Путін крутиться, як вуж на сковороді

На минулих вихідних (2-3 липня, 2022) тиран путін провів кілька нарад у різних форматах. Напружена ситуація із протестами в Узбекистані була панічною повісткою для кремлівської камарильї під час нарад.

Путін та його оточення обговорювали можливість президента Узбекистану Шавката Мірзієєва звернутись за допомогою до РФ. Узбекистан не є членом ОДКБ, оскільки він припинив членство, хоча цю організацію іноді досі називають Ташкентським договором.

Путін під час однієї із нарад порушив питання про можливу пропозицію Узбекистану негайно відновити членство в ОДКБ, проте і путін, і учасники наради дійшли висновку, що надати дієву підтримку узбецькому керівництву, використавши Збройні сили РФ, не вдасться, і від цієї ініціативи відмовитись. Усі боєздатні кремлівські терористи задіяні у війні в Україні, а союзники з ОДКБ можуть надати Узбекистанові хіба-що моральну підтримку.

Обговорювалася й можливість відправки до Узбекистану близько п'ятнадцяти тисяч білоруських військових, якщо Узбекистан негайно відновить себе у складі ОДКБ та звернеться по допомогу. Однак Лукашенко, якому просто натякнули на таку можливість, так переполошився, що поспішив різко відмовитись. А наступного дня Лукашенко навіть публічно оголосив себе чи не стороною конфлікту в Україні, аби його війська не забрали до Узбекистану.

Термінову нараду Путін скликав, коли йому повідомили, що президент Узбекистану висловився, що заворушення у його країні були ініційовані ззовні. Таке посилання терорист путін розцінив як пролог до прохання про допомогу. За підсумками нарад було надано розпорядження по лінії кремлівського МЗС передати узбецькій стороні м'яко, але наполегливо, що звернення по допомогу небажане. У принципі, вранці в неділю, 3 липня, ситуація в Узбекистані дещо заспокоїлася і Путін навіть резюмував нараду словами «мабуть, пронесло».

Але як би там не було, вже в суботу вночі путін прийняв остаточне рішення, що при зверненні Узбекистану за допомогою потрібно відповісти відмовою, зіславшись на внутрішній узбецький конфлікт та відсутність зовнішнього впливу на Узбекистан.

Тільки-но путін вирішив проблему з претензіями талібів на території Таджикистану, заплативши п'ять мільярдів доларів, чим фактично врятував ОДКБ, як виникла нова напасть – Узбекистан. Так ніяких доларів не напасешся. Отож путін, під час обговорення можливості відновлення Узбекистану у складі ОДКБ, особисто сказав: «ОДКБ – це фікція, за яку час переставати чіплятися. Хто хоче захисту – ласкаво просимо до складу РФ».