Рейтинг Путіна
Одна з базових ідей українського наративу війни — свідома та щира підтримка росіянами війни та Путіна.
Щоправда, знаходяться такі, хто все-таки хотів би розділити режим Путіна та росіян, а росіян поділити на «хороших» і «поганих». При цьому, деякі вважають, що рейтинг Путіна — це наслідок страху та покори.
Дослідження політологів та вчених Тімоті Фрая (професора Колумбійського університету), Джона Рейтера (доцента университету Вісконсін-Мілуокі) та їх колег, що спеціалізуються по темі України та Росії, підтверджують факти реальної рейтингової популярності Путіна.
Щоб виміряти, наскільки росіяни відповідають чесно на питання про підтримку Путіна, вчені розділити респондентів на дві групи. Одній дали список з трьох випадкових політиків, іншій — такий же список, але добавили Путіна.
Кожній групі дали завдання — назвати лише кількість політиків зі списку, яких вони підтримують. Таким чином, з'являлась можливість деперсоніфікації та зняття умовного репресивного страху, який був би у випадку необхідності назвати конкретні персоналії.
За результатами дослідження вчені обрахували різницю середніх значень в кожній з груп. Різниця між середніми показниками склала 0,65, що було інтерпретовано як 65% підтримки Путіна без фактору тиску та страху.
Дослідники стверджують, що популярність Путіна значно зросла після повномасштабного вторгнення в 2022 році. Росіяни відповідають на питання про підтримку Путіна при відкритих опитуваннях щиро та чесно, а не тому, що бояться політичного переслідування.
Що цікаво, ці дані підтверджуються і публічними російськими опитуваннями, довіра до яких із зрозумілих причин дуже низька в експертному середовищі спеціалістів по Росії.
Для того, щоб перевірити самих себе, дослідники провели додаткові тести, замінив Путіна спочатку на Фіделя Кастро, потім на Олексія Навального.
Перший політик є максимально нечуттєвий для респондента (у нього є розуміння, що владі все рівно, підтримують Кастро росіяни чи ні), другий — є максимально ризикованим (чесна відповідь щодо Навального артикулюється громадянином як репресивний ризик).
Якщо б підтримка Кастро сильно відрізнялась від звичайного опитування або якщо підтримка Навального зовсім не відрізнялась, можно було б говорити, що ця методика спотворює уподобання опитуваних.
Однак, в результаті все виявилось передбачувано: Кастро не виявився чуттєвою фігурою для росіян, Навальний був, оскільки різниця в середніх значеннях відрізнялась.
Щоправда, знаходяться такі, хто все-таки хотів би розділити режим Путіна та росіян, а росіян поділити на «хороших» і «поганих». При цьому, деякі вважають, що рейтинг Путіна — це наслідок страху та покори.
Дослідження політологів та вчених Тімоті Фрая (професора Колумбійського університету), Джона Рейтера (доцента университету Вісконсін-Мілуокі) та їх колег, що спеціалізуються по темі України та Росії, підтверджують факти реальної рейтингової популярності Путіна.
Щоб виміряти, наскільки росіяни відповідають чесно на питання про підтримку Путіна, вчені розділити респондентів на дві групи. Одній дали список з трьох випадкових політиків, іншій — такий же список, але добавили Путіна.
Кожній групі дали завдання — назвати лише кількість політиків зі списку, яких вони підтримують. Таким чином, з'являлась можливість деперсоніфікації та зняття умовного репресивного страху, який був би у випадку необхідності назвати конкретні персоналії.
За результатами дослідження вчені обрахували різницю середніх значень в кожній з груп. Різниця між середніми показниками склала 0,65, що було інтерпретовано як 65% підтримки Путіна без фактору тиску та страху.
Дослідники стверджують, що популярність Путіна значно зросла після повномасштабного вторгнення в 2022 році. Росіяни відповідають на питання про підтримку Путіна при відкритих опитуваннях щиро та чесно, а не тому, що бояться політичного переслідування.
Що цікаво, ці дані підтверджуються і публічними російськими опитуваннями, довіра до яких із зрозумілих причин дуже низька в експертному середовищі спеціалістів по Росії.
Для того, щоб перевірити самих себе, дослідники провели додаткові тести, замінив Путіна спочатку на Фіделя Кастро, потім на Олексія Навального.
Перший політик є максимально нечуттєвий для респондента (у нього є розуміння, що владі все рівно, підтримують Кастро росіяни чи ні), другий — є максимально ризикованим (чесна відповідь щодо Навального артикулюється громадянином як репресивний ризик).
Якщо б підтримка Кастро сильно відрізнялась від звичайного опитування або якщо підтримка Навального зовсім не відрізнялась, можно було б говорити, що ця методика спотворює уподобання опитуваних.
Однак, в результаті все виявилось передбачувано: Кастро не виявився чуттєвою фігурою для росіян, Навальний був, оскільки різниця в середніх значеннях відрізнялась.
Нет комментариев