Темні часи. Дюнкерк

Поки геніальні фільми про нашу нинішню війну ще, можливо, навіть не задумані нашими геніальними режисерами і сценаристами, а дух український треба чимось підтримувати, подивіться ці два фільми. Ці фільми розкажуть нам, що і з безвихідних ситуацій можна знайти вихід, коли уряд і народ країни об'єднують свої зусилля тому, що знають, що у них є тільки один вихід, щоб продовжити існувати як держава: перемогти ворога.

Вчора і позавчора я їх подивилась. Саме у цій послідовності. Так вийшло випадково. Але їх варто подивитись так, начебто це дві серії одного фільму.

Фільм " Темні часи" розповідає нам про трагічний період історії Європи, коли одна за однією європейські країни падають під ноги нацистської Німеччини. Франція вже смертельно поранена, а Чемберлен, прем'єр міністр Великобританії допустив таку ситуацію, коли ВСІ англійські сухопутні збройні сили знаходяться на території Франції, яка з дня на день опиниться під владою німців.
Видатний англійський політик Черчіль завжди мріяв стати прем'єр міністром Великобританії. Його мрія виповнюється, але чи можна радіти цій посаді, коли існуванню Великобританії як незалежній державі, можливо, залишилось існувати кілька днів?

Актор Гаррі Ольдман чудово грає товстого, неповороткого Черчіля, який має надлюдські сили працювати багато годин на добу. Незважаючи на свої 66 років, Черчіль щодня вживає багато віскі, палить дорогі кубинські сигари, їсть смажену підчеревину і має стільки енергії, що і набагато молодші люди з його команди часто не витримують його ритму.

Дружина Черчіля, яку грає Крістіан Томас, завжди підставляє плече чоловікові, є його порадницею, стримує норовистий характер політика.

Фільм показує еволюцію Черчіля, який випробовує різні методи, щоб врятувати Великобританію: від солодкої неправди у зверненні до нації до розповіді про жорстоку реальність, яка здається безнадійною.

Мені у фільмі особливо сподобався момент, коли розгублений зневірений Черчіль лежить у ліжкові і до нього несподівано приходить з візитом король Георг VI. У короля з Черчілем не дуже гарні стосунки. Королю не подобаються стиль життя Черчіля. Але король щось таке розгледів у прем’єр міністрі, що починає вірити, що він зможе сотворити те чудо, яке врятує Англію. Здається, що Черчілю, як висушеним і гарно складеним у каміні дровам не вистачало запаленого сірника, щоб розгорітись. Віра короля є тим сірником, який його запалює. І Черчіль розгоряється. Політики з парламенту, навіть однопартійці, від нього відвернулись. Підтримка короля надихнула Черчіля.

У фільмі є кілька дуже вдалих операторських знахідок. Однією з них є спілкування Черчіля з мапою. Протягом фільма Черчіль багато разів підходить до мапи, намагаючись відшукати на ній відповідь на питання, як врятувати Англію. І мапа врешті решт дає йому відповідь.

Політичні суперники тиснуть на Черчіля вимогою розпочати перемовини з Гітлером про підписання мирного договору. Черчіль намагається не давати чіткої відповіді на ці вимоги. Але після того, як він майже погоджується, він починає дуже чітко усвідомлювати, що не для того Гітлер почав світову війну, щоби дати гарантії миру Великобританії і зберегти її незалежність. І він про це говорить парламенту і народу Англії:
— Якщо ми підпишемо договір з цим злочинцем, Великобританією почнуть правити гітлерівські маріонетки і ми зникнемо як держава. Люди рано чи пізно мусять вмерти. Краще вмерти, лежачі у калюжі власної крові, захищаючи наше узбережжя, наші лани, наші міста, наші вулиці, кожен будинок, але не стати рабами цього негідника! У нас немає іншого шляху, ніж боротьба.

Не дивлячись на те, що Черчіль у своїй промові у парламенті намалював досить чорну перспективу, і парламент, і народ Англії підтримують його і сповнюються рішучості. Країна вирішує воювати. Черчіль знаходить несподіваний спосіб врятувати і повернути більшу частину збройних сил додому.

