Політичний контекст з початком нового року починає витісняти власне військовий
Все почалось із дискусії з позбавлення мандатів депутатів ОПЗЖ та звільнення Арестовича з ОП. Останній місяць, якщо помітили, все більше з'являються емоційних відеозвернень різних військовослужбовців з коментарями щодо актуальних політичних питань. Можливо у кожного є свої резонні думки щодо цього. Я поділюсь своїми.
Чи це небезпечно? Важко поки однозначно на це відповісти щось категоричне, бо фабула цього ланцюжка тільки закручується. Попереду багато буде відставок та ротацій. На перший погляд, в їх основі лежать апаратні інтриги та підкилимні бої в еліті. Без цього ніяк.
Політитичний дискурс сам по собі дробить суспільство на кластери, які починають між собою конфліктно взаємодіяти. Проте, не шукайте тут ворожі інформаційні волохаті руки, адже це об'єктивний процес.
Насправді відновлена політизація зараз вкрай важлива з точки зору реанімації плюралізму, змагальної культури та альтернативного дискурсу, що об'єктивно просіли в умовах війни і одномірна реальність не викликає якісної картини.
Чи робить це хтось спеціально для підриву солідарності суспільства у переддень нового етапу війни, що, напевно, буде полягати у спробі «жирного наступу» росіян? Не впевнений, що це якось серйозно може вдарити по міці ЗСУ, нашій установці на підтримку ідеї територіальної реставрації чи підірвати легітимність керівника держави.
Справа не про це. Однак, припускаю, що череда скандалів, антикорупційних плясок та журналістських історій буде лише збільшуватись.
Зверніть увагу, «точки входу» антикорупційних хвиль — пов'язані із прозахідними колами видання та ресурси. Історія з вбивством агента ГУР Кирєєва, яка кидає тінь на підрозділи СБУ, взагалі була інспірована західним медіа.
Логічні міркування виводять на думку про початок великого антикорупційного «терору». І з високою ймовірністю можу сказати, що це залагоджено із західними союзниками.
Напевно, вони вважають, що перед вирішальною фазою війни Українська держава має створити потужний і міцний хребет урядування з максимальною вакциною проти корупції, яка може стати найбільшою і перспективною вразливістю в умовах слабкопрогнозованого сценарію наступної фази війни.
Якщо Захід серйозно «впрягається» в максимально проукраїнський фінал війни, суттєво збільшує воєнну допомогу і переходить до більш активної протидії інформаційним та дипломатичним намірам РФ — то йому потрібна гарантія, що топ-корупційний «гештальт» України має бути максимально прикритий. Бо інакше, токсична бюрократія України ризикує перетворитися в більш ефективнішу «п'яту колону» для Кремля ніж навіть ОПЗЖ.
Питання дуже просте: заради чого тоді ця війна? Заради продовження паразитування над державою та залишення схем і оборудок? Тоді однією рукою подати до війського перевороту після війни, який навіть Захід не зможе бути зупинити.
Чи це небезпечно? Важко поки однозначно на це відповісти щось категоричне, бо фабула цього ланцюжка тільки закручується. Попереду багато буде відставок та ротацій. На перший погляд, в їх основі лежать апаратні інтриги та підкилимні бої в еліті. Без цього ніяк.
Політитичний дискурс сам по собі дробить суспільство на кластери, які починають між собою конфліктно взаємодіяти. Проте, не шукайте тут ворожі інформаційні волохаті руки, адже це об'єктивний процес.
Насправді відновлена політизація зараз вкрай важлива з точки зору реанімації плюралізму, змагальної культури та альтернативного дискурсу, що об'єктивно просіли в умовах війни і одномірна реальність не викликає якісної картини.
Чи робить це хтось спеціально для підриву солідарності суспільства у переддень нового етапу війни, що, напевно, буде полягати у спробі «жирного наступу» росіян? Не впевнений, що це якось серйозно може вдарити по міці ЗСУ, нашій установці на підтримку ідеї територіальної реставрації чи підірвати легітимність керівника держави.
Справа не про це. Однак, припускаю, що череда скандалів, антикорупційних плясок та журналістських історій буде лише збільшуватись.
Зверніть увагу, «точки входу» антикорупційних хвиль — пов'язані із прозахідними колами видання та ресурси. Історія з вбивством агента ГУР Кирєєва, яка кидає тінь на підрозділи СБУ, взагалі була інспірована західним медіа.
Логічні міркування виводять на думку про початок великого антикорупційного «терору». І з високою ймовірністю можу сказати, що це залагоджено із західними союзниками.
Напевно, вони вважають, що перед вирішальною фазою війни Українська держава має створити потужний і міцний хребет урядування з максимальною вакциною проти корупції, яка може стати найбільшою і перспективною вразливістю в умовах слабкопрогнозованого сценарію наступної фази війни.
Якщо Захід серйозно «впрягається» в максимально проукраїнський фінал війни, суттєво збільшує воєнну допомогу і переходить до більш активної протидії інформаційним та дипломатичним намірам РФ — то йому потрібна гарантія, що топ-корупційний «гештальт» України має бути максимально прикритий. Бо інакше, токсична бюрократія України ризикує перетворитися в більш ефективнішу «п'яту колону» для Кремля ніж навіть ОПЗЖ.
Питання дуже просте: заради чого тоді ця війна? Заради продовження паразитування над державою та залишення схем і оборудок? Тоді однією рукою подати до війського перевороту після війни, який навіть Захід не зможе бути зупинити.
Нет комментариев