрями, включаючи Київський, Чернігівський, Сумський – це певною мірою відволікаючі удари. Їхнє завдання – блокування підрозділів ЗСУ, щоб ті не мали змоги допомогти угрупованню наших військ на Донбасі. Важливо розуміти, що на сході України зосереджено найбільш боєздатні підрозділи ЗСУ. Вони мають найсерйозніший бойовий досвід, гарне оснащення.

Наразі, Донецька область захоплена окупантами майже на 60%, Луганська – приблизно на 70%. На цьому напрямку тривають спроби противника оволодіти Маріуполем, блокувати Рубіжне, Северодонецьк, Попасну, Троїцьке, Авдіївку, Мар’їнку та Красногорівку. Окупанти не мають успіху, несуть втрати.

На території Донецької та Луганської областей ЗСУ за минулу добу відбито шість атак ворога, знищено чотири танки, шість одиниць броньованої та сім одиниць автомобільної техніки противника.

В свою чергу, з боку Харкова та Запорізької області окупанти готуються завдати ударів з метою створення «котла» угрупованню українських військ на Донбасі. Невипадково у районі Ізюма зараз зосереджено основні боєздатні підрозділи збройних сил РФ. За оперативною інформацією, з території Росії туди додатково перекинуто підрозділи 106-ї повітряно-десантної дивізії. Агресор намагатиметься пробитися до Слов'янська з метою замкнути оточення.

Друга мета окупантів – відрізати Україну від Азовського моря. Взяти під повний контроль не лише логістичну інфраструктуру (порти у Бердянську, Маріуполі), а й мати можливість для створення так званого сухопутного коридору з території анексованого Криму на територію окупованих районів Луганської та Донецької областей.

І Маріуполь цікавить тут противника не лише як стратегічне місто в політичному плані (економічний потенціал його майже знищили). Окупантам важливим є його глибоководний порт. На відміну від російського Таганрога, він може приймати суди більшої водотоннажності. Маріупольский порт- це значна частина валютних надходжень у скарбницю України. Перевалочна база – імпорт-експорт.

Третя мета противника – контроль над всією Херсонською областю з метою наповнення водою Кримського каналу, що наразі і відбувається.

Варто зауважити, що за оцінками експертів протистояти планам окупантів можна, атакуючи Горлівку та Донецьк, що змусить противника відтягувати сили від Маріуполя.

Так, зокрема, директор New Geopolitics Research Network Михайло Самусь в інтерв«ю для ЗМІ розповів, що деблокування Маріуполя буде важко зробити, але можливо. На думку Самуся, водночас варто б провести асиметричні дії. Наприклад, оточення Горлівки і Донецька. Провести рейд на цьому напрямку. Це викличе в Росії необхідність швидко відтягувати війська від Маріуполя і діяти в районі Донецька, бо там може виникнути загроза для росіян.

Крім того, треба посилювати тиск на міжнародних партнерів. Небо над нами не закривають, літаки не дають. Отже, нам важливо переконати західних партнерів на надання більш потужного озброєння.

Україна має домогтися панування у повітрі, мінімізувавши там російську присутність. Якщо у нас будуть відповідні засоби ППО та ПРО середнього та далекого радіусу дії, ми зможемо ефективно протистояти ракетним ударам з боку агресора, а також у рази якісніше знищувати його авіацію. Навіть передача Україні  радянської системи С-300  стане серйозною підмогою.

Збройні сили України дають відсіч ворогу! Ми – під надійним захистом наших військових. Зберігаємо спокій і віримо в ЗСУ!

І головне – віримо в нашу перемогу!