Окупанти не можуть вийти на адмінкордони Донеччини й Луганщини: чому перенесли псевдореферендум в "ЛНР".
Триває сто шістдесят восьма доба героїчного протистояння Української нації російському воєнному вторгненню.
За інформацію Генштабу ЗСУ, російські окупанти вели наступальні бої поблизу низки населених пунктів на Бахмутському та Авдіївському напрямках, але успіху не мали і змушені були відійти, біля Кодеми і Пісків бойові дії тривають.
На мій погляд, основним театором військових дій найближчим часом буде саме Донецький напрямок. Це в першу чергу пов'язано з виконанням окупаційною армією другого етапу так званої «спецоперації». А саме – встановлення росіянами контролю за Донеччиною та Луганщиною у їхніх адміністративних кордонах. На це будуть кинуті всі сили.
Варто зазначити, що в «ЛНР» вже заявили про те, що хочуть перенести дату «референдуму» про входження до складу РФ. Ватажок т.зв. «ЛНР» Пасічник заявив, що проведення «референдуму» про входження так званої «Луганської Народної Республіки» до складу країни-агресора можливе лише після звільнення території «Донецької Народної Республіки».
Тому вихід на Бахмут, Краматорськ, Слов'янськ – це наразі, на мою думку, першорядне для окупантів завдання. Відповідно, головний упор буде зроблено на Донецькому напрямку і, як його складовою, Харківському. Я не виключаю можливого відновлення просування Ізюмського угруповання противника у напрямку Слов'янська та Барвінкового.
Щодо передислокації противника на півдні, на мою думку, цей напрямок для РФ не є пріоритетним у наступальному сенсі.
Стягуванням туди сил та засобів окупанти намагаються зупинити поступове просування ЗСУ вглиб окупованих територій Херсонської області. Тому що це просування має навіть не військовий, а політичний ефект – особливо після анонсування цього контрнаступу президентом України та представниками Генштабу ЗСУ.
Щодо ймовірністі мирних переговорів, варто звернути увагу на заяви Путіна і турецького лідера Ердогана. Останній позиціонує себе посередником. Згідно цих заяв ніхто не виключає переговорів як таких.
Ключове – порядок денний. Що саме буде запропоновано. Якщо територіальні поступки – позиція України є однозначною. Ми на такі поступки не підемо. Плюс — фактором, що вплине на можливість переговорів, може стати проведення окупантами псевдореферендумів. І тут українська сторона, знову ж таки, має чітку позицію– у разі будь-яких так званих «референдумів» переговори про мир стануть взагалі неможливими.
За інформацію Генштабу ЗСУ, російські окупанти вели наступальні бої поблизу низки населених пунктів на Бахмутському та Авдіївському напрямках, але успіху не мали і змушені були відійти, біля Кодеми і Пісків бойові дії тривають.
На мій погляд, основним театором військових дій найближчим часом буде саме Донецький напрямок. Це в першу чергу пов'язано з виконанням окупаційною армією другого етапу так званої «спецоперації». А саме – встановлення росіянами контролю за Донеччиною та Луганщиною у їхніх адміністративних кордонах. На це будуть кинуті всі сили.
Варто зазначити, що в «ЛНР» вже заявили про те, що хочуть перенести дату «референдуму» про входження до складу РФ. Ватажок т.зв. «ЛНР» Пасічник заявив, що проведення «референдуму» про входження так званої «Луганської Народної Республіки» до складу країни-агресора можливе лише після звільнення території «Донецької Народної Республіки».
Тому вихід на Бахмут, Краматорськ, Слов'янськ – це наразі, на мою думку, першорядне для окупантів завдання. Відповідно, головний упор буде зроблено на Донецькому напрямку і, як його складовою, Харківському. Я не виключаю можливого відновлення просування Ізюмського угруповання противника у напрямку Слов'янська та Барвінкового.
Щодо передислокації противника на півдні, на мою думку, цей напрямок для РФ не є пріоритетним у наступальному сенсі.
Стягуванням туди сил та засобів окупанти намагаються зупинити поступове просування ЗСУ вглиб окупованих територій Херсонської області. Тому що це просування має навіть не військовий, а політичний ефект – особливо після анонсування цього контрнаступу президентом України та представниками Генштабу ЗСУ.
Щодо ймовірністі мирних переговорів, варто звернути увагу на заяви Путіна і турецького лідера Ердогана. Останній позиціонує себе посередником. Згідно цих заяв ніхто не виключає переговорів як таких.
Ключове – порядок денний. Що саме буде запропоновано. Якщо територіальні поступки – позиція України є однозначною. Ми на такі поступки не підемо. Плюс — фактором, що вплине на можливість переговорів, може стати проведення окупантами псевдореферендумів. І тут українська сторона, знову ж таки, має чітку позицію– у разі будь-яких так званих «референдумів» переговори про мир стануть взагалі неможливими.
Нет комментариев