Чи закінчиться війна з капітуляцією рф? Україна має запозичити ізраїльський досвід.

Нещодавно у статті для видання «Укрінформ» головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний написав, що існують всі підстави вважати, що тривалість повномасштабної війни, яку розв’язала Росія на території України, перетне календарні межі 2022 року.

Тим не менш, головнокомандувач не виключає потенційний успіх контрнаступу Збройних сил України протягом 2023 року, що може дати шанси на більш швидке завершення війни. Але, на думку Залужного, війна не зупиниться, навіть якщо росія втратить контроль над окупованим Кримом.

На моє переконання, крапку у війні має поставити саме капітуляція росії, інакше світ отримає ще один заморожений конфлікт.

Якщо ми проаналізуємо характер військового протистояння на колишньому пострадянському просторі, то всі конфлікти є замороженими. На всіх територіях, не зважаючи від укладених мирних угод: від Карабаха до Придністров’я. Фактично, якщо росія буде приставати на якісь перемовини, то виключно з вимогою територіальних поступок з боку України з метою подальшого розхитування ситуації всередині самої країни. Це буде постійна зона напруженості.

Україна без сумніву переможе, відновить територіальну цілісність. Але де гарантія, що через рік-два –десять не повториться ситуація і росія знову почне війну.

У своїй статті Залужний наголошує на тому, що втрата значної кількості запасів матеріальних засобів для збройних сил країни-окупанта матиме лише тимчасовий ефект. Втрати в особовому складі й техніці, щонайменше, в плані чисельності, росіяни з часом можуть поповнити.

Відповідь очевидна- жодних гарантій нема. Росія –споконвічний ворог.

ВІдкритим залишається питання, чи можуть допомогти наші західні партнери демілітаризувати росію. До останнього часу вони не були зацікавлені в розпаді рф. Більше того, робили все можливе, щоб сповільнити децентралізаційні процеси всередині самої росії.

Мовиться про те, що є побоювання появи більше десятка квазіутворень з ядерною зброєю. Тому, на їх думку, легше домовлятись і контролювати одного дикуна, ніж мати справу з 12-15 дикунами, один з яких виявиться абсолютно неконтрольованим.

Постає чергове питання, що тоді нам в такому випадку робити: стіну будувати, рови копати, мінувати кордони?

На моє переконання, треба ретельно вивчати та запозичати досвід Ізраїлю — країни, яка живе в стані перманентної війни протягом останніх десятирічь. Потрібно переоснащувати ЗСУ, який єдиний гарант територіальної цілісності, недоторканості наших кордонів.

Варто привчити населення до можливості постійної ескалації, військового протистояння, підвищення мотивації українців щодо захисту держави. Також необхідно проводити реформування спецслужб, перегляд їх функціоналу.