Як треба любити Україну: до глибини душі чи до глибини кишені?

Всі, хто вже давно виїхав з України, пам’ятають ті часи, коли іспанці чи, скажімо, португальці не знали, хто такі українці. Ті українці, які не представлялись своїм закордонним знайомим росіянами, пам’ятають, як часто їм доводилось пояснювати іноземцям, де знаходиться Україна і якою мовою розмовляють українці.

У світі живе багато народів, яким не треба пояснювати, хто вони, звідки прийшли і що про них відомо.

Португальців знають з-за їхнього колись грізного панування на морях, і також за це знають англійців. Іспанців знають з-за їхнього відкриття Америки, з-за інквізиції, з-за Дон Кіхота, Грецію з-за Одисеї та Іліади, Рим з-за Римської імперії, Францію з-за Свободи Рівності і Братерства, Сорбони, Бастилії, Монголію з-за Золотої Орди, США знають з-за багато чого і багато хто мріє там жити, Індію з-за Махатми Ганді і з-за йоги, з-за пошуків гармонії з самим собою.

А Україну? З-за Чорнобиля, Майданів та війни. Поки що саме ці три слова асоціюються у іноземців з нашою країною. Але до цих трьох слів протягом останніх п’яти місяців додались слова “мужність”, “сміливість”, “хоробрість”, і, впевнена що, невдовзі додадуться слова “пореможці росії”.

Коли ми переможемо росію, в будь-якому куточку планети вже не треба буде пояснювати, де знаходиться наша країна, чим вона відома і що вона дала світові. Коли ми переможемо, багатьом людям у світі стане легше дихати, у багатьох народів з’явиться надія на відновлення справедливості, на те, що маленькі країни теж мають право на існування без загрози бути проковтнутими великими країнами.

Багато українців після перемоги вже будуть з гордістю говорити, що вони українці, а не росіяни. Впевнена, що багато росіян також почнуть говорити, що вони українці. І ще, думаю, українці припинять мріяти про виїзд за кордон: життя в Україні буде привабливим і для молодих і для літніх.

Про українців- переможців писатимуть книги, зніматимуть фільми. В Україну будуть приїздити багато туристів. Все буде дуже гарно і добре. Але це й майбутньому, після перемоги.

Хочу звернутись до заробітчан. Ми з вами живемо у мирних закордонних країнах. Хто гірше, хто краще, але ми влаштували наше життя, життя наших дітей і дехто вже й онуків. Ні нашому життю, ні життю наших родин ніщо не загрожує. Наші діти не гинуть на війні. Але гинуть діти наших співвітчизників. Невже ми будемо тільки розглядати фото загиблих, опублікованих у ФБ і ставити наші сльозливі вподобайки? Тільки цим ми будемо підтримувати нашу дорогу Україну?

Думаю, що цього замало. Можливо, колись або ми самі або наші онуки спитають нас: а що ти зробив для перемоги України? І що ми відповімо: під кожним повідомленням про загибель воїна я ставив вподобайку?

І це все, що ти зробив для України?

Хтось десь із закордонних українців колись сказав: Україну треба любити не тільки до глибини душі, а й до глибини кишені. І зараз настав момент любити до глибини кішені. Поки не закінчиться війна, кожен з нас має вирішити, яку суму щомісяця він може переказувати на допомогу Україні. Це може бути 20-30 євро, які суттєво не погіршать вашу економічну ситуацію. Хто може, дасть більше. Але робити це потрібно ПОСТІЙНО. Кожен з нас має людей, яким довіряє, і знає, що допомога дійде до тих, хто її потребує, якщо ми перекажемо цим людям. Наша допомога врятує багато життів. Невже життя наших українців не важливіші за один обід у ресторані, за десяту пару джинсів чи третю прикрасу на руці, чи ще одні кульчики?

У вересні асоціації українців Іспанії хочуть оголосити збір коштів на одну важливу для українських вояків річ. Дуже б хотілось, щоб наша мета була досягнута. Впевнена, що ми зробимо разом цю велику справу.

Наші хлопці і дівчата на фронті ризикують своїми життями для того, щоб Україна стала квітучою демократичною державою. Наші діти за кордоном не ризикують нічим. Невже ми не можемо щомісяця робити пожертви, щоб рятувати життя дітей наших співвітчизників?

Вірю, що багато хто з вас робить і буде робити пожертви для наших військових. В Україні багато хто втратив роботу, не отримує платню. А ми, заробітчани, у переважній більшості працюємо і щомісяця отримуємо гроші. Робімо велику справу – наближаймо перемогу над росією. Підставимо плече нашій ненці.

СЛАВА УКРАЇНІ!