У фільмі є моменти, які, думаю, привернуть увагу українців. Наприклад, ми дізнаємось, що дружина Черчіля жаліється йому, що вони витрачають надто багато грошей і що вона не може оплатити рахунків. Черчіль обіцяє їй, що буде палити не більше чотирьох сигар в день.

Є в фільмі моменти, які нам нагадають нам перші місяці війни. Наприклад, подібним до нашої війни у фільмі є те, що Черчіль на початку війни теж, як Зеленський, благав про допомогу і змушений був вислуховувати чемні відповіді Рузвельта про те, що він дуже співчуває і що нічим не може допомогти. Черчілю довелось докласти багато зусиль, щоб довести США, що війна з Гітлером не є тільки європейською війною.

Про те, яким чудом вдається врятувати велику частину збройних сил Великобританії, ми дізнаємось з другого фільму " Дюнкерк".

Черчіль придумав, що через Ла Манш військовослужбовців можна перевезти з допомогою рибальских корабликів. Коли кадрові офіцери вперше чують пропозицію Черчіля, вона здається їм безглуздою. Така ідея не могла б виникнути у голові професійного військового, але вона з'явилась у геніальній голові Черчіля. Саме ця божевільна ідея врятувала Великобританію, а потім і Європу від нацистів.

У фільмі багато жахів, страждань. Є багато моментів, коли усвідомлюєш, як швидко на війні ситуація, коли ти, здається вже врятований і в безпеці, і тобі заздрять ті, хто залишився за бортом корабля, змінюється, і твій порятунок стає твоєю загибеллю.

Поряд з жахом, стражданнями, ми бачимо, як звичайні мирні люди перетворюються на сміливих і мужніх рятівників. Бачимо, як війна з одних людей витягує найгірше, а з інших — найкраще. Бачимо, як люди, здається, ламаються, але у сприятливих ситуаціях, при підтримці, знову знаходять внутрішню рівновагу.
У фільмі є момент, коли рибальский корабель з капітаном, сином і другом сина пливуть до берегів Франції взяти на борт своїх вояків. По дорозі вони рятують військового, який єдиний врятувався із затонулого корабля. Військовий, напевно, внутрішньо готувався до смерті, він не сподівався на порятунок. І коли вже на рибальському корабліі він взнає, що корабель пливе в зону бойових дій, він вимагає плисти до берегів Англії. Між ним і одним з підлітків відбувається сутичка. Військовий штовхає хлопця. Хлопець падає сходами і забиває голову.

Коли пізніше на корабель піднімаються врятовані солдати, підліток помирає. Але інший підліток так і не розказує військовому про смерть друга. Думаю, що не розповів тому, що розумів, що військовий був у стані шоку, він боявся ще раз повернутись у те пекло, з якого вдалося вийти живим, і саме тому вдарив підлітка. Інший же підліток вирішив не навантажувати військового відчуттям провини, так як у військового попереду ще була довга війна за Англію, і він мав йти на цю війну з чистою совістю.

Напевно, всі війни подібні. Багато подібного є між війною у цих фільмах і нашою сьогоднішньою.
У фільмі, правда, немає корупції. Навіть прем'єр міністр Великобританії, небідний аристократ, який, за його словами ні разу в житті не стояв у черзі за хлібом, мусив економити на сигаретах.

А у нас корупція тягнеться ще з часів Леніна. Я пам'ятаю дитячі книжечки, в яких писалося, що Ленін у період революції і громадянської війни, бідний, пив чай з сушеної моркви і розмочував собі чорні сухарі. А пізніше радянський народ дізнався, що ленінська радянська верхівка їла французькі сири, анчоуси, гусячі паштети і відкривали у замороженому Петрограді форточки, бо в кабінетах було жарко.

Наші військові і наш народ, як і англійці, вирішили, що тільки перемога нам дозволить зберегти нашу державу. Чи дозволить корупція зберегти Україну?