Мразота руссоправославна

Тільки-но побачив інформацію, що Онуфрій з РПЦвУ зустрічався з полоненими окупантами в Києво-Печерській лаврі, побажав їм «здоров'я та якнайшвидшого повернення до сімей», роздав молитвослови, іконки та шоколадки, а також заспівав «Многая літа» поіменно. Він також заявив, що молиться за «всіх людей на полі бою» — тобто, і за окупантів, котрим навіть побажав «божої охорони».
==
Яка все ж таки мразота руссоправославна… І воно ж має нахабство говорити від імені українців, бодай частини!

«Хочу побажати вам здоров'я, щоб Господь повернув вас у свою батьківщину, сім'ї. Щоб ви побачили матерів, сестер, дружин, дітей, братів, друзів. Хотів би, щоб ви їм сказали такі слова: ми не хочемо війни, яка сьогодні ведеться в Україні [тобто, воліли би здатись окупантам і не воювати?! — ОГ]. Ми не хочемо, щоб руйнувалися наші міста, селища, щоб гинули наші та ваші люди. Не хочемо, щоб матері ні в Україні, ні в Росії зустрічали своїх мертвих синів».

Тут курва Онуфрій щось поплутав. Якщо вже ліпить «ми» — то ми якраз хочемо «щоб гинули їхні люди» (хоча які з них «люди»?), щоб російські матері зустрічали своїх мертвих синів. І не хочемо, щоб окупанти були здорові. Не хочемо, щоб вони «повернулись в свої сім'ї», не хочемо, щоб вони «побачили матерів, сестер, дружин, дітей, братів, друзів» — хіба що в теплій компанії Ґіві і Мотороли в найбільшому казані.

ПЦУ негайно висловила обурення подібним свинством. Але вже після цього акту з усіма ознаками діяння, караного за ст.111 ККУ «Держзрада» РПЦ спокійно влаштувала ходу диверсантів в тилу. Хоча все ж не дуже спокійно: їм плювали під ноги, закривали магазини, щоб не продавати нічого «прочанам», на вході в Волочиськ, Підволочиськ, ще кілька міст і містечок декого місцеві відтовкли…