Суперечки довкола адміністративно-територіального устрою Криму нагадують дискусію щодо коліру шпалер у будинку, що горить

Крим — кримськотатарський. Вдих-видих. Крим — український… Вдих-видих… Крим — автономія… Крим — область… Видих.

Давайте з адмін-тер устроєм Криму розбиратися після його звільнення й перемоги над рф.

Якщо не про устрій, а по суті — то він одночасно й кримськотатарський й український — спільний. Й нічого це протиставляти.

Бо саме в цьому й сліпа зона, в яку потрапляють всі, хто ламають списи навколо нього.
Він кримськотатарський, бо це єдина батьківщина й місце етногенезу киримли. Тут ніби все зрозуміло.

Складніше з ним українським, бо тут потрапляємо в стереотип що «він же в складі України, тож український». Але це не так, не тільки так.

Для українців він український не тому що в складі, а тому що він свій, є рівнозначною територією становлення нації, як і всі інші території України, та території нашого формування поза сьогоднішніми кордонами — Белгородщина, Кубань, Прящина й вище аж до Балтики. Й до Козаччини чи Кримського Ханства (з ХV ст) як глибоко в історію ми би не пішли — Русь та Візантійський період, Боспорське царство, Скіфія… — це все спільний пласт.

Для українців Крим не заморські території, що були приєднані, колонізовані, якими вони на правду є для росіян. Крим український не через його територіальну приналежність до України, а по суті. Навіть коли він був в складі інших держав, він не переставав для нас бути українським.

Умовно, якби зараз волею історії Крим був Турецьким, а ми не здобули незалежність, то були би ми всі разом корінними народами Криму й українці й киримли.

До речі, на відміну від греків, вірмен, євреїв, болгар… Хоча й вони там вдома, а не мігранти чи гості, бо живуть тисячі років. Це також треба поважати, а не протиставляти, якщо не хочемо міжетнічних конфліктів.

Ті ж греки, там живуть ще за тисячу років до появи українців й кримських татар (в сьогоднішньому розумінні), тому вони вдома. Але оскільки в них є інша материнська держава, тому не корінні й тому по ним інший статус й уразливість їх культури, мови й т.д. інакша й гарантії відповідно теж. Тому якщо хтось не корінний, це не означає, що він чужий.

Але поки Крим під росіянами — завдання його звільнити.

Ми ще матимемо купу складних питань після визволення. Наприклад, як бути з правами російської етнічної громади в Криму, які є громадянами України і їх там більше? ніж етнічних українців та кримських татар разом взятих. Як забезпечувати дотримання зобов'язань і т.д., бо це прийдеться робити, а дуже не захочеться й дуже складно буде знайти формулу цього.

Й це лише один приклад. Вони потребуватимуть складних дискусій й комплексних рішень.
Тож ті, хто зараз качають тему зміни якості автономії чи навпаки її відміни — ви зарано почали дискусію щодо коліру шпалер у будинку, що горить.

Прості рішення практикуйте деінде в іншому місці.