VIVA UCRANIA! ХАЙ ЖИВЕ УКРАЇНА!

Вчора, 10-го квітня наша асоціація українців «Віче» провели ходу проти війни в Україні у Хіхоні, портовому місті на березі Кантабрійського моря. До мітингів ми вже звикли. Ходу зробили вперше. Думаю, що все вийшло добре. Різні акції вже стали нашим повсякденням.

Цього дня мою увагу привернули маленькі деталі. Деталі, на мій погляд,. наповнені дуже глибоким змістом. Людське життя взагалі у більшості випадків складається з маленьких деталей.

Коли ми запаркували машину і пішли у напрямку до театру Ховеянос з прапором у руках, відчули себе у центрі уваги. Але найбільше мене вразило, що коли ми проходили біля групи підлітків, одного разу років десяти- дванадцяти, а другого разу трохи старших, в обох групах один з хлопчиків неголосно сказали, дивлячись мені в очі « Viva Ucrania!». Сказали неголосно, сором’язливо, так як це роблять підлітки, які вже соромляться бути відвертими у прояві почуттів. У цей момент я відчула той рідкісний момент у житті, коли ти бачиш прояв чистої незіпсованої життям душі. Таких моментів у житті не буває багато.

Пізніше, коли ми зупинились на площі, щоб провести мітинг, на балкон одного з будинків вийшов чоловік. Він почепив на балкон два рушники: один жовтий, інший синій. Вийшов синьо-жовтий прапор.

Пізніше, коли ми вже приїхали додому, в гаражі ми побачили сусіда з його донечкою. Дівчинці, напевно, років вісім. Коли вона побачила наш прапор, вона попросила його потримати. ( взагалі у ці дні іспанські діти вже не раз мене просили потримати наш прапор. А на одному заході, де було багато українців та іспанців, коли мій син залишив прапор на стільці, а потім повернувся, він не знайшов прапор. Прапор пропав)
І ось оця маленька дівчинка взяла прапор у руки і сказала: цей прапор святий. Українці з цим прапором так сміливо боряться.

А потім вона мене спитала: а що є найбільш цінним в Україні? Я відповіла їй, що найбільш цінне в Україні є родюча земля.

Ірене, так звати дівчинку, сказала, що вона б хотіла мати український прапор. Я обіцяла пошити їй невеликого прапора.

Мене здивувала ця дівчина, здивували її слова про наш прапор, здивувало її питання про найцінніше в Україні.

Я ще раз пораділа томУ, що протягом одного дня доля подарувала мені можливість доторкнутись до чистоти і краси дитячих душ.

Пізніше я подумала, що помилилась коли сказала, що найцінніше в Україні то родючі землі. Треба було сказати, що найцінніше в Україні її чудові мужні люди. Але думаю, що всі вже про це і так знають.