Остання крапля

Думав не буду нічого писати одразу, бо все одно виходить просто — паскуди й так багато раз Почекав годину, дві, три… та хоч вічність чекай — руSSня, ви покидьки.

Всі, всі хто хоча б щось не зробив проти режиму, всі, хто його підтримує, активно чи пасивно. Вам на цій планеті сволоті жити. Як жити, існувати — обертаючись.

Ви блєєтє, що вас в ресторанах відмовляються обслуговувати, в готелі селити. Да вас скоро тупо пи*дити будуть.

Не гопота, а останні очкарики, інтелігенти, скрипалі в найбільш цивілізованих країнах. Тільки почують мааааасковскає акання — тупо будуть пи*дити. Під аплодисменти одних й байдужий, незасуджуючий погляд інших.

А ті, хто натискає гашетку, знайте — сьогодні ви стали на крок ближче до вашого відстрілу, персонального, кожного.

Є в мене інтуїтивне відчуття помножене на диплом історичного факультету, що це була остання крапля у багатьох. Світ знає чимало подібних прикладів, тож не дивуйтеся, мразота, що там може стати на один більше. Але ви про це вже не дізнаєтеся.
Паскуди.